Доступність посилання

20 Листопад 2017, Київ 18:22

«М’ясо не першого ґатунку»: кожен шостий кілограм м’яса в Україні – бракований


17% усієї м’ясної продукції, яку пропонують в Україні, є браком, з’ясував Держспоживстандарт після проведеної перевірки у всіх регіонах країни. Зі 158 тонн перевіреної продукції 24 тонни виявилися бракованими. Які саме порушення встановили під час цієї перевірки? Що пропонують покупцям у м’ясних відділах? Завдяки чому можна примусити виробників давати тільки якісне м’ясо?

Результати перевірки

Замість дорогої сировини (свинина, яловичина, сало) пропонується дешевша. Завищений вміст крохмалю, нітриту натрію, кухарської солі. Невідповідність маркування або повна його відсутність. Це лише деякі з порушень, виявлені експертами Держспоживстандарту України під час перевірки, проведеної у першому півріччі нинішнього року. Деякі виробники неточно вказують дату виготовлення та інгредієнти. Траплялися навіть випадки, коли у м’ясі виявляли бактерії кишкової палички, розповіла Радіо Свобода Лариса Лосюк, голова Держспоживстандарту. «Це мало місце у всіх регіонах. Основні порушення – недотримання технологічного процесу виробництва м’ясних виробів, порушуються умови зберігання, відсутність нормативно-технічної документації, відсутність метрологічного забезпечення. Виробництво в недостатній мірі підготовлено в частині необхідності наявності технологічного обладнання, яке необхідне для переробки і виробництва м’ясних та м'ясо-ковбасних виробів».

Краще - шмат м’яса, ніж сосиски чи ковбаси

Краще купити шмат м’яса, ніж сосиски чи ковбаси - цим керуються більшість львів’ян, за спостереженнями кореспондентки Радіо Свобода у цьому місті Галини Терещук. Вона пройшлася місцевими базарами та магазинами, де продають м’ясну продукцію.

Постачають м’ясо на базари кілька операторів, і вони тримають одну ціну. Хоча вона б мала змінюватись залежно від попиту і наповнення м’ясного ринку. Тобто діє монополія.

Львів’янка Оксана Мельник воліє купувати лише свіже м’ясо і невеликий шматок полядвиці, аніж ковбаси. «Я купую на сільському ринку в людей, яких я більш-менш добре знаю. Вони мені можуть порадити, яке краще м'ясо купити, або застерегти мене».

Вікторія Балицька мама маленької дитини. Жінка купує лише телятину на базарі. «Ні в якому разі не купую в супермаркетах, бо працівники їх (неофіційно) дуже часто скаржаться на якість. Виявляється, що м'ясо в супермаркетах обробляється хімією, щоб не псувалося».

У Львові та області є мережа спеціалізованих крамниць з готовою м’ясною продукцією і таким магазинам городяни довіряють більше. Частіше купують рублені ковбаси, а не мелені. Попри те, що на базарах заборонено продавати паштети, ковбаси, рулети і кров’янки, цими м’ясними виробами ринки переповнені. Проконтролювати їхню технологію приготування і умови неможливо, зазначають санітарні служби, тому ніхто не знає, що придбав псевдо-ковбасу, сосиски і сардельки.

Нині левову частку м’ясного ринку в області опанували дрібні виробники, які не дотримуються при виготовленні м’ясних виробів державних стандартів.

Експерт з аграрних питань Іван Стефанишин зауважив, на ринках Львова і по районах продають переважно якісне свіже м’ясо. «В спеціалізованих формах господарства, звичайно, там ідуть певні добавки, бо вони працюють на комбікормах, які вже готові. У більшості приватного сектору це поки що відбувається більш природно».

Якось я була свідком розмови, коли селянка розповідала своїй знайомій, що саме потрібно добавляти у їжу свиням, щоб вони швидко росли. Мова йшла про генно-модифіковану сою. А ось для себе, пояснювала вона, свиней жінка вигодовує лише натуральними кормами.

Щоб придбати таке м’ясо доводиться їздити у віддалені волинські чи карпатські села і, зазначу, що смак м’яса суттєво відрізняється від того, що продається на львівських ринках.

Запровадження нових стандартів якості весь час переноситься

Лакмусовим папірцем підвищення якості м’ясної продукції є затвердження стандартів ковбаси, за якими цей виріб вищого ґатунку повинен бути на 100% з м'яса. Запровадити такі норми вирішили ще кілька років тому, але віз і нині там. Переносили запровадження вже 4 рази. І наразі українцям подекуди підсовують ковбасу із сої, зазначаючи на упаковці, що вона із чистого м'яса. Лариса Лосюк, голова Держспоживстандарту пояснила, з чим пов’язане перенесення нових стандартів для виробництва ковбаси. «Відсутність відповідної сировини, відсутність відповідної технологічної бази (устаткування), яка б забезпечила виробництво ковбас (саме вищого, І та ІІ сорту) – все це весь час є приводом перенесення перехідного періоду, згідно з яким із даними стандартами дозволяється виробництво ковбасних виробів по тих ГОСТах, по тих республіканських стандартах і тих технічних умовах, які є на сьогоднішній день».

М’ясний брак – наслідок безкарності виробників

Експерт Сергій Краснов, чимало років пропрацював на одному з потужних українських м’ясокомбінатів і переконує, що велика кількість м’ясного браку пов’язана з безкарністю виробників. «Є сертифікати. Є те, що мусить зробити виробник. Але немає контролю. М’ясокомбінати – це не соціальні підприємства, яке мусить харчувати населення. Виробник мусить заробляти гроші».

У країнах Євросоюзу діють суворі закони щодо якості продовольчої продукції і м’яса зокрема, зазначає голова українського товариства захисту прав споживачів Владислав Андрющенко. Наприклад, у Німеччині за продаж простроченого фаршу власника крамниці можуть ув’язнити на 3 роки. А в часи Радянського Союзу, нагадує Владислав Андрющенко, до складу ковбас входило до 30% наповнювачів. «Наповнювачем була в основному соя. 10 років тому в Запоріжжі проводили дослідження, в процесі якого з’ясували, що низькосортні ковбаси мали 70% соєвого наповнювача.Щодо м’яса, його варто було купувати в селі, хоча б раз на тиждень».

За офіційною статистикою, в Україні щороку виробляється 2 мільйони тонн м’яса.


Як часто Ви купуєте м’ясні вироби? Що для вас важливіше: якість чи ціна?
Тамара Іванівна, прибиральниця: Я купую телятину на базарі раз у 2 тижні по 48 гривень за кілограм. М’ясо там свіженьке і якість нормальна.
Владислав Леонідович, пенсіонер: Зараз – скрутний час, тому краще бути вегетаріанцем, яким я став. До того ж, у ковбасу, кажуть, перекручують старе м’ясо, прострочене - це страшна річ.
Юлія, студентка: Я купую м’ясо доволі часто. Ковбасу їм дуже рідко й дорогу, в якій є все-таки частка м’яса. Завжди співвідношу ціну і якість.
Дмитро, ІТ-спеціаліст: Я часто вживаю м’ясо. Бабуся з села привозить кролика. У супермаркетах купую телятину. А ковбасу не їм зовсім, бо не довіряю їй.
Людмила, домогосподарка: Я завжди звертаю увагу на якість м’ясної продукції. Останнім часом купую лише курку на базарі, не польського походження. А від ковбаси відмовилися, бо вона нехороша вся.
  • 16x9 Image

    Наталка Коваленко

    Співпрацюю з Радіо Свобода з 2005 року. Магістр Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Народилася на Полтавщині 1984 року.

  • 16x9 Image

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

XS
SM
MD
LG