Доступність посилання

17 Грудень 2017, Київ 12:21

Нью-Йорк – Cполучені Штати й Росія зашли у глухий кут щодо пропозиції Москви укласти міжнародну угоду про комп’ютерну безпеку. Питання стоятиме на порядку денному зустрічі в липні президента США Барака Обами з російським президентом Дмитром Медведєвим.

Обидві держави погоджуються з тим, що кіберпростір є потенційним полем битви і що це питання треба обговорити під час наступної зустрічі лідерів, як також на сесії Генеральної Асамблеї ООН восени цього року. Але на цьому єдність поглядів закінчується.

Росія пропонує укласти міжнародну угоду за зразком договору про заборону хімічної зброї. Зокрема, йдеться про заборону країнам таємно створювати підривні комп’ютерні коди, щоб їх можна було активізувати на випадок війни. Сполучені Штати вважають, що в такому договорі нема потреби.

Багато країн, включно з Америкою, вважають за необхідне, щоб протидіяти загрозам своїй національній безпеці, застосовувати так звані «логічні бомби», які ховають у комп’ютерних кодах і які мають таємні функції, що спрацюють у разі потреби, коли цей код, викрадений чи підсунутий, потрапить до потенційного супротивника.

Натомість Вашингтон обстоює домовленість про співпрацю міжнародних правоохоронних служб. Якщо буде досягнуто такої домовленості, це не лише зробить кіберпростір ліпше захищеним проти злочинних втручань, а й допоможе боротися з такими втручаннями під час воєнних дій.

«Ми вважаємо, що головне – захист, захист, захист, – сказав кореспондентові газети «Нью-Йорк Таймз» представник міністерства оборони США. – Росія прагне протидіяти кібератакам. Але ми пропонуємо вважати злочином самі атаки, і ми мусимо протидіяти цим атакам, що ми їх зазнаємо 50 тисяч разів на день».

Будь-яка угода щодо кіберпростору тягне за собою цензуру інтернету, питання державного суверенітету і боротьбу з самодіяльними порушниками, які не підпадатимуть під дію угоди. Америка проти дозволу урядам цензурувати інтернет, бо це може бути знаряддям тоталітарних режимів.

США зазначають, що значна кількість хакерських атак на американські оборонні вебсайти надходить із Росії та Китаю. Пентагон планує навіть створити спеціальне командування для захисту комп’ютерних мереж.

Росія не хоче приєднуватися до чинної міжнародної конвенції і пропонує власну

У світі вже існує європейська Конвенція про боротьбу з кіберзлочинністю, підписана понад чотирма десятками держав, і не тільки європейських. Із них півтора десятка, включно зі Сполученими Штатами, ратифікували її, і для них Конвенція набула чинності. Але ні Росія, ні Китай до цієї угоди не приєдналися.

Між тим іще 2001 року, коли американський розвідувальний літак зіткнувся з китайським винищувачем, американські військові комп’ютерні мережі зазнали численних атак із невизначених джерел.

Іще приклад: у квітні 2007 року протягом місяця було атаковано комп’ютерні мережі Естонії після перенесення пам’ятника радянському солдатові з центру Таллінна на військовий цвинтар. Подібних атак зазнали й комп’ютерні мережі Грузії під час воєнних дій Росії проти неї у серпні минулого року. В обох випадках російський уряд заперечував свою участь у діях хакерів і посилався на якихось невідомих націоналістів або на кримінальні угруповання.

Росія відкидає Конвенцію про боротьбу з кіберзлочинністю на тій підставі, що вона дозволяє поліції розслідувати випадки кіберзлочинів без попередньої згоди урядів тих країн, звідки діють хакери.

Натомість Москва неодноразово пропонувала Генеральній Асамблеї ООН укласти угоду про так зване роззброєння кіберпростору. США не погоджуються, вважаючи таку угоду беззубою.

(Нью-Йорк – Прага – Київ)

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG