Доступність посилання

ТОП новини

Криза в Україні тільки почалася (європейська преса)


Прага – Європейські газети звертають увагу на особливо складну ситуацію в економіках деяких країн Східної Європи і наводять оцінки експертів про те, що тут «криза лише почалася». Це стосується, насамперед, України і Латвії, де спад нині сягає від 18 до 20 відсотків. Такі оцінки експертів і оглядачів не зовсім збігаються з оптимістичними викладками українського уряду, який уже оголошує про початок виходу з кризи в економіці України. Дуже суперечливі оцінки наводить преса також про внутрішньополітичну і зовнішньополітичну ситуацію для Києва. Західні сусіди України все більше розчаровуються в зовнішньополітичних позиціях більшості українських політиків.

Впливова «Файненшел Таймз» інформує, що лише за офіційними показниками валовий внутрішній продукт України скоротився у другому кварталі цього року на 18 відсотків, що не на багато менше від скорочення у понад 20 відсотків у першому кварталі. При цьому економісти відзначають, як пише лондонська газета, що в українській металургії намітилося деяке покращення у липні. Прогнози міжнародних фінансових інституцій зводяться до того, що у середньому економічний спад в Україні у 2009 році сягне 14-15 відсотків. Це, як пише «Файненшел Таймз», свідчить про те, що українська економіка є однією з тих, котрі можуть найбільше постраждати від кризи.

У інтерв’ю німецькій «Гандельсблатт»президент Європейського банку реконструкції і розвитку Томас Міров попередив: «нам не можна так поводитися, що ніби криза у Східній Європі вже позаду». Міров також зазначив, що «є страшною нині картина в реальному секторі таких держав, як Латвія чи Україна».

Із цими оцінками перегукується стаття в німецькій «Берлінер Цайтунґ», в якій відзначається, що «багатьом східноєвропейським країнам ще лише належить пережити найгірші часи». Газета посилається при цьому на відомого австрійського експерта Владіміра Ґлігорова, який вважає, що головними відмінностями у перебігу кризи на Сході і Заході Європи є те, що східноєвропейські банки, на відміну від західних, не видають кредити, по-друге, у країн Східної Європи немає засобів для стимулюючих, кон'юнктурних проектів, і по-третє, у Східній Європі легше звільняти працівників, що при певних умовах є своєрідним «буфером». «Берлінер Цайтунґ» також наголошує, на основі оцінок західних експертів, що «найгіршим серед східноєвропейських країн є стан справ у економіках України та Латвії». Німецька столична газета також попереджає, що «у цих країнах ще не видно світла у кінці тунелю».

Чимало польських коментаторів із розчаруванням пишуть про внутрішньополітичні та зовнішньополітичні зміни у настроях української влади. Так, Яцек Павлицький зауважує в «Ґазеті Виборчій», що «сприяння Польщі Києву щодо його європейських намагань, коли ситуація в Україні з дня на день погіршується і стає все менше прогнозованою, починає бути морокою для поляків». Цей коментатор закликає польських політиків шукати для себе надійніших союзників, як в регіоні, так і у світі.

Відомий економіст Андерс Ослунд, критикуючи Росію за її руйнівні стосунки зі своїми сусідами і, зокрема, за останній лист Дмитра Медведєва до Віктора Ющенка, зауважує на сторінках «Файненшел Таймз», що «Кремль просто не розуміє, що Україна, на відміну від Росії, є демократією». Тому, як продовжує Ослунд, «російські лідери вважають, що можуть «купити» українських політиків, але, врешті-решт, останні мусять прислухатися до своїх виборців, щоб бути обраними». Цей відомий експерт приходить до висновку, що саме тому, незважаючи на результат наступних виборів, Захід має посилити підтримку демократичної України.

(Прага – Київ)
  • Зображення 16x9

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG