Доступність посилання

19 Листопад 2017, Київ 05:24

Прага – Все більше західних відомих експертів попереджають, що рішення президента США Барака Обами послабити напруження в стосунках із Росією у сподіваннях на послаблення іранської небезпеки лише збільшить ризики регіональної безпеки у Східній Європі та інших регіонах, прилеглих до Росії. Аналітики попереджають, що кожна поступка Сполучених Штатів Кремлю викликає наростання агресивності Росії в регіоні і після Грузії московські керівники готуються до нової агресії, тепер уже в Україні. Також у газетах ідеться про занепокоєння Києва новими можливостями російської армії в операціях за кордоном. А деякі впливові європейські видання аналізують акції примирення між Польщею та Україною і вважають їх важливими у зміцненні безпеки й співпраці в регіоні.

На сторінках американського впливового видання «Форін Полісі» відомі американські експерти – Весс Мітчел, президент вашингтонського Центру європейського аналізу, і Джеймі Флай, виконавчий директор неоконсервативного мозкового центру «Зовнішньополітичні ініціативи» – оприлюднили аналіз нової політики адміністрації Барака Обами щодо Росії. Згадані аналітики вважають, що намагання Вашингтона пожертвувати інтересами безпеки Східної Європи, як нібито малими втратами, заради покращення стосунків із Росією та стримування Ірану можуть призвести у найближчі 10 років до негативних геополітичних наслідків, які США змушені будуть із труднощами виправляти. До перших із цих наслідків, уже явних, Мітчел і Флай відносять «дестабілізацію східного флангу НАТО внаслідок вторгнення Росії до Грузії... та відмову від ПРО, яка не позбавить регіон від комплексу незахищеності». Експерти також вважають, що надалі зростатиме небезпека Росії, «яка стає все сміливішою» і думає, що «коли Америці і її союзникам погрожують, Вашингтон відступає». Експерти зі США наголошують, що «адміністрація Обами знизила американську підтримку Грузії і відмовилася від просування українського членства в НАТО, а третя поступка, менше ніж за рік, – відмова від ПРО в Польщі та Чехії – без сумніву потягне за собою типову реакцію Росії на відступ: додаткову агресію». Весс Мітчел і Джеймі Флай попереджають у своєму аналізі на сторінках «Форін Полісі», що «Москва, яка бачить, що її багаторазові вимоги виділення для неї сфери впливу сьогодні мовчки задовольняються, завтра буде ще зухвалішою у своїх наполегливих вимогах визнати цю сферу». Американські аналітики наголошують тут також, що «ніщо так не зашкодить міжнародному довір'ю до США, як поява американського президента поряд із російським президентом Дмитром Медведєвим на зустрічі в ООН, що має відбутися пізніше цього місяця, щоб оголосити про джентльменську угоду про передислокацію системи ПРО». Експерти переконані, що полишення Вашингтоном Центральної Європи «напризволяще» призведе до таких «геополітичних наслідків, із якими американським дипломатам треба буде боротися 10 років після того», і тому Барак Обама, як попереджають Мітчел і Флай, «має зупинитися і перш ніж зробити такий крок, подумати про розплату».

Ще одне американське інтернет-видання – «Ґлобал Пост» – відзначає, що «зміна у поглядах США на Східну Європу вже відбулася» і наводить слова колишнього міністра закордонних справ Польщі Адама Ротфельда, який вважає, що «США визнали нинішню трансформацію Європи успішною і не бачать надалі необхідності займатися цим регіоном». Навіть лист-попередження лідерів центральноєвропейських країн щодо змін у американській політиці стосовно Східної Європи і Росії, як пише «Ґлобал Пост», «сприйнятий у Вашингтоні без ентузіазму». Це видання також вважає, що адміністрація Барака Обами має зараз повно турбот в інших регіонах світу і вдома, тому немає сил на розвиток стосунків на Сході Європи, де «негайна увага поки що не потрібна».

Російська «Нєзавісімая ґазєта» звертає увагу на занепокоєння української влади, насамперед Президента Ющенка, щодо успішного проходження через Держдуму Росії поправки до Закону «Про оборону», де йдеться про розширення можливостей використання Кремлем російської армії закордоном. Газета також наводить думки з цього приводу деяких із українських політиків та дипломатів, котрі вважають, що така поправка щодо армії Росії направлена на можливе «силове втручання Москви в ситуацію в Криму», де тисячі жителів незаконно отримали друге громадянство – російське. Українських чільників не заспокоюють заяви других осіб МЗС Росії про нібито даремні побоювання в Києві щодо можливої воєнної агресії Росії на українських теренах, пише російська газета. Це видання також наводить думки деяких українських експертів, котрі не схильні серйозно розглядати російську воєнну загрозу для України і вважають, що Київ використовує це лише для «передвиборної піар-кампанії». Хоча думка, наприклад, польського експерта Ґжеґожа Громадського, якого цитує «Нєзавісімая ґазєта», категорична: «Це не гра, це підготовка з боку Росії до агресії». Тут московське видання також інформує про занепокоєння українських політиків та інтелектуалів, які закликають світ захистити Україну від наростаючої загрози агресії з боку Росії. Газета також не виключає, що у такому контексті нинішня складна ситуація у російсько-українських стосунках може бути обговорена наступного тижня в Нью-Йорку, де нібито планується зустріч Президента України Віктора Ющенка з президентом США Бараком Обамою в рамках сесії Генеральної асамблеї ООН.

Впливовий лондонський часопис «Економіст» вважає, що взаємне зближення Польщі, України та балтійських республік лише на користь всім цим державам регіону і служить зміцненню тут стабільності та безпеки. «Економіст» схвально оцінює взаємні кроки президентів Польщі та України щодо міжнаціонального примирення після трагедій Другої світової і «подолання найбільш болючих історичних травм», пов’язаних з волинською трагедією – загибеллю поляків від рук УПА та каральними діями проти українців у Польщі. Лондонський часопис вважає, що взаємне польсько-українське прощення може послужити добрим прикладом для Росії, якій є що долати на шляху до такого ж прощення й примирення з сусідами.

(Прага – Київ)
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG