Доступність посилання

ТОП новини
17 листопада 2019, Київ 17:45

Німеччина: афганський конфлікт і майбутні вибори до Бундестагу


Прага – У вересні в Німеччині відбудуться вибори до Бундестагу. Головні партії вже починають оприлюднювати свої програми. Тим часом і нинішній канцлер Анґела Меркель, і її головний конкурент, міністр закордонних справ Франк-Вальтер Штайнмаєр домагатимуться підтримки серед виборців відповідної ролі Німеччини в Афганістані. Та як бути з тим фактом, що дві третини населення прагнуть виведення німецьких військ із Афганістану? Як це вплине на перебіг передвиборної кампанії і на саму роль Німеччини в цій країні?

Німеччина, безумовно, відіграє важливу роль у питанні стабілізації ситуації в Афганістані. Внесок Берліна є третім за величиною. Разом із тим, афганська стратегія Німеччина перебуває в стані певного застою, пов'язаного з майбутніми парламентськими виборами в країні.

На думку оглядачів, саме афганська тема є серйозним подразником і навіть викликом напередодні виборів.

Не допоможе пом'якшити ситуацію, очевидно, і той факт, що Бундестаг ще в жовтні минулого року продовжив до грудня нинішнього року мандат бундесверу в складі Міжнародних сил зі сприяння безпеці в Афганістані (ІСАФ). Суттєва деталь: повноваження були продовжені не на 12 місяців, як це бувало раніше (німецькі війська перебувають в Афганістані з січня 2002 року), а на 14. Такий хід пояснили дуже просто: щоб уникнути використання афганської теми безпосередньо перед виборами до Бундестагу.

І хоча Анґела Меркель (партія християнських демократів) та її головний суперник Франк-Вальтер Штайнмаєр (соціал-демократична партія) й домовились про, так би мовити, ненапад із приводу афганської теми, схоже на те, що вони, все ж, ще в багатьох моментах вагаються і не можуть представити чіткої афганської стратегії.

За словами експерта Ґуідо Штайнберґа з Берлінського інституту з міжнародних проблем і питань безпеки, «загалом німецька політика щодо Афганістану в 2009 році повністю паралізована з тієї простої причини, що зараз передвиборний час і двоє головних кандидатів – Штайнмаєр і Меркель – репрезентують різні підходи до політики Німеччини в Афганістані, кожен із них боїться, що Афганістан може стати проблемою кампанії, при цьому Штайнмаєр боїться більше, ніж Меркель».

Причина цього, зазначає експерт, полягає в тому, що Штайнмаєр, добре знаючи, що його прихильники можуть на популістській хвилі вимагати виведення військ із Афганістану, намагається створити імідж відповідального партнера на міжнародній арені. Водночас він хоче виглядати в очах виборців кращим від Меркель, однак йому дихає в спину як конкурент Ді Лінке, лівий політик, який уже проводить свою кампанію на антивоєнній хвилі. Оглядачі сумніваються, що Штайнмаєр вдасться до популізму, як це робив свого часу Герхард Шредер. Саме завдяки, зокрема, критиці війни в Афганістані та Іраку, Шредер переміг на виборах.

Дилема для німецького уряду

За словами редактора з питань закордонної політики німецького часопису «Франкфуртер Альґемайне Цайтунґ» Клауса-Дітера Франкенберґера, сьогодні уряд опинився перед дилемою, яка полягає в тому, що постійно належить доводити: все, що робить влада, зокрема, у воєнній, фінансовій галузі, служить національним інтересам. І саме тут у населення виникає багато запитань. Можливо, й тому щораз більше німців хочуть, щоб війська їхньої країни покинули Афганістан.

Уже згадуваний експерт Ґуідо Штайнберґа з Берліна звертає увагу на той важливий факт, що, за його словами, «Талібан», «Аль-Каїда», інші угруповання вибрали Німеччину важливою мішенню в своїй діяльності, чого не було в перші роки конфлікту. Отже, каже він, «погіршення ситуації на місцях впливатиме на перебіг дискусій у Німеччині. Для партій правлячої коаліції це може означати, що вони стикатимуться з усе більшими проблемами перед виборами».

Тим часом лівий популіст Ді Лінке вже почав сіяти скептицизм, тиснучи на уряд, щоб той вирішив: хоче він виводити війська, а чи продовжуватиме війну. А до виборів залишилося більше чотирьох місяців, що може означати: з наближенням виборів агресивність передвиборних дискусій, зокрема навколо Афганістану, зростатиме.

(Прага – Київ)
  • 16x9 Image

    Зиновій Фрис

    На Радіо Свобода з 1994 року. У різні роки очолював кілька газет, у тому числі «Заповіт» і «Пан плюс пані», був власним кореспондентом «Киевских ведомостей» у країнах Балтії та Скандинавії, а потім заступником головного редактора цього видання.

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG