Доступність посилання

23 Листопад 2017, Київ 13:00

Етно-політичні проблеми кримської освіти


Першокласники Української гімназії в Сімферополі

Сімферополь – До загальноукраїнських проблем освітньої сфери в Криму додаються ще й свої специфічні. Тут теж не вистачає учителів, а їхні зарплати низькі, немає коштів на ремонт та опалення шкіл, масово закриваються малокомплектні сільські школи. Але крім цього, кримській освіті характерний ще й етно-політичний аспект. Тут і досі гостро стоять проблеми навчання українською і кримськотатарською мовами.

Цього року 1 вересня у День знань до школи пішли близько 35 тисяч кримськотатарських дітей. Але лише кожен шостий з них має змогу навчатися рідною мовою. До нового навчального року жодної нової школи з кримськотатарською мовою навчання відкрити не вдалося. Зараз в автономії існує 15 таких шкіл, але власне кримськотатарською мовою навчання ведеться лише в початкових класах. Предмети у старших класах викладають переважно російською мовою.

Голова Асоціації кримськотатарських працівників освіти «Мааріфчи» Сафуре Коджаметова в інтерв’ю Радіо Свобода розповіла, що вже виросло ціле покоління, яке народилося в Криму, і стало першим, яке не розмовляє рідною мовою. За її словами, в Автономній Республіці Крим немає умов для повноцінного розвитку кримськотатарської мови і для забезпечення конституційного права на отримання освіти рідною мовою. За словами голови Асоціації «Мааріфчи», кримські татари в автономії зазнають все сильнішої русифікації.

Сафуре Коджаметова розповіла, що у багатьох регіонах Криму через протидію місцевої влади не вдалося відкрити хоча б кримськотатарські класи в російськомовних школах, хоча потреба у них існує. За її словами, представники місцевої влади стверджують, що в кризовий час немає коштів, щоб утримувати кілька класів у невеликих школах. Але Сафуре Коджаметова вважає, що справжня причина – в політичній площині і має своє коріння у татарофобії багатьох кримських чиновників та політичних сил, які вони представляють.

Україномовна освіта: ті ж проблеми, що й у кримських татар

Українських шкіл цього року в Криму теж не побільшало, їх і сьогодні лише 5, тоді як російськомовних – понад 600. Тут ті ж проблеми – місцева влада відмовляється відкривати нові школи, рекомендуючи батькам віддавати дітей в українські класи російськомовних шкіл. Але там – і мовне середовище російське, і виховний процес – російськомовний, тож батьки просто штурмують єдину в Сімферополі Українську гімназію.

Директор гімназії Наталія Руденко
Її директор Наталія Руденко розповіла Радіо Свобода, що сьогодні гімназія переповнена: зараз тут навчається майже тисяча дітей, тоді як розрахована вона менш як на 600 осіб. Ще понад 200 школярів стоять у черзі на зарахування – хочуть, але не можуть тут вчитися через брак місць. Наталія Руденко переконана, що якби в Сімферополі були інші україномовні школи, то й у гімназії було б вільніше. Поки що у планах сімферопольської влади немає місця для нових українських шкіл. В інших регіонах автономії лише в Алушті планується збудувати приміщення для української школи-колегіуму.

Втім, є сьогодні і хороші новини: вони, правда, стосуються Севастополя. Там 1 вересня при Військово-морській Академії розпочав роботу військово-морський ліцей – це перший повністю україномовний навчальний заклад у Севастополі. Спільне рішення про його відкриття ухвалили міністерства оборони та освіти України.

В ці ж дні активізувалося будівництво севастопольської української гімназії. Кабінет Міністрів України виділив більшу частину необхідних коштів, тож перший заступник голови Севастопольської міськдержадміністрації Володимир Казарін повідомив, що вже на початку 2010 року розпочнеться запис учнів і наступного 1 вересня вони розпочнуть навчання уже в новій севастопольській українській гімназії.

(Сімферополь – Київ – Прага)

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG