Доступність посилання

ТОП новини

Реальна проблема ненависті до сексуальних меншин в Україні (європейська преса)


Прага – У європейських газетах інформують про можливість дефолту «Нафтогазу Уккраїни», що може ще більше відлякувати інвесторів від української економіки. Низка впливових газет також повідомляють про покращення справ у олігархів від БЮТ, йдеться про оптимізм щодо перспектив українських підприємств компанії «Ферроекспо», якою володіє депутат БЮТ Костянтин Жеваґо. Деякі експерти пишуть на сторінках впливових європейських видань, що за забороною в Україні фільму Саші Коена «Бруно», насправді стоїть проблема ненависті до сексуальних меншин в Україні.

Так, впливова «Файненшел Таймз» вважає, що у Києві вселяють страх іноземним інвесторам з планами реструктуризації пів-мільярдного боргу «Нафтогазу України». Заяви українських урядовців про необхідність такої реструктуризації, як пише газета, викликають побоювання іноземних інвесторів в цілому про платоспроможність України. «Файненшел Таймз» цитує виконуючого обов’язки українського міністра фінансів Ігоря Уманського, який заявив, що, не зважаючи на отримання Україною кредитів від МВФ та європейських фінансових установ, «я переконаний, що необхідно реструктуризувати борги «Нафтогазу»,– заявляє міністр. Він також уточнив, що зважаючи на наближення дати наступних платежів за боргами компанії у вересні, необхідно «прискорити цю реструктуризацію». Такі коментарі викликали занепокоєнні іноземних інвесторів, як зауважує «Файненшел Таймз», бо платоспроможність «Нафтогазу» є важливим показником такої спроможності цілої держави Україна. Тім Еш, аналітик Королівського Банку Шотландії (RBS), здивувався з таких заяв, бо, як він каже, «уряд неодноразово запевняв, що робить все для підтримки «Нафтогазу». Цей аналітик також підкреслив, що «якщо найважливіша компанія України не здатна виконувати свої боргові зобов’язання, то які сподівання у інших. Це буде відповідати дефолту і дуже негативному сигналові для інвестиційної спільноти»,– підсумував Тім Еш. Один із західних банкірів сказав «Файненшел Таймз» – «важко зрозуміти, що така реструктуризація значить для України у цілому».

І «Файненшел Таймз» і «Дейлі Телеґраф» пишуть про оптимізм власника української металургійної компанії «Ферроекспо» Костянтина Жеваґо, депутута БЮТ, який, не зважаючи на кризу, успішно веде свій бізнес з торгівлі залізорудними напівфабрикатами. Газети відзначають, що у першому півріччі закінчилася пора спаду, а другому півріччі «Ферроекспо» очікує вже зростання. Відзначається також, що ця українська компанія вміло маневрувала у своєму експорті залізорудними напівфабрикатами між Китаєм та Європою і залишлася весь час кризи прибутковою. Газети наголошують, що «Ферорекспо» має у 2009 році прибуток, без урахування виплати податків, у сумі понад 120 мільйонів доларів і це, на диво, успішна компанія, зважаючи на стан справ у європейській металургії.

Британська «Ґардіан» друкує матеріал педагога та активістки захисту прав сексуальних меншин Клер Діміон, яка вважає, що за забороною фільму американця Саші Коена «Бруно» в Україні «стоїть не страх перед провокаційними сексуальними викрутасами Саші Коена», а « дуже реальна проблема ненависті до сексуальних меншин в Україні». Клер Діміон наводить факти консервативних реакцій українських дипломатів на цей фільм і також розповідає про безправ’я українських ґеїв, лесбіянок, бісексуалів, трансвеститів. Йдеться про брутальні атаки на ходу сексуальних меншин у Києві, коли серед демонстрантів був і посол Великої Британії, але представники влади, міліція стояли осторонь і ніяк не реагували на прояви агресії ненависників сексуальних меншин. Автор статті закликає Захід докласти більше зусиль на захисту прав таких меншин в Україні.

(Прага – Київ)
  • Зображення 16x9

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG