Доступність посилання

23 Листопад 2017, Київ 16:38

«Квас невідомого походження». Якої якості хлібний напій у діжках пропонують українцям?


Коли спека надокучає, для багатьох немає кращого порятунку від спраги, ніж квас. Щоправда, вже з весни нинішнього року кияни засипали скаргами міську владу і пресу, покуштувавши напій, який продавали з обшарпаних цистерн із написом «Квас». Перевірка підтвердила: більшість автоцистерн у Голосіївському районі Києва не опломбована, не маркована, і на них не було санітарного паспорта. Якої якості хлібний напій у діжках пропонують українцям?

Як розпізнати несертифікований продукт?

Документи на встановлення цистерн з квасом у місті нині видає Головне управління архітектури. До рішення Київради таке право належало Головному управлінню з питань торгівлі КМДА, каже заступник начальника цієї структури Василь Пілявоз. «Головними вимогами до діжок з квасом є наявність санітарних паспортів на них, а також естетичний вигляд діжок. В минулому році на адміністративній території Києва офіційно працювало 350 діжок».

Продавець у білому халаті та підведена до діжки з квасом вода - ознака легалізованої торгівлі хлібним напоєм, зазначає Олег Шевченко, заступник голови районної адміністрації з питань соціального захисту та споживчого ринку Святошинського району Києва. За його словами, поки що в Святошинському районі не видали жодного дозволу на торгівлю квасом. «Зараз спекотні дні, і можуть початися будь-які проблеми і кишкові захворювання. А у нас нема повноважень перевіряти несанкціоновану торгівлю, такі повноваження є лише в міліції. Всі діжки, які зараз стоять у нашому районі, стоять несанкціоновано. Бо ми в районі жодних дозволів таких не видавали, жодній людині я дозволу не дав. Бо як побачив ту флору, яка знаходиться в цьому квасі… Я і сам таке не питиму, і святошинцям таке не дозволю наливати».

Будь-який продукт, що виходить із будь-якого підприємства повинен мати сертифікат якості. Якщо такий документ відсутній, вам пропонують підробку. Про це говорить Наталія Барчук, завідувачка відділенням гігієни харчування столичної санепідемстанції. «Коли квас заливається в діжки, то діжка має мати сертифікат якості на продукцію і санітарний паспорт на саму діжку. У продавця ж має бути санітарна книжка, медична санітарна книжка продавця. Бочка має бути під’єднана до води та каналізації, а продавець має показувати сертифікат якості на цю продукцію».

Що наливають кримчанам під виглядом діжкового квасу?

У Криму, як пише місцева преса, замість натурального хлібного квасу, кримчанам і гостям півострова пропонують синтетичну бовтанку, яку до того ж примудряються розбавляти. Що ж п’ють кримчани під виглядом діжкового квасу, з’ясовував місцевий кореспондент Радіо «Свобода» Володимир Притула. «З початком спеки на вулицях кримських міст з’явилися діжки з розливним квасом. Але, як пише місцева преса, лише його частина – натуральний хлібний продукт. Більша частина продукції, що реалізується в Криму, вироблена з додаванням дозволених і нешкідливих, але усе ж – синтетичних компонентів. Ще частина – відвертий фальсифікат. Саме тому останнім часом почастішали скарги кримчан і гостей півострова на неприємний смак і запах розливного квасу.

Втім, у Республіканському комітеті Криму із захисту прав споживачів кажуть, що офіційні скарги з цього приводу до відомства не надходили. Як і до Республіканської Санепідемстанції. У кримській СЕС кажуть, що посилили контроль за реалізацією розливного квасу і в кількох населених пунктах Криму вилучили фальсифікат, що продавався під виглядом цього хлібного напою.

І хоча до складу продукту, що під назвою «хлібний квас» продається в Криму, входить лимонна кислота, бензоат натрія та двоокис вугілля, санітарні лікарі кажуть, що це дозволені компоненти. Водночас, вони радять просити у продавців пакет документів, яким надано дозвіл продавати саме квас, саме цією людиною і саме на цьому конкретному місці.

Ще одна проблема – навіть такий не зовсім натуральний квас реалізатори примудряються розбавляти водою, сирою і часто не зовсім чистою. Представники СЕС рекомендують кримчанам і гостям півострова частіше скаржитися і повідомляти про неякісні продукти, в тому числі – популярний у нинішню спеку квас».

У Харкові скарг нема

5 гривень літр і 1 гривня - двохсотграмовий пластиковий стаканчик - стільки коштує квас у Харкові. Яке його походження з’ясовувала місцева кореспондентка Радіо «Свобода» Юлія Журавльова. «Продавчиня Ольга Іванівна зазвичай торгує овочами на одному з харківських ринків. Але кожного літа переходить на квас. Аби наливати його у пластикові стаканчики чи пляшки, багато зусиль не треба, каже пенсіонерка і скаржиться на хворі ноги. Сьогодні зранку покупців небагато, хоч зазвичай у спеку пінний напій і розходиться «на Ура!». Найбільше покупців — увечері, каже Ольга Іванівна. «Зараз люди усі поїхали на моря. Під вечір більше. Минулого літа було трохи дешевше, зараз трохи дорожче, але все одно люди п’ють».

Свій продукт Ольга Іванівна вихваляє, як може. Мовляв, розроблений за особливим полтавським рецептом, смачний і охолоджений. Аби напій швидко не нагрівався у 35-ти градусну спеку, у бочку кидають пластикові пляшки із льодом. «У мене о п’ятій вечора квасу вже немає. Я телефоную, здаю касу. І все. Потім бочку миюють окропом. На квас ніхто не скаржиться. Чистий, акуратний, чудовий...»

Не скаржаться на квас ані в Санстанцію, ані до товариства захисту прав споживачів. В обласній санітарно-епідеміологічній станції Радіо «Свобода» запевнили: перевіряють продукт ретельно і якби виявили порушення, то діжки з квасом на ринках та біля метро не стояли б».

«Довести щось - важко»

Важлива не лише якість самого продукту, який виробник заливає у діжки, але й cтан самої тари, яка давно вже віджила свій вік, каже Владислав Андрющенко, голова товариства захисту прав споживачів. «Діжки зношені, а щоб нові робили, я не чув. Якщо людина отруїлася, то вона може наскаржитися в Санстанцію або в управління у справах захисту прав споживачів. У скарзі вона вкаже адресу, де стоїть діжка, квасом з якої, на її думку, отруїлася. Але це ж треба довести. Коли ви в магазині квас купуєте або в кафе, то вам дають рахунок, чек. За цим документом суду можна довести, де людина пила напій. А без нього це дуже складно.»

Цього року в Києві планують видати 350 дозволів на торгівлю квасом із бочок. Відпускна ціна заводу-виробника - 1 гривня 80 копійок, а у роздріб хлібний напій продають вже за 5 чи 6 гривень за літр.

Ви купуєте квас у діжках? Чи подобається вам його якість?
Наталя, працівник прес-служби: Буквально вчора спробувала цей квас і сказала: що за гидоту мені дали? Він зовсім не схожий на той, що був раніше.
Андрій, програміст: Я не п’ю цей квас, думаю, ці бочки не миють, він поганої якості.
Тетяна, пенсіонерка: Я не п’ю навіть соки з магазинів, не кажучи про квас. Впевнена, ним можна отруїтися.
Сергій, інженер: На смак він нормальний, але за санітарними умовами він жодні перевірки не пройде. Тому я його майже ніколи не п’ю.
Тетяна, кондитер: Ні-ні-ні! Раніше пила, але зараз! Як послухаєш, що по телевізору розповідають, багато продуктів та напоїв перестанеш вживати!
  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

XS
SM
MD
LG