На цю ніч дівчата і парубки чекають цілий рік. Заздалегідь вони роблять опудала, плетуть вінки з живих квітів, готують солому для вогнища, вчать купальських пісень. Адже сьогодні вони зможуть дізнатися свою долю або ж зустріти своє кохання. То ж під вінець чи без вінця?
За традиціями – до пращурів
Свято Івана Купала відзначали ще слов’яни-язичники, вшановуючи таким чином бога Сонця – Дажбога. Науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології, етнограф Микола Дмитренко зазначає, що виникло святкування ще до Різдва Христового, і лише згодом було перенесено до християнського календаря.
«У коренях своїх свято виникло далеко до християнства. І до сьогоднішнього дня не має (до нього) ніякого стосунку. У давнину воно виникло тоді, коли ніч була найкоротшою, день найдовшим... Лише згодом свято було перенесене у християнську традицію, але крім того не втрачено було компонент язичницький», – каже науковець.
Нині основні обряди свята пов’язані з вогнем, водою та травами. З гілок молодь зв’язувала Купало – один із головних символів святкування. Його прикрашали квітами та стрічками, водили довкола нього хороводи. А згодом підпалювали і стрибали через вогнище. Таким чином, кажуть, душу очищували від усього злого. А хто вище стрибне, ще й матиме неабияке щастя цілий рік. Важливо також у цей день вмитися росою, яка нібито набуває цілющих властивостей.
Досі потужним є містичний бік свята. За переказами, у ніч проти Купала не можна спати, бо оживає нечиста сила. Окрім того, у купальську ніч дівчата пускають на воду вінки і ворожать, а юнаки вирушають на пошуки цвіту папороті.
Символічне свято чи привід для розваг?
Купало не втрачає популярності серед українців, проте є радше розвагою, аніж древнім святом із глибинним сенсом та розмаїттям символічних обрядів.
«Людям потрібне свято, – говорить етнограф Микола Дмитренко. – Це ще раз привертає увагу до того, що це за свято і яке його символічне значення, яке значення воно має для сучасної людини. Колись це свято було вписане в побут, а зараз стало всього-на-всього формою дозвілля, яка ні до чого не зобов’язує і не примушує особливо замислитись».
А народна артистка України Ніна Матвієнко каже, що свято Івана Купала заохочує молодь до здорового способу життя. Сама ж щороку спостерігає за святкуваннями, а у вечір напередодні Купала йде до церкви. «Можна відволікти молодь від наркотиків, від пива, від горілочки... Сьогодні все-таки свято Іоанна Хрестителя, треба йти в церкву, а завтра подивитися на саме свято, яке воно буде», – наголошує Ніна Матвієнко.
(Київ – Прага)
За традиціями – до пращурів
Свято Івана Купала відзначали ще слов’яни-язичники, вшановуючи таким чином бога Сонця – Дажбога. Науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології, етнограф Микола Дмитренко зазначає, що виникло святкування ще до Різдва Христового, і лише згодом було перенесено до християнського календаря.
«У коренях своїх свято виникло далеко до християнства. І до сьогоднішнього дня не має (до нього) ніякого стосунку. У давнину воно виникло тоді, коли ніч була найкоротшою, день найдовшим... Лише згодом свято було перенесене у християнську традицію, але крім того не втрачено було компонент язичницький», – каже науковець.
Нині основні обряди свята пов’язані з вогнем, водою та травами. З гілок молодь зв’язувала Купало – один із головних символів святкування. Його прикрашали квітами та стрічками, водили довкола нього хороводи. А згодом підпалювали і стрибали через вогнище. Таким чином, кажуть, душу очищували від усього злого. А хто вище стрибне, ще й матиме неабияке щастя цілий рік. Важливо також у цей день вмитися росою, яка нібито набуває цілющих властивостей.
Досі потужним є містичний бік свята. За переказами, у ніч проти Купала не можна спати, бо оживає нечиста сила. Окрім того, у купальську ніч дівчата пускають на воду вінки і ворожать, а юнаки вирушають на пошуки цвіту папороті.
Символічне свято чи привід для розваг?
Купало не втрачає популярності серед українців, проте є радше розвагою, аніж древнім святом із глибинним сенсом та розмаїттям символічних обрядів.
«Людям потрібне свято, – говорить етнограф Микола Дмитренко. – Це ще раз привертає увагу до того, що це за свято і яке його символічне значення, яке значення воно має для сучасної людини. Колись це свято було вписане в побут, а зараз стало всього-на-всього формою дозвілля, яка ні до чого не зобов’язує і не примушує особливо замислитись».
А народна артистка України Ніна Матвієнко каже, що свято Івана Купала заохочує молодь до здорового способу життя. Сама ж щороку спостерігає за святкуваннями, а у вечір напередодні Купала йде до церкви. «Можна відволікти молодь від наркотиків, від пива, від горілочки... Сьогодні все-таки свято Іоанна Хрестителя, треба йти в церкву, а завтра подивитися на саме свято, яке воно буде», – наголошує Ніна Матвієнко.
(Київ – Прага)
