Спочатку це розглядалося як легковажна ідея. Розмістити тисячі дзеркал на пустельних ділянках Сахари, щоб концентрувати промені Сонця й використовувати цю високу температуру для введення у дію парових турбін, які виробляють електричну енергію. Ця електроенергія передавалася б тоді через тисячокілометрові лінії електропередач, через Середземне море, до європейських споживачів та до країн Близького Сходу.
Сьогоднішня урочиста нарада ініціаторів проекту «Дізертек» відкрилася у Мюнхені під егідою однієї з найбільших у світі компаній з перестрахування – «Мюнхен Ре». Ця компанія цікавиться також проектами зменшення масштабів глобального потепління, яке змусило страхові компанії світу виплачувати в останні роки мільярди доларів фірмам, що постраждали від штормів, повеней, пожеж, як наслідків цього ж потепління.
Член правління «Мюнхен Ре» Торстен Єворрек характеризує проект «Дізертек» як «далекоглядний» і каже, що місцеві африканські спільноти матимуть таку ж вигоду від нього, як і європейці: «Ідея використання енергії Сонця і, можливо, вітру для забезпечення електроенергією Північної Африки, регіонів Близького і Середнього Сходу та Європи далекоглядна, та й технічні аспекти цього інтригують».
Лише до 1 тисячі доларів на кожного жителя Європи…
Чудасія, скаже хтось. Але навіть байдужі до цього проекту знають, що проект базується на реальних технологіях сонячної енергетики. Відстань не перешкода, бо сьогодні високовольтні кабелі постійного струму втрачають лише 3 відсотки електроенергії на 1 тисячу кілометрів. Є успішний прецедент – у пустелі Мохаве на теренах США подібна електростанція працює з 1980-х років.
Проект «Дізертек» передбачає розвиток енергоресурсів Європи і зменшення залежності від викопного палива, що зменшує викиди вуглецю.
Проект підтримують не лише такі компанії як «Сіменс», E.ON, RWE, а й Єврокомісія.
Хоча критики кажуть, що з цього нічого не вийде, хоча б через високу вартість проекту в 560 мільярдів доларів, що, на думку скептиків, робить таку енергію неконкурентноздатною. Хоча така величезна сума розподіляється на 40 років. І той же представник «Мюнхен Ре», Торстен Єворрек, каже, що це лише до 1 тисячі доларів на кожного жителя Європи. «Але одне переконує, – зазначає Єворрек. – Затрати на подолання невпинних змін клімату значно перевищили б вартість проекту «Дізертек», тому що подальший негативний вплив глобального потепління стає все дорожчим».
Інша проблема для критиків – політична нестабільність у регіоні Північної Африки і Близького Сходу. Проект «Дізертек» є надто вже привабливим для «розчарованих груп» у багатьох країнах названих регіонів.
(Прага – Київ)
Сьогоднішня урочиста нарада ініціаторів проекту «Дізертек» відкрилася у Мюнхені під егідою однієї з найбільших у світі компаній з перестрахування – «Мюнхен Ре». Ця компанія цікавиться також проектами зменшення масштабів глобального потепління, яке змусило страхові компанії світу виплачувати в останні роки мільярди доларів фірмам, що постраждали від штормів, повеней, пожеж, як наслідків цього ж потепління.
Член правління «Мюнхен Ре» Торстен Єворрек характеризує проект «Дізертек» як «далекоглядний» і каже, що місцеві африканські спільноти матимуть таку ж вигоду від нього, як і європейці: «Ідея використання енергії Сонця і, можливо, вітру для забезпечення електроенергією Північної Африки, регіонів Близького і Середнього Сходу та Європи далекоглядна, та й технічні аспекти цього інтригують».
Лише до 1 тисячі доларів на кожного жителя Європи…
Чудасія, скаже хтось. Але навіть байдужі до цього проекту знають, що проект базується на реальних технологіях сонячної енергетики. Відстань не перешкода, бо сьогодні високовольтні кабелі постійного струму втрачають лише 3 відсотки електроенергії на 1 тисячу кілометрів. Є успішний прецедент – у пустелі Мохаве на теренах США подібна електростанція працює з 1980-х років.
Проект «Дізертек» передбачає розвиток енергоресурсів Європи і зменшення залежності від викопного палива, що зменшує викиди вуглецю.
Проект підтримують не лише такі компанії як «Сіменс», E.ON, RWE, а й Єврокомісія.
Хоча критики кажуть, що з цього нічого не вийде, хоча б через високу вартість проекту в 560 мільярдів доларів, що, на думку скептиків, робить таку енергію неконкурентноздатною. Хоча така величезна сума розподіляється на 40 років. І той же представник «Мюнхен Ре», Торстен Єворрек, каже, що це лише до 1 тисячі доларів на кожного жителя Європи. «Але одне переконує, – зазначає Єворрек. – Затрати на подолання невпинних змін клімату значно перевищили б вартість проекту «Дізертек», тому що подальший негативний вплив глобального потепління стає все дорожчим».
Інша проблема для критиків – політична нестабільність у регіоні Північної Африки і Близького Сходу. Проект «Дізертек» є надто вже привабливим для «розчарованих груп» у багатьох країнах названих регіонів.
(Прага – Київ)
