27-річний Павло є інвалідом першої групи, від народження – з вадами кінцівок. Дніпропетровчанка, котра вербувала людей із фізичними вадами нібито для посильної праці за кордоном, вивезла Павла у Росію. Там він потрапив у справжнє рабство: його змушували жебракувати, били, майже не годували.
Правоохоронцям довелось докласти чимало зусиль, щоб повернути чоловіка додому. Потерпілий інвалід каже: спокусився на обіцянку хорошого заробітку.
«Мені обіцяли, що я буду отримувати до 500 доларів на день», – каже чоловік.
У групі ризику – чоловіки
Щороку правоохоронці Дніпропетровщини визволяють із рабства за кордоном десятки людей. Раніше серед них були здебільшого жінки віком 17–30 років із соціально незабезпечених сімей, з маленькими дітьми та хворими родичами. Їм обіцяли пристойну роботу за кордоном нянечками та офіціантками, натомість відбирали документи і примушували до проституції. Наразі ж серед торговців людьми є великий попит і на чоловіків: їх заманюють за кордон, в основному до країн Східної Європи і Росії, щоб там задарма виконувати важку фізичну роботу.
Юрій Небесський, заступник начальника Управління боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьмиПритягнути до відповідальності за трудову експлуатацію так само важко, як і за сексуальну, каже заступник начальника Управління боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми, УМВС України в області Юрій Небесський. Адже часто українські громадяни добровільно погоджуються на важку роботу за кордоном.
«Це пов’язано з економічною складовою, з нестабільністю. Людям обіцяють певні умови і суми грошей, вони погоджуються, але при приїзді на місце це все не виконується. Жахливі умови проживання, жахливі норми праці, які виконати нереально. Люди працюють місяць-два, не витримують фізично, тікають. Або ж звертаються до родичів у телефонному режимі, а родичі звертаються до нас і ми допомагаємо повернути», – зазначив заступник начальника облуправління.
Потенційна жертва – людина з «міфологічним» мисленням
Причиною поширення рабства є не тільки бідність, а й погана поінформованість про суспільні реалії за кордоном, вважає голова дніпропетровської правозахисної організації «Громадянський захист»
Правозахисник Станіслав ЗаморськийСтаніслав Заморський. Торгівля «живим товаром» існуватиме доти, доки у свідомості людей існуватиме міф про солодке життя, каже він.
«Головна жертва експлуатації, у тому числі сексуальної, – це людина з «міфологічним» мисленням. Це мислення, побудоване на певних міфах. Головний міф – те, що на Заході чи там у Росії добре. Основний потік трудової міграції – до Угорщини, Польщі, Італії. Люди, яких веде міф, їдуть за кордон і там стикаються з нестерпними умовами. Отже, головна жертва – це українець, який харчується міфами, що десь там добре, десь там діють закони», – зазначає правозахисник.
До рук торговців людьми часто потрапляють і ті, хто не піклується про власну безпеку. Правоохоронці кажуть: кілька разів на рік проводять планові перевірки фірм із працевлаштування за кордоном. Висновки щодо надійності цих фірм доступні: їх можна отримати, зателефонувавши на спеціальну гарячу лінію міліції.
За злочини, пов’язані з торгівлею людьми, Кримінальний кодекс України передбачає відповідальність – від 3 до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Правоохоронцям довелось докласти чимало зусиль, щоб повернути чоловіка додому. Потерпілий інвалід каже: спокусився на обіцянку хорошого заробітку.
«Мені обіцяли, що я буду отримувати до 500 доларів на день», – каже чоловік.
У групі ризику – чоловіки
Щороку правоохоронці Дніпропетровщини визволяють із рабства за кордоном десятки людей. Раніше серед них були здебільшого жінки віком 17–30 років із соціально незабезпечених сімей, з маленькими дітьми та хворими родичами. Їм обіцяли пристойну роботу за кордоном нянечками та офіціантками, натомість відбирали документи і примушували до проституції. Наразі ж серед торговців людьми є великий попит і на чоловіків: їх заманюють за кордон, в основному до країн Східної Європи і Росії, щоб там задарма виконувати важку фізичну роботу.
«Це пов’язано з економічною складовою, з нестабільністю. Людям обіцяють певні умови і суми грошей, вони погоджуються, але при приїзді на місце це все не виконується. Жахливі умови проживання, жахливі норми праці, які виконати нереально. Люди працюють місяць-два, не витримують фізично, тікають. Або ж звертаються до родичів у телефонному режимі, а родичі звертаються до нас і ми допомагаємо повернути», – зазначив заступник начальника облуправління.
Потенційна жертва – людина з «міфологічним» мисленням
Причиною поширення рабства є не тільки бідність, а й погана поінформованість про суспільні реалії за кордоном, вважає голова дніпропетровської правозахисної організації «Громадянський захист»
«Головна жертва експлуатації, у тому числі сексуальної, – це людина з «міфологічним» мисленням. Це мислення, побудоване на певних міфах. Головний міф – те, що на Заході чи там у Росії добре. Основний потік трудової міграції – до Угорщини, Польщі, Італії. Люди, яких веде міф, їдуть за кордон і там стикаються з нестерпними умовами. Отже, головна жертва – це українець, який харчується міфами, що десь там добре, десь там діють закони», – зазначає правозахисник.
До рук торговців людьми часто потрапляють і ті, хто не піклується про власну безпеку. Правоохоронці кажуть: кілька разів на рік проводять планові перевірки фірм із працевлаштування за кордоном. Висновки щодо надійності цих фірм доступні: їх можна отримати, зателефонувавши на спеціальну гарячу лінію міліції.
За злочини, пов’язані з торгівлею людьми, Кримінальний кодекс України передбачає відповідальність – від 3 до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
