Доступність посилання

ТОП новини
12 листопада 2019, Київ 21:14

Пенсійна реформа в Україні


Владислав Машкін

Гість Свободи: Владислав Машкін, директора департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України

(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)

Віталій Портников: Яке здоров’я у Пенсійного фонду України в ситуації, коли ми розуміємо, що грошей, такої кількості грошей на соціальне забезпечення, яке було до економічної кризи, в держави вже немає? Це по-перше.

По-друге, я розумію, що є проблеми з податками у зв’язку з тим, що зараз (це не секрет теж) багато хто намагається знову сплачувати зарплати в конвертах, знову переходять на ці схеми, знову намагаються всі ці свої соціальні зобов’язання не виконувати працедавці.

От як в цій ситуації почуває себе Пенсійний фонд?


Владислав Машкін: Головний показник нашої роботи – це те, що пенсії виплачуються своєчасно і в повному обсязі.
Владислав Машкін: Всі пенсії виплачуються своєчасно у повному обсязі За 4 місяці цього року ми зібрали 31 мільярд, планове фінансування з державного бюджету було своєчасним.

Основний вплив кризи на пенсійне забезпечення полягає в тому, що ми не можемо такими швидкими темпами, як, наприклад, в минулому році підвищувати пенсії.

Ми повністю профінансували виплату пенсій з початку року ще наприкінці року того, коли нам пророкували те, що коштів на виплату пенсій не буде ні в листопаді, ні в грудні, ні тим більше в цьому році.

Але ж на сьогоднішній день всі пенсії виплачуються своєчасно у повному обсязі, відповідно до графіків їх фінансування, кошти надходять своєчасно. За 4 місяці цього року ми зібрали 31 мільярд, планове фінансування з державного бюджету було своєчасним.


Звичайно, що основний вплив кризи на пенсійне забезпечення полягає в тому, що ми не можемо такими швидкими темпами, як, наприклад, в минулому році підвищувати пенсії.

- А взагалі можна її зараз підвищувати?


- Справа в тому, що ми це зробили з 1 березня і з 1 квітня. З 1 березня це було підвищення в зв’язку зі зростанням середньої зарплати в минулому році. І з 1 квітня з метою підтримання купівельної спроможності громадян з врахуванням прогнозного рівня інфляції. Пенсії також були підвищені всім непрацюючим громадянам.

Знову ж таки скажу, що в минулому році зростання середньої пенсії відбулося фактично на 51%. В цьому році звичайно такого зростання не буде, але ми повністю виконаємо всі наші зобов’язання перед пенсіонерами. І тенденцій, які заважали б нам це зробити, я, наприклад, не бачу.

А щодо проблем, як Ви кажете, з податками, проблем з тим, що багато хто переходить в тінь, то як видно по наших доходах, по надходженнях до Пенсійного фонду, в принципі скорочення, так би мовити, тих працівників, які нелегально працювали, і за яких щомісяця сплачували страхові внески, не відбувається тими темпами, як всі про це говорять. Тобто, доходи наші…

Ми, наприклад, перевиконали план по власних доходах майже на 10% за цей період. І порівняно з минулим роком, порівняно з відповідним періодом минулого року зібрали на 1,6% більше навіть.

Тобто, доходи є, і за рахунок цих доходів ми виплачуємо пенсії.

- У квітні цього року Кабмін ухвалив постанову, згідно з якою фізичні особи, які є суб’єктами підприємницької діяльності, тобто от ці приватні підприємці, те, що називається, дрібні, вони і мають сплачувати зараз соціальний податок, я так розумію, єдиний. І члени їх сімей також.

І це вже викликало досить серйозну критику з боку багатьох представників дрібного і середнього бізнесу. Говориться, що це змінить і їхню ситуацію, і взагалі самі бізнес можливості цих людей, які займаються таким мікробізнесом.

Наскільки це взагалі потрібно було для Пенсійного фонду, щоб такий податок був запроваджений?


- Справа в тому, що запровадження сплати внесків до Пенсійного фонду на загальних підставах, тобто як для всіх інших працівників для підприємців було передбачено ще з 2004 року. Але запровадження цього податку ставилося в залежність від прийняття відповідного рішення. І рішення це було прийняте, на жаль, тільки зараз.

Насправді ж ситуація яка? В нас існує солідарна система пенсійного забезпечення, яка передбачає те, що той, хто сьогодні працює, хто сьогодні може працювати, за рахунок власних коштів, які перераховує в Пенсійний фонд, утримує пенсіонерів, тобто людей, які вже не можуть працювати.

Свого часу люди, які зараз працюють підприємцями, вони навчалися, вони користувалися послугами держави фактично, зараз також мають брати участь на рівні з усіма працівниками, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, і у формуванні державних фінансів, і в утриманні так само пенсіонерів. Адже підприємці користуються тими самими правами на пенсійне забезпечення, що і звичайні працівники.

- Ні-ні, з точки зору соціальної справедливості це можна все пояснити, з точки зору інтересів бізнесу це все ж таки інша історія. Правда? Тому що якщо людина побачить, що їй невигідно займатися бізнесом, вона й не буде.

- Якщо говорити взагалі про єдиний податок, то його ставка не змінювалася з 1998 року. З 1998 року в нас у декілька десятків разів збільшилися і відрахування до Пенсійного фонду, я маю на увазі суму, і виплати по пенсійному забезпеченню. Відповідно перерахування, які були встановлені свого часу, а це 42% від єдиного податку, вони втратили свою ціну. Це 84 гривні. Порівняно з тим, що звичайний працівник сплачує фактично 500 до Пенсійного фонду.

Тому саме в цій царині був наведений лад. Була встановлена сплата внесків на рівні не менше мінімального страхового внеску, а це стандартний внесок від мінімальної зарплати, яка на сьогоднішній день існує.
Владислав Машкін: 200 гривень до Пенсійного фонду – це не дуже велика сума, яку зараз можна сплачувати. Тим більше, що по 500 гривень сплачують звичайні працівники.

200 гривень до Пенсійного фонду – це не дуже велика сума, яку зараз можна сплачувати. Тим більше, що я кажу, що по 500 гривень сплачують звичайні працівники.

- До речі, про великі суми.

Відразу після того, як почалися кризові явища, почали говорити про те, що необхідно скоротити кількість персональних пенсіонерів, що дуже багато людей отримує спеціальні пенсії. Якщо ці спеціальні пенсії скоротити, то це може бути серйозною, я сказав би, такою приємністю для бюджету, що дійсно таких людей дуже багато, і що дійсно їхні гроші – це такий тягар для українського бюджету.


- Насправді таких людей не дуже багато.
Владислав Машкін: Ми зараз працюємо над механізмом приведення всіх пенсій спеціальних до єдиного базового варіанту, тобто призначати ці пенсії в майбутньому як і всім іншим пенсіонерам - за загальною формулою.

Але ми зараз працюємо над механізмом, так би мовити, приведення всіх пенсій спеціальних до єдиного базового варіанту, тобто призначати ці пенсії в майбутньому як і всім іншим пенсіонерам - за загальною формулою.

Але зробити це досить важко, оскільки є Конституція України, яка забороняє скасовувати або зменшувати права громадян. І ми зараз відпрацьовуємо формулу, за якою можна поступово відійти від цього надбання фактично 1990-их, яке мало свої корені ще з радянських часів, бо саме поняття «персональна пенсія» з’явилося ще в радянські часи.

Ми зараз працюємо і відповідні рішення, я думаю, найближчим часом ми вже передамо до Кабміну.

- Але, з іншого боку, є спеціальні пенсії, які навпаки не дуже сильно відрізняються від звичайних, і люди, які їх отримують, потрапляють в таку соціальну пастку.

От, скажімо, наукова пенсія. Є люди, які її оформляють, потім виявляється, що вони могли б отримувати звичайну пенсію більшу, ніж ця спецпенсія.

Це тільки один приклад.


- Тут є багато чинників. Людина може претендувати на наукову пенсію, якщо має 20 років наукового стажу. А якщо вона має ці 20 років, але ще має років 30…

- Не наукової.

… і з врахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1:35 вже коефіцієнт страхового стажу, вже буде взято 60% від його заробітку. А для наукової пенсії враховується 80-90% заробітку наукового працівника, але тільки за наукову роботу.

Тобто, якщо людина працювала на якомусь підприємстві, займала якусь посаду, але цей стаж не зараховується як науковий, то їй, можливо, й вигідніше буде призначити пенсію звичайну…

(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)

  • 16x9 Image

    Віталій Портников

    Співпрацює з Радіо Свобода з 1991 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

XS
SM
MD
LG