Доступність посилання

22 Листопад 2017, Київ 11:53

Інфраструктура Росії: гостра криза, яка поглиблюється


Рятувальники на Саяно-Шушенській гідроелектростанції. 18серпня 2009 р

Прага – Минулого вікенду на Саяно-Шушенській гідроелектростанції знайшли 75-ту жертву трагедії, яка там розігралася 17 серпня. Події на сибірській ГЕС висвітлили дуже серйозну проблему для всієї Росії. Йдеться про стан інфраструктури, що з’явилася в часи СРСР. Для відновлення цієї інфраструктури, а значить і для запобігання нових техногенних катастроф, грошей замало. Ще потрібне вміння їх розумно використати.

«Інфраструктура Росії не пристосована для життя». Ця фраза належить представникові однієї з міжнародних організацій, яка свого часу ґрунтовно займалася вивченням сучасної російської туристичної інфраструктури.

Втім, не буде великим перебільшенням сказати, що значна частина всієї російської інфраструктури, що з’явилася переважно в часи СРСР, переживає не просто кризу, а потребує негайного оновлення, капітального ремонту.

Газета «Коммерсант» цитує МНС Росії про те, що Саяно-Шушенська ГЕС ще 1998 року становила серйозний ризик. А Рахункова палата Росії заявила у вівторок, що ще два роки тому вона попереджала, що 85 відсотків ГЕС потребує негайного ремонту. Повідомлення про це не мало належного розголосу через те, що зазвичай бюрократичний апарат Росії ненавидить усе, що пов’язане з прозорістю заяв і дій.

Наслідки – катастрофічні. Йдеться не лише про 75 загиблих. Для відновлення ГЕС потрібно кілька років і величезна сума коштів, яких Росії бракує.

Втім, такі катастрофи, як ця, стаються не так часто. Більшості росіян щоденне життя значно частіше приносить менші небезпеки: ями на дорогах, проржавілі труби, небезпеку пожеж, неякісні будівлі.

Російський президент Дмитро Медведєв після сибірської трагедії заявив, що ця біда має стати попередженням, інакше країні не уникнути нових катаклізмів.

Але де взяти гроші, якщо навіть у часи відносної економічної стабільності внутрішні інвестиції в Росії не мали підтримки навіть серед ліберальних економічних радників Кремля.

Недосить мати гроші, треба вміти їх ще й розумно використати

Втім, гроші не єдине, що потрібне для модернізації інфраструктури. Питання ще й у тому, як ці гроші використати. Знайшли, приміром, у Москві гроші для вкрай дорогого проекту, який чимало фахівців гостро критикують. Йдеться про швидкісну трасу без світлофорів із аеропорту Шереметьєво до Пушкінської площі і далі безпосередньо до Кремля в центрі столиці.

Олексій Клименко, радник архітектурної ради Москви, дуже незадоволений проектом. Бо, за його словами, ніде в світі не будують швидкісні траси, що проходять через багато житлових масивів.

Транспортний консультант Михайло Блінкін взагалі не розуміє, як у часи кризи можуть з’являтися такі проекти.

Ситуацію прояснив вже згадуваний Олексій Клименко. За його словами, кілька років тому мер Москви Юрій Лужков опинився у пробці на Пушкінській площі. І такий був злий, що змусив своїх підлеглих щось вимислити. Ось вони і вимислили цей проект. Думка експертів з цього приводу вже відома.

Опозиційний політик Володимир Мілов, колишній заступник міністра енергетики Росії, заявив в інтерв’ю Радіо Свобода, що появу подібних проектів можна попередити. І для цього потрібно дуже мало: незалежний моніторинг неурядових структур.

А якраз саме з цим у сучасній Росії теж багато проблем.

(Прага – Київ)
  • 16x9 Image

    Зиновій Фрис

    На Радіо Свобода з 1994 року. У різні роки очолював кілька газет, у тому числі «Заповіт» і «Пан плюс пані», був власним кореспондентом «Киевских ведомостей» у країнах Балтії та Скандинавії, а потім заступником головного редактора цього видання.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG