Доступність посилання

ТОП новини

Злочини комунізму треба називати злочинами (європейська преса)


Прага – Екс-президент Чехії Вацлав Гавел вважає, що треба говорити більше правди про злочини комунізму, а тих, хто чинив ці злочини, в кого кров на руках, – судити. Депутата німецького парламенту Маркуса Мекеля до глибини душі шокувало те, як російська влада поводиться з колишнім нафтовим магнатом Росії Михайлом Ходорковським. У Росії зростає число тяжкохворих в’язнів, яких не випускають на волю.

Колишній президент Чехії Вацлав Гавел в інтерв’ю впливовому польському виданню Rzeczpospolita поділився своїми думками з приводу злочинів комунізму і того, як бути з людьми, які ці злочини чинили. За словами Гавела, треба говорити правду, розповідати, як було, нічого не приховуючи, нічого не замазуючи, говорити так, як було насправді. Назвати злочин злочином. Це є найважливішим. Важливішим, ніж те, чи формально когось покарали чи ні. Звичайно, якщо хтось учинив злочин за тодішнім правом, його належить покарати. Однак не дуже можу собі уявити, щоб, приміром, Мілош Якеш, колишній шеф комуністичної партії, постав перед судом. Його б належало судити за те, що він є кретином, сказав Гавел.

Деяких людей, в яких кров на руках, продовжує колишній президент Чехії в інтерв’ю польському виданню, треба судити. Можливо, їх не засудили тому, що нікому було це зробити... Судді, які перейшли з колишнього суддівського апарату до нового, не були зацікавлені займатися такими справами. Вони не знали, чи в майбутньому це не торкнеться їх самих.

Вацлав Гавел навів випадок, що стався в Чехії з однією панею, яку за конкретні злочини засудили через 20 років після падіння комунізму. Ця жінка є найстаршим в’язнем у країні.

Гавел мав на увазі 86-річну Людмилу Брожову-Поледнову, яка була державним обвинувачувачем у справі юриста і політика Мілади Горакової – єдиної жінки, яку засудили до страти під час гучних політичних процесів 1950-х років.

Процес над Ходорковським шокує до глибини душі

Німецька Berliner Zeitung повертається до справи колишнього нафтового магната Росії Михайла Ходорковського. Видання наводить слова депутата Бундестагу від соціал-демократів Маркуса Мекеля про те, що цей процес шокує до глибини душі. На думку депутата, ставлення до двох обвинувачених – Ходорковського і його партнера з бізнесу Лебедєва – принижує людську гідність і немає нічого спільного з нормальним судом.

Мекель вважає, що міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр під час свого візиту до Москви має порушити тему суду над Ходорковським. Мекель розцінює процес над екс-олігархом як перевірку того, чи справді Росія прагне стати правовою державою.

Тим часом сайт Deutsche Welle повідомляє, що в Росії, попри постанову уряду, невиліковно хворих в’язнів не випускають на волю. За даними правозахисників, дві третини запитів про звільнення в’язнів, що захворіли на рак, СНІД і туберкульоз, відхиляють. Якщо 2007 року в Росії в тюрмах померли 4462 особи, то в 2008-му – вже 4630. Тисячі людей умирають із вини судів і чиновників системи виконання покарання, кажуть російські правозахисники.

Як одну з можливих причин антигуманного ставлення до тяжко хворих в’язнів правозахисники називають так званий «захист мундира».

Держдума готує новий «бюрократичний шлагбаум»?

Московська «Новые Известия» пише про те, що Держдума Росії планує розглянути ще цього тижня законопроект, який передбачає пільги для мігрантів, що добре знають російську мову. А тим, хто хоче отримати дозвіл на тимчасове проживання в Росії, належить пройти обов’язкове тестування.

Ідея ця, повідомляє газета, народилась у Раді Федерації (верхній палаті парламенту). Там це пояснюють необхідністю мовної й соціокультурної адаптації й інтеграції закордонних громадян, що приїжджають до Росії. За даними Комісії ООН з народонаселення і розвитку, Росія посідає друге місце в світі за числом мігрантів із інших країн. Так, 2008 року, за даними прикордонної служби, до Росії в’їхало понад 23 мільйони осіб. При цьому значна частина мігрантів, як правило, недостатньо володіє російською мовою, пише газета і при цьому зазначає, що багато корінних росіян не цілком володіють рідною мовою. Лише один факт: мінімальну межу в 37 балів не подолали майже 67 відсотків школярів.

Задум Держдуми призведе до того, що дозволів на роботу в Росії суттєво зменшиться, наголошує видання.

Лідія Графова, голова Форуму організацій, яка займаються переселенням, сказала газеті, що «страшно, що цей добрий намір законодавців може стати черговим бюрократичним шлагбаумом, який не переступиш без хабара. Корупція, немов метастази, пронизує всю нашу міграційну систему, де кожна чиновницька інстанція – це нові здирства». На думку експерта, краще б влада перевіряла не знання мови, а трудові навики переселенців.

(Прага – Київ)
  • Зображення 16x9

    Зиновій Фрис

    На Радіо Свобода з 1994 року. У різні роки очолював кілька газет, у тому числі «Заповіт» і «Пан плюс пані», був власним кореспондентом «Киевских ведомостей» у країнах Балтії та Скандинавії, а потім заступником головного редактора цього видання.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG