Доступність посилання

16 Грудень 2017, Київ 17:21

Росія знову хоче до Афганістану


Президенти Росії і Афганістану, Дмитро Медведєв і Хамід Карзай (справа) під час саміту Шанхайської організації співробітництва. Єкатеринбург, 15 червня 2009 р.

Прага – Росія долає свою травму від радянсько-афганської війни і повертається до Афганістану, щоб не допустити перемоги там альянсу під командуванням НАТО – такі висновки нової праці Марлен Ларюель, дослідниці Росії, її націоналізму, євразійської й імперської ідей і її відносин із регіоном Середньої Азії. У самому Афганістані напередодні президентських виборів цю тему не зачіпають.

У той час, як міжнародне і внутрішнє становище Афганістану виявляється все складнішим, нової ваги в цій країні хоче набути Росія, пише Марлен Ларюель. Але розробка позиції Москви з афганського питання викликає широкі й суперечливі дискусії, навіть поміж самого російського керівництва, зауважує вона в дослідженні, що його опублікувала американський неурядовий дослідницький центр The Jamestown Foundation.

У Москві не можуть собі дозволити, щоб в Афганістані здобула перемогу коаліція під проводом НАТО, бо таким чином Північноатлантичний союз утвердиться в цьому регіоні поміж Росією, Китаєм, Індією й Іраном. Але водночас Москву непокоїть і ймовірність, що коаліція зазнає поразки – адже тоді дестабілізаційний тиск, який виходить із Афганістану, вдарить і по Росії, пише дослідниця.

Російська влада весь час критикує політичні і стратегічні рішення союзу НАТО, який здійснює командування Міжнародними силами сприяння безпеці в Афганістані. Але чимало російських політиків усвідомлюють, що можливий провал зусиль коаліції стабілізувати Афганістан створить велику загрозу й для самої Росії, мовиться в статті.

Росія хоче «рівності» з Заходом і своєї зони впливу

Тож Москва намагається здобути собі користь із труднощів, із якими стикаються в Афганістані війська міжнародної коаліції та керівництво США, яке приділяє Афганістанові багато уваги. Росія хоче знову ствердити власну роль у регіоні, який вона вважає за сферу свого впливу, каже Марлен Ларюель.

Відтак Росія вбачає в нинішній ситуації в Афганістані можливість для себе домогтися переговорів із НАТО «на рівних», як головний пункт транзиту до Афганістану з півночі. Можливо, це й є головна мета Москви, якій так бракує визнання за рівну з боку Заходу, припускає автор дослідження.

А ще Росія мала б за краще піти на прямі переговори зі США, щоб домовитися про свою присутність в Афганістані. Її остаточна мета – не допустити прямих переговорів між НАТО і середньоазійськими країнами, зміцнити свій контроль над ними і змусити Вашингтон отримувати схвалення Москви на будь-які нові дії в регіоні, зауважує дослідниця.

При цьому Москва сподівається піднести роль і значущість Організації Договору про колективну безпеку і Шанхайської організації співпраці. Росія має намір подати ці об’єднання як важливих гравців за будь-якого варіанту афганського врегулювання, вважає Ларюель.

«Афган» відступає, зв’язки наростають


Росія також останнім часом різко збільшила обсяги торгівлі з Афганістаном, хоча вони й далі відносно невеликі. І в Москві, і в Кабулі вказують на багаторічну радянсько-афганську співпрацю, яка передувала конфліктові 1979–89 років. Саме цю співпрацю називають зразком на майбутнє, а в Москві сподіваються, що пам’ять про радянсько-афганську війну вже притлумлена двома десятиліттями громадянської війни й іноземного вторгнення до Афганістану, додає автор статті.

До того ж у нинішньому «поверненні» Росії до Афганістану беруть участь самі колишні радянські військові, які воювали там, а тепер їдуть до Кабула налагоджувати контакти. А в Афганістані Москва намагається надати нового життя проросійському лобі, представників якого шукають і серед прокомуністичних політиків, і серед прихильників колишнього «Північного альянсу», який скинув комуністичну владу, але втратив її під наступом талібів, і навіть серед народу пуштунів, який є головною силою руху «Талібан», зазначено в дослідженні.

Цього року минає два десятиліття від виведення радянських військ із Афганістану, і афганське питання знову роз’ятрює рани радянської інтервенції до цієї країни. Але зараз громадська думка в Росії змінюється: молоде покоління не переживало тих подій, а серед старшого хто збайдужів, хто хоче забути, а хто й прагне подолати цю травму саме поверненням до регіону, нагадує автор.

Участь в Афганістані як виступ проти Заходу


Афганістан також стає для Росії важливим внутрішнім питанням, яке непрямо виходить із її суспільного й ідеологічного розвитку. Адже не раз в історії Росії ставалося так, що її втручання середньоазійському регіоні ставало для Москви засобом виступити проти Заходу, мовиться в статті.

У самій Росії таку активність особливо схвалюють у націоналістичних колах, порівнюючи її з активністю Москви на пострадянському просторі. А ще той факт, що афганське питання знову постає в російському геополітичному мисленні, підкреслює поява останнім часом у Росії численних центрів досліджень Афганістану, звертає увагу дослідниця Росії Марлен Ларюель.

А Афганістан мовчить

А от в Афганістані тему «повернення Росії» не обговорюють, розповіли колеги з Радіо Азаді – афганської «Свободи». За їхніми словами, країна звертає нині всю увагу на президентські вибори, які мають відбутися 20 серпня.

Напередодні цих виборів політичні сили-суперники мають за краще не зачіпати дражливу для країни «російську» тему, кажуть журналісти з Афганістану. Але вони припускають, що згадане дослідження принаймні після виборів наштовхне Афганістан на нові дискусії про нинішню роль і прагнення Росії в регіоні.

(Прага – Київ)

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG