Доступність посилання

18 Грудень 2017, Київ 00:04

У молодих українців зріс інтерес до науки


Київ – Українська молодь знову тягнеться до точних наук, чи надовго? Незважаючи на економічну кризу, в Україні заговорили про збільшення інтересу молоді до науки. У Міжнародний день молоді, 12 серпня, Радіо Свобода спробувало з’ясувати, що стимулює молодих людей гризти граніт науки.

Львів’янин Олександр отримав вищу освіту близько 10 років тому. Його спеціальність – експериментальна фізика. Захоплений обраним фахом, але не маючи можливості розвиватися в Україні, хлопець подався закордон. У Празі він захищає докторську дисертацію, а практику проходить в Японії, Німеччині та США.

Молодий вчений, обнадіяний Помаранчевою революцією, повернувся до рідного Львова, де почав викладати фізику у виші. Олександр знає, що в Україні практично відсутнє фінансування науки, та не лише в коштах справа, наголошує молодий науковець.

«У галузях, які не вимагають інвестицій в апаратуру чи в спеціальні прилади, обладнання, хімікати – математика, комп’ютерні науки, де можна обійтися мінімальними ресурсами, там в принципі шанси виглядають кращими», – каже він.

«Інтерес до науки – в генах українців»

У Національній академії наук України підтверджують, що романтика наукових досліджень дедалі більше приваблює молодих людей. Прагнення до нових знань притаманне українцям із дитинства, впевнений секретар відділення біохімії, фізіології, молекулярної біології академії наук, член президії НАН України Сергій Комісаренко.

«Останні 5-6 років в Україні спостерігалась хвиля прагнення молоді до науки, – наголошує пан Комісаренко. – Знову в багатьох людей з’явилось бажання вступити до аспірантури. Наприклад, ми маємо зараз багато талановитих дівчат та хлопців, які прагнуть опанувати сучасну біологію. Єдине, боюся, що в останній рік є тенденція зменшення фінансування на науку. Звичайно, це відразу позначиться на підготовці наукової молоді».

Фінансування втричі нижче від передбаченого

Збільшення фінансування на освіту та науку наразі годі чекати. За даними голови парламентського Комітету з питань освіти на науки, бютівця Володимира Полохала, бюджетне фінансування науки становить нині піввідсотка ВВП, тоді як закон передбачає утричі вищу суму – 1,7%.

До того ж, уряд цього року скоротив кількість державних замовлень на підготовку науково-педагогічних кадрів. Таким чином влада намагається вистояти в умовах економічного спаду. Втім, академік Сергій Комісаренко впевнений, що саме фінансування освітніх і наукових програм підняло б економіку країни.

І поки державні мужі мізкують, де нашкребти гроші на наукові проекти, молодий львівський фізик Олександр замислюється, чи правильно зробив, що повернувся додому передавати наукову естафету студентам.

«Я повертався після тих політичних змін, які відбулись у 2004 році, плюс намітилось покращення в економіці, – каже він. – Виглядало, що перспективи є і наука може досягти належного рівня, в ній можна буде професійно працювати. На жаль, реалії виглядали трохи сумніше, я не відчув систематичного підходу з боку держави до розвитку науки та освіти».

(Київ – Прага)
  • 16x9 Image

    Ярина Матвійчук

    Співпрацюю з Радіо Свобода з 2004 року. Редактор та ведуча програми «Ранкова Свобода». Редактор та ведуча новин. Народилась у 1981 році у Камені-Каширському Волинській області. Вищу освіту здобула у Волинському Державному університеті ім. Лесі Українки.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG