Доступність посилання

14 Грудень 2017, Київ 09:22

Ніч, коли Сталін і Гітлер перекроїли карту Європи


Посмішки після підписання Договору про ненапад між Німеччиною і СРСР, Кремль, 23 серпня 1939 р.: ліворуч – міністр закордонних справ Німеччини Йоахім фон Ріббентроп, у центрі – Йосип Сталін, праворуч – міністр закордонних справ СРСР В’ячеслав Молотов

Прага – Наближаються 70-ті роковини відтоді, як у ніч із 23 на 24 серпня міністр закордонних справ Німеччини Йоахім фон Ріббентроп зустрівся у Кремлі з радянським вождем Йосипом Сталіним і міністром закордонних справ В’ячеславом Молотовим. До світанку гітлерівська Німеччина і Радянський Союз підписали пакт про ненапад і таємний протокол, який встановлює «сфери впливу» у Центральній Європі.

Вранці 24 серпня 1939 року світ почув приголомшливу новину – Гітлер і Сталін домовилися. Німецький лідер радів, коли його підлеглий повернувся з Москви з підписаним документом.

«Ім’я партійного товариша фон Ріббентропа, німецького міністра закордонних справ, буде завжди пов’язане із політичним підйомом німців і німецької нації», – заявив Гітлер.

Пакт дав змогу Німеччині зайнятися «польською проблемою», а при потребі воювати із західними союзниками Варшави – Великою Британією і Францією, без загрози радянського вторгнення і війни на двох фронтах. А з точки зору Сталіна, угода з німцями давала додатковий час відбудувати військо, зруйноване після чисток 1930-х років, щоб підготуватися до нової війни.

Про те, що в угоді ще був таємний протокол про розмежування сфер впливу в Європі, говорили від самого початку. Але про його точне формулювання стало відомо лише після того, як західні держави знайшли й опублікували копію документа з німецьких архівів.


Нещадність
СРСР: масові страти й депортації

Радянський примірник оригіналу таємного протоколу, підписаного між СРСР і Німеччиною
Офіційна Москва заперечувала, що такий протокол існував до 1989 року. Але через три роки після цього документ дістали з радянських архівів.

Через тиждень після появи пакту Молотова-Ріббентропа – 1 вересня 1939 року – німці атакували Польщу, почавши Другу світову війну. 17 вересня Червона армія Сталіна увійшла до східний районів Польщі. У листопаді Сталін атакував Фінляндію, яка за таємним протоколом увійшла до радянської сфери впливу. У червні 1940 року прокремлівські уряди було насаджено у трьох державах Балтії. Пізніше того ж місяця Сталін зайняв румунську Бессарабію та Північну Буковину. На всіх окупованих теренах Радянський Союз поводився брутально, включно з масовими стратами і депортаціями, про які добре пам’ятають і жителі Західної України.

Досі історики сперечаються, що ж змусило двох диктаторів домовитися. У Радянському Союзі, а тепер і в Росії, переважає думка, що Сталін намагався стримати Гітлера, але Британія і Франція виявилися беззубими. Так Мюнхенська угода за участі західних держав у 1938 році фактично схвалила німецьку окупацію Чехословаччини.

Зі свого боку, західні історики, в першу чергу, звертають увагу на наслідки пакту Молотова-Ріббентропа – розподіл Польщі і встановлення радянської сфери впливу у Центральній Європі.

Гітлер і Сталін мали чимало спільного

Річард Овері – професор історії в британському університеті Ексетер і автор багатьох книг про війну. Він переконаний, що Гітлер і Сталін мали чимало спільного. «Він думав, що розуміє свого товариша диктатора, когось такого ж жорстокого як він сам, хто готовий перевернути світ із ніг на голову, – каже професор. – Але Гітлер, звісно, мав на увазі, що протистояння зі Сталіним є неминучим».

Міністр закордонних справ СРСР В’ячеслав Молотов у Берліні. 14 листопада 1940 р.
Російський історик Сергій Случ звертає увагу на те, що і Росія, і Німеччина програли Першу світову війну.

«Німеччину розгромили, а в Росії сталися величезні соціально-економічні зміни, які протиставили її решті світу, – зазначає історик. – Тому відносини з рештою держав світу були досить специфічними. Були серйозні взаємні претензії, але головне, що Радянська Росія і провідні держави світу в основному не підтримували жодних відносин».

Зрештою, пакт Молотова-Ріббентропа лише відклав війну між Берліном і Москвою до червня 1941 року.

Ще до того як радянська армія переможно прийшла до Берліна, гітлерівська ідея про надпотужну німецьку націю опинилася на задвірках історії. Натомість плани радянського домінування Центральною Європою, яке закріпили на карті вночі 23 серпня, ще надовго стало геополітичною дійсністю континенту.

(Прага – Київ)
  • 16x9 Image

    Мар’яна Драч

    На Радіо Свобода з 1996 року, вела різні програми, серед яких «Україна і світ» та «Свобода сьогодні». Вивчала міжнародні відносини в Рузвельтському університеті в Чикаго і державне управління та економіку в Інституті державного управління і місцевого самоврядування (нині Академія) в Києві. Директор української служби Радіо Свобода з травня 2013 року.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG