Доступність посилання

16 Грудень 2017, Київ 10:11

Чи пошле Господь єдність українським церквам? (Європейська преса)


Прага – Європейська газети продовжують обговорювати дві найважливіші українські теми – приїзд до України Московського патріарха Кирила і очікування від допитів у Генпрокуратурі ймовірного головного виконавця вбивства Георгія Гонгадзе – генерала Олексія Пукача. Оглядачі дають різні, інколи суперечливі оцінки цим двом подіям.

Лондонська «Ґардіан» оприлюднила матеріал Адріана Пабста, європейського дослідника з Ноттінґемського університету (Британія), в якому він намагається довести, що нинішній Московський патріарх Кирило нібито «прагне до єднання і самостійності Російської православної церкви». У газеті зазначено, що «візит в Україну – це спроба Кирила уникнути повного розколу на фоні дій невизнаного Київського патріарха, який відмовляється від будь-яких зв’язків із РПЦ». Автор статті також вважає, що Патріарх Кирило «намагається відродити міжнаціональний характер православ’я, зміцнюючи зв’язки з іншими православними церквами». Тут також стверджується, що «Кирило має бажання відстояти особливу роль Московського патріархату і наголосити на прихильності загальній наднаціональній православній ідентичності». Пабст заперечує такі характеристики патріарха, як « російського нео-імперіаліста під личиною благочестивого християнина» і наводить приклад того, як минулого року Кирило виступив проти прийняття Південної Осетії до складу РПЦ, пославшись на те, що «державний суверенітет не є підставою розриву відносин із Грузинським патріархатом». Автор статті також не виключає можливість «розширення незалежності РПЦ від держави».

Польська «Жечьпосполіта» наводить різні оцінки з приводу візиту патріарха РПЦ Кирила до України. Російські експерти схильні бачити у цьому лише «душпастирську місію», а чимало з українських переконані, що це «спроба донести до православних відповідні вказівки, які відповідають побажанням Дмитра Медведєва і Володимира Путіна напередодні президентських виборів в Україні». Газета також наголошує, що Кирило «не збирається зустрічатися з представниками Української православної церкви Київського патріархату, котрі не визнають верховенства московської церкви».

Московська «Время Новостей» наголошує, що Київський патріархат має в Україні до 5 тисяч приходів, тоді як УПЦ МП митрополита Володимира (Сабодана) – 12 тисяч. Газета цитує представника РПЦ протоієрея Всеволода Чапіліна, який на плакати «націоналістів» на кшталт «Україні потрібна своя церква», відповів, що його церква з розумінням ставиться навіть до цих, «що опинилися у меншості», громадян. «Время Новостей» інформує про зустрічі з патріархом Кирилом провідних кандидатів на українське президентство – Віктора Януковича, який наголосив на об’єднавчій місії патріарха, і Юлії Тимошенко, яка висловила впевненість у тому, що «рано чи пізно Господь пошле організаційну єдність» усім чотирьом українським церквам, включно з греко-католиками».

Низка впливових газет Європи – «Файненшел Таймз», «Ґазета Виборча» – продовжують стежити за перебігом розслідування вбивства українського журналіста Георгія Гонгадзе, що пов’язане з арештом генерала Олексія Пукача. Оглядачі висловлюють сумніви у тому, що у підсумку цього слідства будуть відкриті імена головних замовників цього вбивства. Так, «Файненшел таймз» цитує при цьому адвоката вдови Гонгадзе, який сумнівається у тому, «чи зможе і захоче Пукач назвати, хто з вищих керівників віддав наказ». А «Ґазета Виборча» посилається на адвокатів самого Пукача, які стверджують, що «їхній клієнт не назве ніяких замовників, бо він і не знає їхніх імен». Газети сходяться на тому, що ця справа вплине на президентські вибори.

(Прага – Київ)
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG