Доступність посилання

20 Листопад 2017, Київ 04:32

Львів – Ажіотаж навколо вступної кампанії до вищих навчальних закладів у Львові пояснюють фінансовою кризою. Через складну економічну ситуацію випускники шкіл прагнуть вступити у виші на безкоштовній основі, на місця державного замовлення. Більшість абітурієнтів вважають, що зовнішнє оцінювання не забезпечує рівних прав при вступі і що у львівських університетах домінує корупція і хабарництво.

На половину місць зі 125-ти державного замовлення на правознавство претендують пільговики. А ті молоді люди, які продемонстрували високий рівень знань при зовнішньому оцінюванні, набравши по 400 балів, змушені обирати інший фах або ж навчатись на платній формі. Диплом на юридичному факультеті за спеціальністю «правознавство» чи на факультеті міжнародних відносин Львівського національного університету імені Франка обійдеться у понад 55 тисяч гривень. Інший престижний факультет, економічний, де знову ж таки переважно на державні місця претендують пільговики, коштуватиме більше, ніж 25 тисяч гривень.

Випускники, які вступають на пільговій основі, подали документи одразу у 7-20 вишів, обираючи цілком протилежні спеціальності. Адже головна мета – безкоштовне навчання.

Натомість інші абітурієнти перебувають у невизначеній ситуації і побоюються, що не мають шансів пройти на державну форму навчання. З огляду на це, Оксана з Луцька приїхала у Львів, щоб забрати свої документи. «Я уже зрозуміла, хоча набрала високий бал на оцінюванні, що не пройду на державну форму, а платити не зможемо, – каже вона. – Я мріяла про прикладну математику, але, на жаль, піду вчитись туди, де безкоштовно. Я подала документи у кілька вишів».

Фізику вивчати випускники не хочуть

Товариство Лева в рамках проекту «Вступ 2009 очима громадськості» моніторить вступну кампанію у Львівському національному університеті імені Івана Франка, Національному університеті «Львівська політехніка» і Національному лісотехнічному університеті. Найвищий конкурс у цих вишах на такі напрямки як фінанси та кредит, економіка підприємства, облік та аудит, а найменше подано документів на спеціальності: фізика, радіоелектронні апарати, лісозаготівля.

Освітянин і керівник проекту Оксана Чабан проблемою називає те, що набір на навчання пільговиків проводиться без обмежень і за низьким балом, тому абітурієнти з високим рівнем знань не потраплять на державну форму навчання.

«Виші мали б відслідковувати, який бал встановлювати собі, – зазначає
Оксана Чабан. – Дитина, яка набрала менше ніж 390 балів, навіть би не подавалась на ту чи іншу спеціальність. Усім було б зрозуміло».

Відсоток пільговиків має бути менший

63% опитаних абітурієнтів вважають, що зовнішнє оцінювання не витіснило корупцію з львівських вишів, а найбільше зловживань варто очікувати протягом 5 днів, коли абітурієнти подаватимуть оригінали документів в один із вишів.

Спостерігачі мають великі сумніви, що Міносвіти та Міністерство охорони здоров’я зможе виявити фальшивих переможців олімпіад, дітей гірників, чорнобильців чи інвалідів, які вступають згідно з пільгами.

Громадські експерти вважають, що Міносвіти має визначити на кожну спеціальність відсоток тих осіб, які можуть вступати на пільгових умовах на державну форму навчання, щоб не відкинути здібних і талановитих молодих людей.

(Львів – Київ – Прага)
  • 16x9 Image

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Має досвід роботи на телебаченні і в газеті.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG