Доступність посилання

25 Листопад 2017, Київ 06:58

Київ – Доповнення, внесені до хартії «Україна-НАТО», можуть посприяти інтеграції держави до міжнародних систем безпеки. Йдеться про чітко прописану тезу щодо членства в Альянсі та координацію співпраці. Однак фахівці застерігають, щоб усе не звелося лише до передвиборних маніпуляцій.

Глава Місії України при НАТО Ігор Сагач та Генеральний секретар НАТО Андерс Фоґ Расмуссен підписали доповнення до Хартії про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного Договору. Декларація від 21 серпня містить механізми реалізації рішень, ухвалених на комісії «Україна-НАТО» у грудні минулого року. Зокрема, вона надає цій комісії координаційні функції щодо проведення реформ, які передбачає підготовка для вступу країни до Північноатлантичного альянсу, повідомляє прес-служба МЗС.

Нагадаємо, що Хартія про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного Договору діє з 1997 року практично без змін.

Комісія «Україна-НАТО» отримала координаційні повноваження

Декларація поглиблює співпрацю України та Північноатлантичного альянсу, зазначає директор Інституту зовнішньої політики при Дипломатичній академії МЗС України Григорій Перепелиця.

«За 12 років існування Хартії відбулися глобальні зміни у міжнародних стосунках, і в стратегії України щодо НАТО. Зміст декларації можна звести до двох пунктів. Перший: НАТО підтверджує, що Україна дійсно стане членом альянсу, в самій Хартії такого чіткого формулювання не було. Другий: надзвичайна комісія «Україна-НАТО» набуває не лише консультаційних, а координаційних функцій...», – каже Перепелиця.

Ці доповнення означають і збільшення відповідальності кожної зі сторін, говорить Григорій Перепелиця. Так, віднині річні національні програми з підготовки України до набуття членства в Організації Північноатлантичного договору є обов’язковими до виконання документами, які за своїм значенням прирівнюються до міжнародних угод.

Поки українські лідери сваряться щодо НАТО, Росія з ним співпрацює!

Співпраця з НАТО є найкращим варіантом інтеграції України у міжнародні безпекові структури, вважає екс-голова комітету Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони Георгій Крючков. Проте останнім часом реалізація спільних програм та реформ потерпає від неузгодженості в діях українських політиків, а то й від банальних політичних спекуляцій, каже Крючков.

«Ефективнішої структури такого плану в світі немає. Було б нерозумно з нею не співпрацювати. Тому і Росія поглиблює співпрацю з НАТО, і Україна робить певні кроки, хоча з нашого боку маємо більше пустих балачок, ніж справ. Розмови мають іти про зміцнення економіки та обороноздатності, про те, щоб Україна була силою, здатною і себе захистити, і співпрацювати з системами колективної безпеки», – переконаний експерт.

Співпраця з альянсом як спосіб навести лад у державі

Україна має стати членом НАТО, це вже неодноразово фіксували в документах Північноатлантичного альянсу, говорить Директор Інституту Горшеніна, політолог Кость Бондаренко. Головною перешкодою для цього, на його думку, є вже не точка зору НАТО, а ситуація всередині України. У цьому плані зміни до хартії «Україна-НАТО» мають зіграти позитивну роль.

«Перед Україною були поставлені чіткі завдання, зокрема – досягти високих соціальних стандартів, зрушень у військовій та політичній сферах. За останні роки Україна не виконала жодної з цих вимог, і тому досі не отримала Програми щодо набуття членства в альянсі. Українські політики самі не можуть виконати взятих на себе зобов’язань, так, можливо, «варяги» (в даному разі – НАТО) спричинять наведення ладу в державі! », – вважає Бондаренко.

На його думку, вступ до НАТО є не лише метою зовнішньої політики України, а й засобом для подолання її внутрішніх проблем. Тому нові підстави для пожвавлення співпраці з Північноатлантичним альянсом треба максимально використати як нагоду для проведення структурних реформ у державі, вважає політолог Бондаренко. Але в умовах підготовки до виборів нового президента зробити це вкрай важко, переконаний експерт.
XS
SM
MD
LG