Доступність посилання

Занадто тяжка «булава»


Генеральний конструктор ракети «Булава» Юрій Соломонов (архівне фото, 1997 р.)
Генеральний конструктор ракети «Булава» Юрій Соломонов (архівне фото, 1997 р.)

Київ – Відставка у Росії генерального конструктора ракети «Булава» Юрія Соломонова стала знаковою подією. Вона відбулася після кількох невдалих запусків ракети, коли можна вже не пояснювати, що «Булава» не стане, принаймні, найближчими роками, важливою частиною російських ракетних сил. Проте саме на цю ракету російське керівництво покладало особливі надії. Вона мала стати важливим аргументом у заочному змаганні зі Сполученими Штатами.

Зараз у Росії багато дискутують щодо причин невдачі «Булави».

Хтось говорить, що Юрій Соломонов дійсно відповідає за поразки – адже він був не тільки генеральним конструктором, але й директором інституту, що розробляв стратегічний ракетний комплекс морського базування. І в нього елементарно не вистачало часу на керівництво великим підприємством і пошуки недоліків у конструюванні ракети.

Хтось згадує про проблемні 90-ті роки, коли з військово-промислового комплексу пішло чимало талановитих вчених, конструкторів, інженерів – і його інтелектуальний рівень досі не вдається відновити. Адже в Радянському Союзі для вченого чи конструктора просто не було іншої дороги, окрім як на підприємства ВПК. А тепер перед молодою людиною відкривається великий світ. І мріяти про життя у закритому місті чи роботу на секретному об’єкті буде зовсім не кожний.
Запуск російської стратегічної ракети «Булава»


А хтось каже, що фінансування російської оборонки не є достатнім для успіху.

Так що причин можна знайти багато. Проте чомусь практично ніхто в Росії не піднімає іншого питання – а для чого цій країні змагатися зі Сполученими Штатами у розробці найновіших систем ракетного озброєння? У Радянського Союзу сенс був. Його вожді таким чином захищали свою владу над власним народом, підтримували «змагання систем». Врешті-решт, саме дякуючи цьому змаганню Радянський Союз, на щастя його громадян, і програв «холодну війну» з цивілізованим світом, а згодом назавжди зник з політичної карти.

Проте Росія – не Радянський Союз, щоб там собі не вигадували її лідери. У неї зовсім інші виклики, зовсім інші можливості. Російське керівництво може скільки завгодно думати, що супердержави у світі дві і навіть розповідати про це по телевізору. Однак супердержава у світі одна. А у Росії не вистачає коштів навіть підтримати ядерну спадщину колишньої супердержави, не те щоб оновлювати свої ракетні сили. Головне не те, що Юрій Соломонов не впорався із завданням, а те, що Росії не потрібна «Булава» і гроші платників податків небагатої країни, яка зараз витрачає накопичені за кілька років високих нафтових цін запаси, щоб віддалити падіння економіки у прірву, були витрачені марно.

(Київ – Прага)

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода.
  • Зображення 16x9

    Віталій Портников

    Співпрацює з Радіо Свобода з 1990 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.

XS
SM
MD
LG