При цьому під «жорсткими заходами» вони мають на увазі не повноцінну військову агресію, а спроби з боку Росії дестабілізувати ситуацію в Україні за допомогою розташованих у Криму військових частин і з’єднань.
«Воєнне втручання першого рівня напевне носитиме локальний характер, із наданням українській владі самостійного вибору щодо подальшої ескалації конфлікту. У цьому сенсі майже 3 тисячі морських піхотинців Чорноморського флоту Росії можуть бути використані Москвою як наживка. І тільки якщо ця наживка спрацює, у хід можуть піти повітрянодесантні дивізії», – вважають Володимир Горбулін і Валентин Бадрак.
Проте подібний розвиток подій експерти вважають достатньо маловірогідним.
«В Москві усвідомлюють, що досягти на території Криму кількісної переваги військ буде непросто. А негативні наслідки навіть локальної військової операції на території півострова і для російської політики (населення орієнтованого на туризм регіону навряд чи буде в захваті від ескалації воєнного конфлікту поблизу турбаз), і для російського бізнесу очевидні», – пояснюють вони.
Росія стала основною геополітичною загрозою для України
«Чинник російської загрози став для України домінуючим. Не слід дивуватися, що імперські апетити Москви зростають у міру ослаблення здатності Києва управляти державою», – наголошують експерти.
Вони припускають, що останні зміни геополітичної ситуації сприяють стимуляції імперських настроїв у Російській Федерації.
«Якщо після невдалого «тузлинського тестування» господарі Кремля надовго вгамували свої амбіції, то успішний зрив 2008 року планів українського походу в НАТО вкупі з воєнною перемогою у Грузії створили передумови для подальшого наступу на Україну», – вважають експерти.
На їхню думку, російські дипломати домоглися значних успіхів в ослабленні геополітичних гарантій Україні з боку світової спільноти.
«На даний момент Москва домоглася офіційно підтвердженої відмови Брюсселя «надавати Україні військову допомогу та допомогу в забезпеченні безпеки», «упевненого» мовчання Німеччини і Франції при втручанні у справи України. Як зазначалося, на черзі відступництво Сполучених Штатів, про що свідчить зміна позицій навіть в експертній спільноті», – зазначають Горбулін і Бадрак.
При цьому вони констатують, що пряме використання військової сили є маловірогідним, оскільки це не вигідно Росії.
«Зміна зовнішньополітичного курсу в бік Російської Федерації зі сформованими васальними настроями нових українських лідерів є для Росії значно вигіднішим результатом, ніж фізичне розчленування Української держави», – наголошують експерти.
Вони також припускають, що загроза силових дій зростатиме з наближенням дати виведення Чорноморського флоту Росії з території України: «Для держави рівень загрози провокацій із наступним застосуванням військових формувань послідовно зростатиме з наближенням 2017 року із критичною точкою в період наступних президентських виборів».
Як зазначають Володимир Горбулін і Валентин Бадрак, існує вірогідність, що нагнітання напруженості між країнами є свідомою маніпуляцією з боку Росії для підтримки проросійського претендента на виборах в Україні.
«Не можна виключати суто політичної підкладки нагнітання обстановки та свідомого доведення її до точки кипіння – можливості початку воєнного конфлікту в будь-який момент, – зазначають експерти. – На тлі цього, коли нервове напруження сягає межі, раптом з’являється унікальний політик, який несподівано знаходить спільну мову з російськими лідерами і, в результаті, запобігає війні».
