Доступність посилання

24 Листопад 2017, Київ 04:11

Прихильники інтеграції України до Організації договору з колективної безпеки (ОДКБ) нерідко протиставляють її Північноатлантичному союзу. ОДКБ успішно розвивається, НАТО – деградує. Деградує тому, що всі рішення в цій організації ухвалюються за принципом консенсусу. І цей принцип, враховуючи розширення НАТО і різні погляди його учасників на нагальні політичні проблеми, не дозволяє членам НАТО ухвалювати найважливіші рішення.

У той час як ОДКБ...

У той час як ОДКБ, як виявилось, також має функціонувати за принципом НАТО. Усі рішення організації ухвалюються, коли є консенсус. А коли його немає? Коли один із учасників можливих домовленостей просто ігнорує відповідальний саміт? Тоді, очевидно, ухвалення рішень просто переноситься на більш пізній термін? Так було б в НАТО.

В ОДКБ точку зору такого учасника не просто ігнорують. Один із учасників саміту – звичайно, це президент Росії, хто ж іще? – радить йому «припинити істерику». І організація продовжує працювати, ніби нічого не відбувається. Те, що від створення колективних сил швидкого реагування утримались дві країни-учасниці угоди, нікого не бентежить. А от якщо б від ухвалення рішення утрималась Москва – можна бути впевненим, що воно б не відбулося.

Особлива рівність

Це особлива рівність. Рівність, яка примушує згадати сумнозвісний Варшавський договір. Він відрізнявся від НАТО не лише тим, що альянси символізували собою різні соціальні системи. Просто в НАТО розмірковували про безпеку власних членів і ЗОВНІШНЮ небезпеку, а у Варшавському договорі дбали про безпеку однієї країни-члена і ВНУТРІШНЮ небезпеку. У країнах-сателітах Москви з острахом чекали, чи не порадять їхнім лідерам «припинити істерику» і чи не з’являться на вулицях їхніх столиць дружні танки.

А з’являлися ж! Тому ліквідацію Варшавського договору із полегшенням сприйняли не тільки в країнах «ворожого» табору, а насамперед у країнах, що були його членами. І тому практично всі учасники цієї організації – окрім призупиненої у розвитку Росії – опинилися в НАТО. Тому що як людині, так і країні, притаманно шукати спілки, де її інтереси поважають. Очевидно, що такою спілкою не був Варшавський договір і не є ОДКБ.

(Київ – Прага)

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода.
  • 16x9 Image

    Віталій Портников

    Співпрацює з Радіо Свобода з 1991 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG