Доступність посилання

23 Листопад 2017, Київ 15:43

«Занедбані пам’ятки». Софію Київську та Києво-Печерську Лавру можуть перестати вважати світовим культурним надбанням


Дзвінниці Києво-Печерської Лаври

Софію Київську та Києво-Печерську Лавру можуть виключити з переліку об’єктів всесвітньої культурно-історичної спадщини ЮНЕСКО. Такий висновок зробили експерти цієї організації, побувавши у Києві з візитом. Що саме викликало їхнє обурення? І як дбає українська держава про захист своїх історичних заповідників?

Непоправні зміни

Міжнародна конвенція про збереження культурної спадщини, яку підписала Україна, зобов’язує її погоджувати будь-які плани про будівництво в охоронній зоні з комісією ЮНЕСКО, каже заступник голови Національної комісії України у справах ЮНЕСКО Михайло Скуратовський. А нині нові споруди в самих заповідниках і на прилеглих до них територіях з’являються з порушенням будь-яких норм. «Жодного разу жоден об’єкт, який будувався в цих зонах, не був погоджений з ЮНЕСКО. Також комісію стурбувала забудова схилів Дніпра, оскільки є ймовірність, що ці схили зсувонебезпечні. Така засторога стосувалася і території навколо Андріївської церкви».

Ще якихось 5-7 років тому Софія Київська була не лише архітектурною й історичною перлиною столиці, але й своєрідним орієнтиром, її дзвіницю можна було побачити з усіх навколишніх вулиць. Тепер заповідник рясно обліпили сучасні новобудови, зазначає завідувач відділу охорони та реставрації пам’яток заповідника «Софії Київська» Євген Кожан. «Зараз навкруги собору побудували декілька фітнес-центрів, кожен із них має 200-330 кубометрів води. Нас дуже турбує підняття ґрунтової води. За останні 100 років вода піднялася до 7 метрів, бо розбудова міста дуже впливає на її рівень. Наслідки можуть бути дуже страшні. Нам залишилося біля 2 метрів до ґрунту, який називається «просідаючим». Якщо вода до нього дійде, тоді наші всі споруди пропали».

Непоправних змін зазнав увесь культурний ландшафт Києва, констатує заступник міністра культури України Микола Яковина. «Йдеться про загальний панорамний вид Києва з лівого берега. Ми бачимо не тільки нові висотки, статую, яка вінчає будівлю музею Другої Світової війни, але бачимо багато непоправних, безсистемних змін».

Розвиток міста: реконструкція чи забудова?

Згідно з українським законодавством забудова віддана повністю на відкуп органам місцевого самоврядування, які й дають незаконні дозволи на хаотичне спорудження багатоповерхівок, офісних центрів, фітнес-клубів, це робиться всупереч планам містобудування, зауважує архітектор Віктор Вечерський. За неофіційною інформацією, Україна щороку втрачає близько 150 історичних пам’яток. «Система державного контролю в нас дуже слабенька. Хоча мало б цю ситуацію контролювати Міністерство регіонального розвитку і будівництва. У цілому світі такі дії місцевих влад по хаотичній забудівлі називалися б варварством, у нас це називається розвитком міста».

У Львові, як і в Києві, міська влада не перешкоджає новобудовам у центрі міста. Сучасні споруди ніхто не узгоджував і не збирається узгоджувати із ЮНЕСКО. Про це розповідає львівська кореспондентка Радіо Свобода Галина Терещук. «Центральна історична частина Львова, собор Святого Юра і гора Високий замок були внесені до Списку Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО у 1998 році. Львів увійшов до Списку під номером 865, площею майже 120 гектарів.

Сучасні споруди не вписуються в архітектурний ансамбль міста, що й ставало приводом до розмов про виключення Львова зі списку. Мова йшла про будівництво банку на площі Міцкевича, знищений будинок Спілки художників, перебудований будинок біля Оперного театру, зруйновані кілька кам’яниць біля Галицького ринку. Міжнародний галас супроводжував ремонт площі Ринок. Тут стару бруківку замінили новою, замість скляних встановили пластикові плафони на світильниках, залили площу бетоном.
Усі ремонтні роботи міська влада проводила без погодження і рекомендацій ЮНЕСКО.

У Львові ігнорується важливе побажання ЮНЕСКО: більше реставрувати і менше будувати. Як доказ, черговий скандал між захисниками Львова і міською влада. Остання задумала сучасну будову в історичній частині міста, на розі вулиці Вірменської.
Голова Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Андрій Салюк повідомив, що проект готелю, який планує збудувати влада, відісланий на розгляд в ЮНЕСКО, нині очікують на відповідь.
«Всі заходи, які в нас робляться в напрямку охорони культурної спадщини, є несистемними. Ця безсистемність призводить до того, що є некоректні забудови, неналежна реставрація, а це призводить до погіршення ситуації загалом зі ставленням до архітектури».

На думку Андрія Салюка, ЮНЕСКО сьогодні значно менше переймається ситуацією щодо збереження архітектурної спадщини в Україні, бо українська сторона неодноразово демонструвала, що ігнорує вимоги ЮНЕСКО і постійно порушує українське законодавство щодо ставлення до культурної спадщини».

Спочатку експерти з ЮНЕСКО обмежаться суворою доганою на адресу української влади, потім, якщо вона і далі буде байдуже дивитися, як руйнуються історичні заповідники, то Софію і Лавру переведуть до так званого списку «ризику», зазначає заступник голови Національної комісії України у справах ЮНЕСКО Михайло Скуратовський. «Коли якийсь об’єкт країни потрапляє до списку світової спадщини ЮНЕСКО, то це означає, що країна бере на себе зобов’язання перед світовою спільнотою зберігати це культурне надбання для всього світу. З дев’ятисот об’єктів по всьому світу 30 є в зоні ризику. Вилучення зі списку – це щось просто неймовірне має бути. Як правило, це робиться в крайніх випадках, вони трапляються дуже зрідка».

Експерти зазначають, що Україні вистачає законів для охорони пам’яток. Однак чиновники винахідливо їх оминають, незважаючи на думку архітекторів, фахівців ЮНЕСКО та самих городян. А влада не спроможна створити єдиний орган контролю над забудовами.

Чи заслужено експерти ЮНЕСКО хочуть вилучити Софію і Лавру зі списку історичних пам’яток? Наскільки вони охороняються державою?
Людмила, вчителька: Такі пам’ятки треба обов’язково відвідувати. Наш обов’язок - охороняти їх для наступних поколінь. Звичайно, вони мають бути в списку.
Юрій Іванович, інженер: Незаслужено! Але я взагалі не бачу, щоб держава охороняла такі заповідники.
Вікторія, студентка: Можна було б організувати охорону таких пам’яток краще. Зараз території забудовують, вони занедбані. Тому й можуть виключити зі списку цього.
Віктор Васильович, підприємець: Зараз влада робить все, щоб знищити пам’ятки, щоб вони зникли зі списків ЮНЕСКО.
Нонна, пенсіонер: Ці заповідники, святі місця обов’язково мають залишитися в списку культурної спадщини світу. Їх треба краще охороняти.
XS
SM
MD
LG