Доступність посилання

ТОП новини
21 Вересень 2019, Київ 14:01

«Під заставу». Як нині працюють ломбарди в Україні?


Регулювати діяльність ломбардів вирішила Верховна Рада. Депутати ухвалили у першому читанні відповідний законопроект. За якими правилами нині працюють ці фінансові установи, які послуги пропонують вони клієнтам?

Ласкаво просимо до ломбарду!

Яскраво червона вивіска «ПОЗИЧАЄМО ГРОШІ» одразу привертає увагу. У напівпідвальному приміщенні – охоронець і сам працівник ломбарду. За його спиною - сейфи зі закладеними речами. Володимир працює тут уже досить давно. Каже, що з кризою людей побільшало, але не набагато. В його маленькому ломбарді буває до 20 людей у день.

Щоб закласти річ, людина має принести свої документи, підписати договір, а працівник за спеціальною формулою розраховує суму, яку може видати. Мій фотоапарат оцінили в 500 гривень. «Оціночна вартість – це 50% від ціни виробу. З цих грошей ми даємо відсоток. Але краще, якщо є документ на товар, наприклад, товарний чек. Ваш фотоапарат хороший, але не новий. Думаю, 500 гривень».

У багатьох ломбардів є постійні клієнти. У цей - часто ходить бабуся, якій не вистачає грошей до наступної пенсії, і закладає телевізор. Однак основні відвідувачі - молодь, яка найчастіше закладає мобільні телефони. Наприклад, Юрія привели в ломбард гральні автомати. «Я грав у казино, в автомати. Не працював ніде. Почав брати вдома те, що погано лежало. Золото, прикраси. Декілька мобільних здавав, один не повернув. Мамине колечко, ноутбук декілька разів перезакладав».

Загалом в ломбарди можна здавати побутову, аудіо-відео і фототехніку, ювелірні та шкіряні вироби, антикваріат.

Законодавче врегулювання

Верховна Рада взялася за регулювання діяльності ломбардів, бо ці кредитні установи зараз, коли банки різко зменшили кредитування, стали особливо популярними. Про це розповів Радіо «Свобода» Владислав Лук’янов, заступник голови парламентського комітету з питань фінансів та банківської діяльності. «Головною метою було унормування цього ринку. Він регулювався постановами, а це не той рівень регулювання, який потрібен у даній ситуації».

На сьогоднішній день, вважають автори законопроекту, коли комерційні банки суттєво скоротили обсяги кредитування, саме ломбарди можуть задовольнити потреби населення у позиці. Хоча нині діяльність цих фінансових установ регулюється низкою законів і підзаконних актів, ломбарди потребують «свого» закону, каже юрист всеукраїнської асоціації ломбардів Ігор Білкін. «Діяльність ломбардів є специфічною, тому вирішили на рівні закону прописати та закріпити вимоги, які раніше визначалися положеннями підзаконних правових актів. Відповідно до закону дещо змінюються вимоги до статутного капіталу ломбарду, він встановлюються на рівні 30 000 євро». Для того, аби працювати на ринку фінансових послуг, за нормативними вимогами установа повинна мати власний капітал не менше 200 тисяч гривень, пояснює далі Ігор Білкін,. «На даний момент ломбарди знаходяться у власності суб’єктів господарювання. Проектом передбачена можливість створення ломбардів у формі повних товариств або ж кооперативних товариств».

Як у сусідній Чехії за допомогою законодавства наводили лад на ринку фінансових послуг, розповіла місцева кореспондентка Радіо «Свобода» Оксана Пеленська. «Перші приватні ломбарди у Чехії з’явилися двадцять років тому. Деякі з них працювали цілодобово, і кожен бажаючий (навіть неповнолітній) міг прийти туди, закласти цінну річ і отримати на руки гроші. Походження цінних речей не з’ясовували, справи у ломбардів пішли вгору аж поки з ними не почали пов’язувати історії з крадіжками.

Становище виправив Закон, ухвалений у 2004 році, у відповідності з яким на кожну запропоновану до продажу річ власник ломбарду повинен укласти з продавцем договір купівлі-продажу, де продавець має засвідчити свою особу чинним документом – паспортом. Якщо до продажу потрапила крадена річ, поліція, згідно Закону, дістала право перевірити особу продавця, а також походження запропонованого для продажу предмету. Крім цього все, що потрапляє в ломбард, його власник повинен відразу внести до книги – реєстру товарів. І ще одна стаття нового Закону: за порушення правил штраф розміром у перерахунку і до 50 тисяч доларів США.

В тому, що новий закон потрапив у ціль, свідчать факти: ломбарди зі сфери великого тіньового бізнесу вийшли на світло, їх відразу стало настільки мало, що навіть не згадаю, коли його в Празі бачила востаннє. Закрились нічні ломбарди, які поліція мала на особливому контролі. Помітно зменшилось число таких крадіжок, як, наприклад, телеантени, велосипеди чи спортивне знаряддя».

Якщо людина, звернувшись до ломбарду, вирішить, що її ошукали, звертатися до суду можна, запевняє юрист Павло Об’єдков. Адже стаття 190 Кримінального кодексу України («Шахрайство») може бути застосована і до нечистих на руку працівників ломбарду. І передусім клієнтові треба уважніше вивчати умови угоди, за якою вона залишає свої речі цій установі. «Ломбарди створюються у формі повних товариств. Тому, якщо накладаються стягнення за якісь порушення, то ломбард відповідає не лише своєю власністю, але й власністю своїх учасників. В кожному випадку треба дивитися умови, які прописані в договорі, який ви підписуєте, коли здаєте річ. Найчастіше, якщо річ не буде викуплена, то до ломбарду переходить право власності на товар, тобто можливість його продати».

За інформацією Всеукраїнської асоціації ломбардів, на українському ринку фінансових послуг нині працюють понад три сотні ломбардів.


Як Ви ставитеся до послуг ломбардів?
Юрій, медпрацівник: Для людей, які потребують термінові кошти, це добре.
Юлія, вчителька: Це на крайній випадок, коли просто їсти нічого! Сподіваюся, в мене не буде такої ситуації!
Володимир, студент: Думаю, такі установи потрібні суспільству. Здавши річ, отримуєш гроші на руки. Це зручно!
Наталя, стоматолог: Добре, що вони є, як остання можливість. Але, слава Богу, що мені не довелося з цим стикатися!
Фелікс, пенсіонер: До ломбардів ставлюся негативно. Ціна там занижена. Якщо людина не повертає вчасно гроші, то просто втрачає цінну річ.
  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

XS
SM
MD
LG