Доступність посилання

21 Листопад 2017, Київ 06:53

Політично-релігійний конфлікт у Хорватії


Белград – У Хорватії цього тижня відзначали День перемоги та День вітчизняної вдячності жертвам боротьби за незалежність. Президент Стєпан Месич взяв участь в урочистостях, однак через непорозуміння з церковними ієрархами не був на богослужінні. Це викликало реакцію як політичних, так і церковних кіл.

Немає сумніву, що йдеться не лише про непорозуміння, а про глибокий конфлікт. Президент брав участь в урочистостях із приводу Дня перемоги. Свято щороку відзначають в містечку Кнін, котре свого часу було головним містом самопроголошеної сербської республіки на території Хорватії. Хорватські сили відвоювали його в серпні 1995 року.

Протоколом було передбачено, що глава держави буде і на богослужінні в місцевій церкві. Однак, він відмовився прибути, коли повідомили, що літургію буде відправляти єпископ Юрай Єзерінац, котрий належить до так званих «церковних яструбів». Єпископ це відразу прокоментував у проповіді: «Сама участь державних посадовців у святій службі – це щось більше від протокольного чину».

Католицька газета образила Президента, назвавши «зрадником»

Речник глави держави цього ж дня пояснив, що безпосередньою причиною відсутності глави держави була недавня стаття головного редактора «Голосу Собору», офіційної щотижневої газети Католицької церкви в Хорватії, в котрій він президента Месича назвав зрадником. А суть зради, на думку автора, полягає в тому, що Месич – недостатній патріот. Речник уточнив, що президент вимагає від Церкви відмежуватися від образливого коментарю. Досі цього не зробив жоден єпископ. Через це складається враження, що вони погоджуються з нападом на Месича.

У полеміці, яка розгорнулася на сторінках газет, беруть участі численні публіцисти, священики та громадські діячі. Теолог та журналіст Драґо Пілсел, наприклад, зазначив: «Католицька церква не має монополії на те, щоб вимагати протокольної присутності представників державної верхівки в перших лавах у церкві».

Хорватію іноді називають католицькою країною. Все-таки, пан Месич двічі переміг на загальних виборах всупереч тому, що в такій країні називає себе атеїстом та, що відверто виступає проти хорватського шовінізму. Він і в минулому з ієрархами зустрічався лише тоді, коли це було обумовлене протокольними причинами.

Месич називає себе президентом усіх громадян Хорватії


Заступник голови Хорватської Гельсінкської спілки Іван Звонимир Чічак, котрого вважають «завзятим католиком», у зв’язку з поточним конфліктом зауважив: «Я не знаю, чому хтось, хто є атеїстом мав би бути на богослужінні».

А сам Стєпан Месич у цій ситуації не зробив жодної заяви. Оглядачі зазначають, що він, як принципова людина, постійно є ціллю для критики екстремістів тому, що називає себе президентом усіх громадян Хорватії та тому, що – як учасник антинацистського руху в Другій світовій війні – критично ставиться до тих хорватів, котрі в той час у маріонетковій хорватській державі співпрацювали з нацистськими окупантами. Між такими була й значна частина католицької ієрархії. Отож, суть конфлікту в далекому минулому.

(Белград – Прага – Київ)
  • 16x9 Image

    Михайло Рамач

    За освітою історик. Журналіст, поет, перекладач та сценарист. Автор шести поетичних книжок, трьох книг, політичних есе, про колишню Югославію й нинішню Сербію. Був головним редактором трьох сербських щоденних газет. Співробітник Радіо Свобода з 1998 року. В сербських ЗМІ надрукував чимало матеріалів про Україну.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG