У заході взяли участь Генеральний консул Республіки Польща у Луцьку Томаш Янік, науковці з Рівного, Києва, Ужгорода, Івано-Франківська, Луцька, Запоріжжя, Хелма, Любліна та інших міст, а також представники державних органів, громадських організацій та органів місцевого самоврядування. Обговорювався досвід співпраці, питання доступності та універсалізації освіти.
Українські студенти за кордоном заслуговують кращих умов навчання
Зокрема, співпраця вищих шкіл Любліна і Хелма з університетами Рівненщини і Волині щороку набуває нових рис. Обмін студентами з Волинським національним університетом та візити лекторів із Рівного та Луцька до цих міст стали традицією.
Важливим результатом для кожного з молодих людей, котрі побували на практиці чи навчанні у Польщі, є підвищення їхньої суспільної активності й переконання в незворотності євроінтеграційних процесів в Україні, каже ректор Державної вищої професійної школи в Хелмі Йозей Зайонц. Саме тому Україна повинна бути зацікавлена в закордонному навчанні своєї молоді, серед якої, констатує він, чимало талановитих дітей.
«Можливо, наша сьогоднішня розмова спонукатиме і польських, і українських політиків до того, щоб наші польські депутати і ваші урядовці зрівняли умови навчання для студентів із України з польськими. Справа ж українського уряду – допомогти їм зі стипендіями. Поки що українці повинні платити за навчання у польських вишах, у той час як польські студенти отримують достатньо високі стипендії як від держави, так і вперше цього року – від європейського співтовариства (близько тисячі злотих на місяць). Але ми в навчальних закладах безпосередньо робимо все, щоб українці мали хороші умови навчання і проживання, і щоб студенти з України мали такі ж права, як польські», – зазначає Йозей Зайонц.
Відроджувати землю необхідно разом
Звичайних освітніх програм нині замало, вважає ректор національного університету водогосподарства і природокористування Василь Гурин. Важливі прикладні розробки науковців. Саме тому у нинішньому році в університеті запроваджуються нові технічні та екологічні програми, покликані спільно вирішувати наболілі проблеми сучасності в єдиному європейському домі. Під час недавніх відвідин університету водного господарства Генеральний секретар Міжнародного комітету з іригації та дренажу Мукотешвара Гопалакрішнан був вражений як розробками його працівників, так і тим, що їх негайно не впроваджують в Україні. Адже саме проведення дренажу дозволяє зберегти сільськогосподарські землі родючими. Нині ж в Україні є чудові фахівці, а справа загальмувалася – констатує ректор.
«Україна є потужною сільськогосподарською житницею. Але зараз у нас більше йде боротьба за контроль над землею, ніж за її ефективне використання – у цьому, мабуть, найбільша проблема», – зауважив Василь Гурин.
Нещодавно рівняни продемонстрували наукові розробки за останній рік, близько 40 винаходів, партнерам із провідного голландського університету водного господарства. Завдяки цій зустрічі започатковано технічний проект, який дозволяє оживити виснажені людською діяльністю землі, зазначає Василь Гурин.
«Ми отримали запрошення до співпраці. Можливо, Рівне й наш університет у 2014 році стане базою для прийому такого Конгресу (з іригації і дренажу). Наших вчених залучають до міжнародних проектів, запрошують на міжнародні конференції й олімпіади», – каже пан Гурин.
Українські та польські науковці вже зробили вагомий внесок у справу політичного, історичного та документального опрацювання питань, пов’язаних із проблемами євроінтеграції України. Втім, проблеми, на яких вони наголошують, залишаються актуальними. Учасники конференції у своїй ухвалі рекомендують скоординувати зусилля вчених, політиків, громадських активістів та освітян у дослідженні й висвітленні проблеми євроінтеграційних процесів, створити відповідні науково-інформаційні осередки політичних та євроінтеграційних досліджень в Україні. Роботу конференції продовжать восени цього року в місті Хелмі. Учасники зібрання звернулися до президента Польщі і керівництва міста Хелма з пропозицією назвати одну з площ міста іменем його уродженця, першого українського президента Михайла Грушевського.
