Доступність посилання

19 Листопад 2017, Київ 14:48

Чи перетвориться ОДКБ у «російське НАТО»?


Президент Росії Дмитро Медведєв (зліва) та Білорусі Олександр Лукашенко позують фотографам під час неофіційного саміту СНД в Чолпон-Аті (250 км від Бішкека), Киргизстан, 31 липня 2009 року.

Прага – Президенти Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) зібралися сьогодні в киргизькому курортному містечку Чолпон-Ата на мальовничих берегах високогірного озера Іссик-Куль для того, щоб неофіційно обговорити давні плани створення Колективних сил швидкого реагування (КСШР). Як повідомляють агентства і преса, президент Росії Дмитро Медведєв обговорить тут із киргизькою владою створення другої військової бази росіян на території Киргизстану. Також ідеться про те, що документ про створення сил швидкого реагування ще не підписали Білорусь та Узбекистан.

У попередньому саміті ОДКБ, що проходив 14 червня в Москві, відмовилася брати участь Білорусь, яка має суперечки з Москвою з приводу постачання білоруського молока. Представники Мінська і Ташкента досі не поставили свої підписи під документом про створення КСШР, який почали підписувати у Москві в червні. Підписали його наразі лише 5 членів ОДКБ: Росія, Казахстан, Вірменія, Таджикистан та Киргизстан.

Повідомляють, що президент Білорусі Олександр Лукашенко прибув до Чолпон-Ата одним із перших разом зі своїм 5-річним сином Миколою. Участь у неформальному саміті ОДКБ підтвердили всі сім лідерів країн – членів організації.

Чи підпише Лукашенко документ про створення сил швидкого реагування, достеменно невідомо. Але з Кремля повідомляють, що ніякої зустрічі між президентами Росії та Білорусі в Чолпон-Ата не планувалося. Речник Кремля Сергій Приходько сказав, що «якщо вже білоруський президент приїхав на саміт, то він мусить підписати документи про створення сил швидкого реагування». Хоча експерти і джерела в Мінську кажуть, що «до остаточного вирішення всіх питань двосторонніх стосунків із Росією підписання будь-яких документів Білоруссю в рамках ОДКБ буде передчасним». Російські джерела називають ситуацію довкола підписання документа про сили швидкого реагування ОДКБ головною інтригою саміту в Чолпон-Ата.

Росія хоче другу військову базу в Киргизстані

Повідомляють також, що ще напередодні саміту ОДКБ в Киргизстані Росія і Бішкек домовилися про створення нової російської військової бази на півдні Киргизстану. Російські речники кажуть, що це буде база переважно сил швидкого реагування ОДКБ. На початку липня президент Курманбек Бакієв підтвердив лише те, що його країна має домовленості з Росією щодо створення центру з боротьби з тероризмом та про спільні навчання підрозділів двох країн.

«Це не база, це антитерористичний центр із боротьби з міжнародним тероризмом, – заявив Бакієв. – Тобто, там, очевидно, буде центр, де відбуватимуться навчання з боротьби з міжнародним тероризмом, який може проявити себе у нас на півдні. У будь-який час може виникнути. Тобто, спільне навчання наших військових, російських солдатів для боротьби з міжнародним тероризмом. Лише так».

Хоча в російській пресі з’явилися повідомлення стосовно розбіжностей між Москвою і Бішкеком, що виникли з приводу ймовірного створення такої бази. Так, газета «Комерсант» написала, що Киргизстан бажає, щоб база була збудована самими росіянами з нуля і на російські кошти. А Росія наполягає на використанні вже існуючої воєнної частини в Оші. Також Бакієву не подобаються умови підписання такої угоди – на 49 років із автоматичним продовженням на кожні наступні 25 років. А, наприклад, Іслам Карімов, президент Узбекистану, який також не підписав документи щодо створення сил швидкого реагування ОДКБ, категорично проти створення такої бази в Киргизстані. Так що в Чолпон-Ата відбувалися сьогодні непрості переговори. Їхня невдача може означати крах не лише планів щодо створення КСШР, але й може поставити хрест на амбіційних планах створення масштабного угруповання військ у Центральній Азії.

(Прага – Київ)
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG