У ніч на 4 липня 1941 року есесівці, поліція та польова жандармерія під керівництвом офіцерів СС заарештували групу львівських професорів, лікарів, членів їхніх родин, котрі за національністю були поляками. Їхні помешкання захопили і пограбували. Серед заарештованих був відомий письменник і перекладач Тадеуш Бой-Желенський, знаний у світі лікар-стоматолог Антоній Цєшинський, математик Володимир Стожек та інші.
39 професорів львівських вищих навчальних закладів, представників польської інтелігенції, розстріляли 4 липня у 1941 року у Львові, на Вулецьких пагорбах. Згодом був убитий польський політичний діяч Казимир Бартель, колишній прем’єр-міністр у міжвоєнній Польщі.
Міф про вбивство польських вчених розвіяли
У 1970-х роках радянська пропаганда активно нав’язувала міф, щодо вбивства поляків у Львові були причетні українці, які служили в батальйоні «Нахтігаль». Про розстріл професорів йшлося і на Нюрнберзькому суді, однак не було висунуто ніяких обвинувачень щодо батальйону «Нахтігаль». У судових документах мовиться, що ще перед захопленням Львова ґестапівські відділи, за наказом німецького уряду, мали списки з прізвищами вчених.
Це була тодішня загальна політика німців щодо знищення польської інтелігенції, зазначає Анжей Домбровські, голова правління Колегії Східної Європи у Вроцлаві. «У 1939 році польські професори були арештовані у Кракові, – каже він. – Потім це винищення німці продовжили у Львові. Є свідчення людей, документи».
Такої ж думки дотримується і львовознаць Ігор Мельник, який наголошує: «Поляки самі говорили, що то були не українці, а німці. Потім говорили, що українці допомогли скласти списки. Але вже відомо, що ці прізвища могли брати з телефонної книжки. Це ж діяла така сама система як совєтська, нищити інтелігенцію, освічених людей».
У 1956 році пам’ятник так і не встановили
Пам’ятник розстріляним львівським вченим на Вулецьких пагорбах був виготовлений ще в 1956 році, але так і не встановлений. Нині про страшне вбивство професорів нагадує символічний знак. А торік мерії Львова та Вроцлава домовились спільно виготовити проект і оголосили конкурс на кращий пам’ятник польським професорам. Призовий фонд становить понад 100 тисяч гривень. Скульптори мають не лише запропонувати проект самого пам’ятника, але й благоустрою території. Усі фінансові витрати на виготовлення і встановлення пам’ятника взяла на себе польська сторона. Переможців має визначити українсько-польське журі 10 жовтня.
Ініціатори сподіваються, що митці по обидва боки кордону запропонують сучасні цікаві проекти, і, врешті, припиняться усілякі спекуляції довкола спільного трагічного минулого.
(Львів – Київ – Прага)
39 професорів львівських вищих навчальних закладів, представників польської інтелігенції, розстріляли 4 липня у 1941 року у Львові, на Вулецьких пагорбах. Згодом був убитий польський політичний діяч Казимир Бартель, колишній прем’єр-міністр у міжвоєнній Польщі.
Міф про вбивство польських вчених розвіяли
У 1970-х роках радянська пропаганда активно нав’язувала міф, щодо вбивства поляків у Львові були причетні українці, які служили в батальйоні «Нахтігаль». Про розстріл професорів йшлося і на Нюрнберзькому суді, однак не було висунуто ніяких обвинувачень щодо батальйону «Нахтігаль». У судових документах мовиться, що ще перед захопленням Львова ґестапівські відділи, за наказом німецького уряду, мали списки з прізвищами вчених.
Це була тодішня загальна політика німців щодо знищення польської інтелігенції, зазначає Анжей Домбровські, голова правління Колегії Східної Європи у Вроцлаві. «У 1939 році польські професори були арештовані у Кракові, – каже він. – Потім це винищення німці продовжили у Львові. Є свідчення людей, документи».
Такої ж думки дотримується і львовознаць Ігор Мельник, який наголошує: «Поляки самі говорили, що то були не українці, а німці. Потім говорили, що українці допомогли скласти списки. Але вже відомо, що ці прізвища могли брати з телефонної книжки. Це ж діяла така сама система як совєтська, нищити інтелігенцію, освічених людей».
У 1956 році пам’ятник так і не встановили
Пам’ятник розстріляним львівським вченим на Вулецьких пагорбах був виготовлений ще в 1956 році, але так і не встановлений. Нині про страшне вбивство професорів нагадує символічний знак. А торік мерії Львова та Вроцлава домовились спільно виготовити проект і оголосили конкурс на кращий пам’ятник польським професорам. Призовий фонд становить понад 100 тисяч гривень. Скульптори мають не лише запропонувати проект самого пам’ятника, але й благоустрою території. Усі фінансові витрати на виготовлення і встановлення пам’ятника взяла на себе польська сторона. Переможців має визначити українсько-польське журі 10 жовтня.
Ініціатори сподіваються, що митці по обидва боки кордону запропонують сучасні цікаві проекти, і, врешті, припиняться усілякі спекуляції довкола спільного трагічного минулого.
(Львів – Київ – Прага)
