Доступність посилання

ТОП новини

Україні знову загрожує дефолт через проблеми з «Нафтогазом»? (європейська преса)


Прага – Впливові європейські видання продовжують обговорювати досить тривожну тенденцію в українській владі стосовно непрозорих дій довкола іноземних інвестицій в «Нафтогазі України». Оглядачі зауважують, що дивне коливання цін на облігації цієї державної компанії знову викликає запитання стосовно проблеми платоспроможності України, гострота якої була знижена внаслідок останніх кредитів МВФ та ЄС. Газети також запитують, як виплинуть нові домовленості Росії з Туреччиною щодо будівництва газогону «Південній потік» в обхід України на постачання до Європи. Преса також багато пише про наслідки й уроки минулорічного вторгнення Росії до Грузії, а деякі впливові газети попереджають, що ця війна показала «не ефективність європейської системи безпеки».

Впливова «Файненшел Таймз» інформує, що в останні дні деякі інвестори, котрі тримають міжнародні облігації українського «Нафтогазу», підготували скаргу до британських регуляторних інстанцій, зокрема до служби нагляду та регулювання фінансового ринку (FSA). Як заявив Філіп Томас, німецький адвокат офшорної компанії «Корблоу», котра має права на 10 мільйонів доларів із півмільярда фінансових зобов’язань «Нафтогазу», західних інвесторів непокоїть падіння ціни на облігації цієї державної компанії упродовж тижня майже на 20 відсотків. Томас вважає, що «це падіння ціни було викликане офіційної заявою речника українського уряду про необхідність реструктуризації боргів компанії». «Файненшел Таймз» інформує, що ще не ясно чи служба нагляду та регулювання фінансового ринку може розглянути цю скаргу інвесторів, бо в FSA поки-що нічого не коментують з цього приводу. Але, як пише газета, занепокоєння «Корблоу» розділяють й інші інвестори «Нафтогазу» і справа ця набирає більш широкого та інтригуючого значення для всіх західних банкірів та інвесторів, котрі ризикнули зайнятися комерцією з Україною в останні роки. Раніше у цьому році у світі було велике занепокоєння реальністю дефолту в Україні, але, дякуючи кредитам МВФ та ЄС, за три місяці паніка знизилася. «Файненшел Таймз» вказує, що скарга західних інвесторів «Нафтогазу» виявляє занепокоєння тим, що падіння ціни на облігації компанії може означати наміри українського уряду «реструктуризувати деяку частину з його понад 4-х мільярдного боргу, включно з пів-мільярдом, котрий Україна має вертати до кінця вересня». Інвесторів лякають наполягання виконуючого обов’язки міністра фінансів Ігоря Уманського щодо негайної реструктуризації боргів «Нафтогазу». Газета вважає, що «реальні наміри українського уряду неясні, частково, з-за політичної боротьби». Хоча деякі експерти, як зазначає «Файненшел Таймз», і заспокоюють, що, мовляв, проблема «Нафтогазу» є «окремою справою», та й сам Міжнародний валютний фонд висував ідею реструктуризації боргів «Нафтогазу». Але все ж газета наголошує, що такі оцінки не влаштовують багатьох інвесторів, тривога щодо українського фінансового ринку знов наростає. Лякають банкірів «непрозорі корпоративні рахунки» в Україні, незрозуміла структура фінансів того ж «Нафтогазу», який не володіє реальними активами, а лише управляє ними. «Файненшел Таймз» зауважує, з посиланням на деяких спостерігачів, що «реальна помилка західних інвесторів полягає, перш за все, у тому, що вони постійно відмовлялися від необхідних зусиль щодо «Нафтогазу», ще задовго до з’яви загрози його краху».

Російська «Нєзавісімая ґазета» вважає, що у четвер в Анкарі було ухвалене принципове рішення, яке має забезпечити майбутнє російсько-турецької співпраці в енергетичній сфері. «Мова йде також і про проект будівництва газогону «Південний потік», який забезпечить транзит російського газу до Південної Європи в обхід України. До ухвалення цього виявився причетним італійський прем’єр Сильвіо Берлусконі, котрий спеціально прилетів на один день до Анкари», пише «Нєзавісімая Ґазета».

Німецька «Берлінер Цайтунґ» однак, не вважає справу «Південного потоку» вже вирішеною одним візитом Володимира Путіна до Анкари. Газета зауважує, що «Південний потік» перебуває й далі під загрозою через напружені стосунки між Москвою та Києвом та через «близькість» Софії до США».

Низка європейських газет підводять підсумки російсько-грузинської війни річної давності і попереджають про загрозу нового конфлікту між цими країнами. Так, лондонська «Індепендент» інформує, що «напередодні річниці війни напруга на кордоні Грузії і Південної Осетії знову наростає». Британська «Таймз» висловлює переконання, що у минулій війні жодна зі сторін не виграла – ні Грузія, ні Росія, а «життя регіону паралізоване». А впливова «Файненшел Таймз» наголошує, що внаслідок цієї війни «система європейської безпеки, яка теоретично призначена для захисту маленьких держав від хижацтва великих сусідів, виявилася не ефективною».

(Прага – Київ)
  • Зображення 16x9

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG