Прихильники активної участі Америки в Раді з прав людини сподіваються, що американці зможуть продемонструвати лідерство, якого бракує цій організації.
Представниця недержавної правозахисної організації Human Rights Watch Сьюзан Носсель зазначає: «Рада потребує лідерства для того, щоб узятися за найбільші порушення прав людини в світі. Потрібні країни, які будуть готові працювати за лаштунками, у тих столицях, щоб подолати спротив, який часто присутній у Женеві. Гадаю, Вашингтон зможе це зробити».
Попередницю нинішньої Ради з прав людини - комісію з такою ж назвою - критикували за надмірну політизацію, незбалансованість та неспроможність до критики режимів, що найбільше відзначилися у справі утиску прав людини.
Рада замінила Комісію, але проблеми залишилися ті ж самі
Скомпрометовану Комісію з прав людини розпустили у 2005 році. Замість неї сформували Раду з прав людини і очікували, що вона дасть справі новий поштовх. Але нині критики говорять, що вона потерпає від тих самих проблем. Однією з найбільших вони називають її упередженість: із 32 резолюцій, що ухвалила Рада, 26 спрямовані проти Ізраїлю.
Критики пояснюють такі перекоси самим складом Ради з прав людини, до якої входять і найбільші порушники, такі як Азербайджан чи Китай. Вони блокують багато рішень Ради. Зокрема, нещодавно вони не допустили створення моніторингу Туркменистану, незважаючи на існування багатьох свідчень про порушення прав людини у цій країні.
Експерт із американської Ради міжнародних відносин Стюард Патрик говорить, що деякі країни спеціально хочуть потрапити до цього органу ООН, щоб саботувати його рішення. У зв’язку з цим він побоюється, що деякі країни розглядатимуть участь США як свого роду легітимізацію процесу ігнорування прав людини.
Вибори до Ради відбулися у вівторок, 12 травня. Після того, як Нова Зеландія відкликала свою кандидатуру на користь США, Вашингтон мав добрий шанс отримати місце в органі, до якого обираються 18 країн терміном на три роки.
(Прага – Київ)
Представниця недержавної правозахисної організації Human Rights Watch Сьюзан Носсель зазначає: «Рада потребує лідерства для того, щоб узятися за найбільші порушення прав людини в світі. Потрібні країни, які будуть готові працювати за лаштунками, у тих столицях, щоб подолати спротив, який часто присутній у Женеві. Гадаю, Вашингтон зможе це зробити».
Попередницю нинішньої Ради з прав людини - комісію з такою ж назвою - критикували за надмірну політизацію, незбалансованість та неспроможність до критики режимів, що найбільше відзначилися у справі утиску прав людини.
Рада замінила Комісію, але проблеми залишилися ті ж самі
Скомпрометовану Комісію з прав людини розпустили у 2005 році. Замість неї сформували Раду з прав людини і очікували, що вона дасть справі новий поштовх. Але нині критики говорять, що вона потерпає від тих самих проблем. Однією з найбільших вони називають її упередженість: із 32 резолюцій, що ухвалила Рада, 26 спрямовані проти Ізраїлю.
Критики пояснюють такі перекоси самим складом Ради з прав людини, до якої входять і найбільші порушники, такі як Азербайджан чи Китай. Вони блокують багато рішень Ради. Зокрема, нещодавно вони не допустили створення моніторингу Туркменистану, незважаючи на існування багатьох свідчень про порушення прав людини у цій країні.
Експерт із американської Ради міжнародних відносин Стюард Патрик говорить, що деякі країни спеціально хочуть потрапити до цього органу ООН, щоб саботувати його рішення. У зв’язку з цим він побоюється, що деякі країни розглядатимуть участь США як свого роду легітимізацію процесу ігнорування прав людини.
Вибори до Ради відбулися у вівторок, 12 травня. Після того, як Нова Зеландія відкликала свою кандидатуру на користь США, Вашингтон мав добрий шанс отримати місце в органі, до якого обираються 18 країн терміном на три роки.
(Прага – Київ)