(Рівне – Київ – Прага)
Українські студенти за кордоном заслуговують кращих умов навчання
Зокрема, співпраця вищих шкіл Любліна і Хелма з університетами Рівненщини і Волині щороку набуває нових рис. Обмін студентами з Волинським національним університетом та візити лекторів із Рівного та Луцька до цих міст стали традицією.
Важливим результатом для кожного з молодих людей, котрі побували на практиці чи навчанні у Польщі, є підвищення їхньої суспільної активності й переконання в незворотності євроінтеграційних процесів в Україні, каже ректор Державної вищої професійної школи в Хелмі Йозей Зайонц. Саме тому Україна повинна бути зацікавлена в закордонному навчанні своєї молоді, серед якої, констатує він, чимало талановитих дітей.
«Можливо, наша сьогоднішня розмова спонукатиме і польських, і українських політиків до того, щоб наші польські депутати і ваші урядовці зрівняли умови навчання для студентів із України з польськими. Справа ж українського уряду – допомогти їм зі стипендіями. Поки що українці повинні платити за навчання у польських вишах, у той час як польські студенти отримують достатньо високі стипендії як від держави, так і вперше цього року – від європейського співтовариства (близько тисячі злотих на місяць). Але ми в навчальних закладах безпосередньо робимо все, щоб українці мали хороші умови навчання і проживання, і щоб студенти з України мали такі ж права, як польські», – зазначає Йозей Зайонц.
Відроджувати землю необхідно разом
Звичайних освітніх програм нині замало, вважає ректор національного університету водогосподарства і природокористування Василь Гурин. Важливі прикладні розробки науковців. Саме тому у нинішньому році в університеті запроваджуються нові технічні та екологічні програми, покликані спільно вирішувати наболілі проблеми сучасності в єдиному європейському домі. Під час недавніх відвідин університету водного господарства Генеральний секретар Міжнародного комітету з іригації та дренажу Мукотешвара Гопалакрішнан був вражений як розробками його працівників, так і тим, що їх негайно не впроваджують в Україні. Адже саме проведення дренажу дозволяє зберегти сільськогосподарські землі родючими. Нині ж в Україні є чудові фахівці, а справа загальмувалася – констатує ректор.
«Україна є потужною сільськогосподарською житницею. Але зараз у нас більше йде боротьба за контроль над землею, ніж за її ефективне використання – у цьому, мабуть, найбільша проблема», – зауважив Василь Гурин.
Нещодавно рівняни продемонстрували наукові розробки за останній рік, близько 40 винаходів, партнерам із провідного голландського університету водного господарства. Завдяки цій зустрічі започатковано технічний проект, який дозволяє оживити виснажені людською діяльністю землі, зазначає Василь Гурин.
«Ми отримали запрошення до співпраці. Можливо, Рівне й наш університет у 2014 році стане базою для прийому такого Конгресу (з іригації і дренажу). Наших вчених залучають до міжнародних проектів, запрошують на міжнародні конференції й олімпіади», – каже пан Гурин.
Українські та польські науковці вже зробили вагомий внесок у справу політичного, історичного та документального опрацювання питань, пов’язаних із проблемами євроінтеграції України. Втім, проблеми, на яких вони наголошують, залишаються актуальними. Учасники конференції у своїй ухвалі рекомендують скоординувати зусилля вчених, політиків, громадських активістів та освітян у дослідженні й висвітленні проблеми євроінтеграційних процесів, створити відповідні науково-інформаційні осередки політичних та євроінтеграційних досліджень в Україні. Роботу конференції продовжать восени цього року в місті Хелмі. Учасники зібрання звернулися до президента Польщі і керівництва міста Хелма з пропозицією назвати одну з площ міста іменем його уродженця, першого українського президента Михайла Грушевського.
(Рівне – Київ – Прага)
