Доступність посилання

20 Листопад 2017, Київ 04:40

Українська влада і політики ведуть державу в прірву


Львів – Півроку залишається до президентських виборів в Україні. Якими є настрої виборців, що думають люди про політичну ситуацію і майбутнє своєї держави, чи підуть вони голосувати і чи знають, за кого віддадуть свій голос? Відповіді на ці запитання намагалося отримати Радіо Свобода під час мандрівки кількома регіонами. Виглядає на те, що сьогодні українські виборці чітко знають, за кого вони не голосуватимуть.

Міста і села Львівщини, Тернопільщини, Хмельниччини і Буковини. Проїжджаючи ними, легко здогадатись, звідки найбільше людей виїхали працювати за кордон. Про це промовляють гарні будиночки і впорядковані подвір’я, сільські крамниці і кав’ярні. Водночас сільські будинки культури майже скрізь напівзруйновані. У десятках сіл чимало порожніх хат із забитими вікнами і дверима, зарослими садами і необробленими полями.

За неофіційною статистикою, сьогодні 60% населення України перебуває за межею бідності, рівень життя людей знизився на третину. Про це говорили самі люди у розмові з Радіо Свобода.
Ми чуємо, а нас - ні...


– Влада не думала ні про що, вона думає... тільки про себе, свої маєтки. Я перебуваю на другій групі інвалідності. Отримую 530 гривень, мені навіть на ліки не вистачає, за життя з чоловіком не доробились до якогось належного житла.

– Все піднімалось у ціні і піднімалось, ми працювали чесно – і що? Відкладали дітям гроші на книжку, а воно все пропало. Тепер дають тисячу, а хіба це гроші? Це заплатити за послуги.

– Я отримую 640 гривень зарплати. Хіба я можу почуватись захищеною? А в мене маленька донечка.

– Після Помаранчевої революції ми всі надіялись, що буде таки краще, а краще не стало. Побачили тоді, що одразу нічого не стало краще, треба було піти і побити кругом вікна у владних будинках. Тепер ніхто вже не підніметься. Люди розгублені і розчаровані.

–Ніхто про нас не дбає. Невідомо, чи колись подбають.


Ющенка, Тимошенко і Януковича люди не сприймають

Розчарованість і роздратованість, повна недовіра до влади і політиків, а ще розуміння безвихідності у політичному та економічному житті. Про це говорив чи не кожен, з ким довелося поспілкуватись на теренах різних областей. Нині люди кажуть, що довіряють одному Богові і сподіваються тільки на нього.

– Ми в Кам’янці всі голосували за Ющенка. І що з того толку? Ми вже не віримо нікому. Думаю, може, той Янукович щось здатен, може має якісь зв’язки, щось зробить. Але…

– Дуже ми всі надіялись, як Ющенко став Президентом, Юлія Володимирівна прийшла до влади. Чесно кажучи, у нас Януковича не сприймають. Раніше цих політиків сприймали. Але подивились, що ліпше людям не стало жити… У мене чоловік такий, що ніколи не пропустив жодні вибори. А тепер каже, що не піде, бо немає кого підтримувати.

– Думаю, чи йти на вибори чи ні, без нас все вирішили, а ми хоч не матимемо відповідальності, що когось там підтримали. Бо тоді вибирали і самі понавибирали…

–Я наразі нікого не підтримую.


«Злодійством держава зайде в нікуди»

Найчастіше, даючи оцінку діям влади і політикам, люди говорили про обмани, крадіжки, маніпулювання, байдужість, яку вони відчувають до себе, несправедливість і повне безвладдя в державі. А з такими реаліями, кажуть, Україна зайде

Ой у прірву!
– Ой тільки в прірву.

– Злодійством нікуди держава не зайде…

– До людей треба прислухатись, почути їх.


Але чи хочуть почути і чи це вигідно сьогодні політикам – чути людей?..

(Львів – Київ – Прага)
  • 16x9 Image

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Має досвід роботи на телебаченні і в газеті.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG