Доступність посилання

ТОП новини

В якому місті комфортно жити?


Проект ідеального міста від Інституту цивільного планування (Україна)
Проект ідеального міста від Інституту цивільного планування (Україна)

Київ – Техногенні навантаження на більшість європейських міст збільшуються, і відповідно погіршується стан здоров’я міського населення у великих промислово-індустріальних центрах Європи. Європейська комісія, не чекаючи на подальше погіршення ситуації, закликала місцеві громади, науковців, архітекторів розробити стратегії поліпшення міського мікроклімату. Фактично, ідеться про так звані «міста комфортного проживання». Першими гармонізували міський простір і зробили його максимально безпечним – як для людей, так і для природи – шведи. Тож їхнім досвідом цікавиться і Євросоюз, і його східні сусіди.

Європейці називають Швецію «країною комфортного проживання». А розпочався шведський шлях до такого визнання 15 років тому з економічної рецесії, яку переживали держави Скандинавії. Ціни на енергоносії зростали, обладнання більшості промислових підприємств зношувалось – тож шведи, не чекаючи «техногенного Апокаліпсису», взялись за модернізацію виробництва та інноваційні енергозберігаючі технології.

Архітектор Ерік Свенссон із Гьотеборгу зазначає: «Зрозуміло, що ми живемо у час мульти-культурного середовища, і розвиток цього середовища включає не лише традиційні для цієї місцини форми, а й містить досвід інших громад і народів. У Швеції все почалося з доби «екологічної свідомості», притаманної північним народам: енергозберігаючі технології, використання екологічно нешкідливих матеріалів у будівництві та раціональне використання природних ресурсів. А також – активне залучення місцевих громад до міського планування тощо».

«Регресивний розвиток Києва»

Друга складова міського комфорту – це створення розгалуженої мережі транспорту, соціальних та освітніх закладів, супермаркетів і крамниць; підтримка чистоти на вулицях, наявність «зелених зон» тощо. У Києві пана Свенссона занепокоїла відсутність належної кількості смітників на вулицях, величезні навантаження на громадський транспорт і вирубка скверів і парків – це свідчить про регресивний розвиток міста. Ідеться про територіальне розширення Києва без поліпшення якості життя у ньому, – каже Ерік Свенссон.

Із ним згоден і генеральний директор Інституту цивільного планування, заслужений архітектор України Євген Лішанський, який наголошує, що розширення території міста не означає ущільнення забудови, а вимагає модернізації усього міського комплексу.

«Відношення до міської забудови: не всі міста забудовані Парфенонами і храмами Артеміди, – каже Євген Лішанський. – Будь-яка забудова – як і люди – має молодість, має зрілість і вона має старість. І якщо вона не є чимось художньо довершеним, якщо вона не є надбанням художнім і моральним, вона так само як і інші предмети споживання та інші вжиткові речі має замінятись по мірі того, як вона старіє морально. Бо будинки з часом будуються абсолютно по інших стандартах, із іншими можливостями інженерного обладнання, збереження енергоресурсів і таке інше».

Розвивати міську інфраструктуру, поліпшувати її якість для комфортного проживання городян; єднати зусилля громади і влади для цього; будувати сучасні квартали і зберігати історико-культурне надбання міста – ці завдання типові і для Києва, і для багатьох інших міст України та Центрально-східної Європи, зазначають фахівці.

(Київ – Прага)

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG