Брюссель – Чільні представники української політики, митці, вчені та громадські діячі у своєму Зверненні до парламентів, урядів і народів світу висловили занепокоєння загрозою українській суверенності та безпеці, яку несе сусідня Росія. Основні європейські установи поки що мовчать і відмовляються коментувати та висловлювати свої позиції щодо Звернення, яке підписали 29 відомих українців. А що з цього приводу кажуть провідні політологи Європи? Радіо Свобода звернулося до одного з них, Катінки Бариш із «Центру за європейські реформи».
Катінка Бариш– Пані Бариш, українські інтелектуали та політики у Зверненні вказують на ознаки того, що Кремль несе реальну загрозу безпеці та незалежності України. Очевидним свідченням того є події та заяви останніх місяців, кажуть вони. Що з приводу цих заяв та поведінки Кремля думаєте Ви?
– Ми вже звикли до так званих «міцних виразів», до яких вдається Росія, змальовуючи її стосунки із Заходом. Тим часом, ми бачимо, що у дискусіях з цього приводу на Заході заходить мова, наприклад, про те, що НАТО повинне мати план на випадок непередбачених обставин. Він має бути націлений саме на небезпеку зі Сходу, а не лише на загрози терористів. Проте, загальновідомо, що ідея цього плану має й опонентів. Особливо у Німеччині, Франції, Іспанії та Італії. Та є й група східноєвропейських країн, що дуже хоче мати такий план, бо це їм дало б відчуття поглибленої безпеки. Що стосується України, яка не є членом НАТО, то вона надіється на зближення з альянсом, щоб також почуватися у безпеці. Можливо, у майбутньому це й полегшило б її проблеми з Росією, бо Україна могла б покластися на допомогу Заходу.
– Підписанти цього звернення закликають керівництво США, Британії, Франції, Китаю, щоб вони скликали міжнародну конференцію, присвячену загрозі, яку нині становить Росія. Наскільки реальною є така ініціатива?
– Росія вже запропонувала провести зустріч або розпочати процес консультацій щодо нової архітектури європейської безпеки. З огляду на це, я не думаю, що було б конструктивним скликати міжнародну нараду, яка була б так очевидно націлена на можливу загрозу з боку Росії. Кремль має рацію, коли каже, що слід говорити про європейську архітектуру безпеки. Західні уряди, у свою чергу, заявили, що відкриті до цієї ідеї, за умови, якщо вона не зачіпає НАТО. Та поки що було б неконструктивним створювати нову організацію чи установу, що була б направлена проти Росії.
– Кремль готує підґрунтя для можливого силового втручання до внутрішніх справ України та придушення її суверенітету, йдеться у Зверненні. Як Ви гадаєте, чи можливий, так би мовити, «кавказький сценарій» щодо України?
– Війна у Південній Осетії була двостороннім конфліктом, де росіяни, зрозуміло, вчинили надто сильно. Проте, там була й провокація з боку Грузії. На мій погляд, ситуація в Україні дуже відрізняється, і все залежить від того, про які види конфліктів ідеться. Якщо взяти до уваги, скажімо, незначні сутички між російськомовним населенням Криму та українською міліцією, то, очевидно, НАТО не втручатиметься у ці справи, під приводом захисту України від російської агресії.
Якби трапилося широкомасштабне вторгнення Росії в Україну – сценарій, на мій погляд, малоймовірний – то мені важко уявити, що Альянс би це дозволив і сидів, склавши руки. Не тільки через те, що Україна є приятелем НАТО, а й тому, це було б загрозою і нашій інфраструктурі та енергопостачанню. Але я не передбачаю такого розвитку подій. Якщо виникла б незначна суперечка між Росією та Україною, то ми б дуже сподівались на її мирне розв’язання.
(Брюссель – Прага – Київ)
Катінка Бариш– Ми вже звикли до так званих «міцних виразів», до яких вдається Росія, змальовуючи її стосунки із Заходом. Тим часом, ми бачимо, що у дискусіях з цього приводу на Заході заходить мова, наприклад, про те, що НАТО повинне мати план на випадок непередбачених обставин. Він має бути націлений саме на небезпеку зі Сходу, а не лише на загрози терористів. Проте, загальновідомо, що ідея цього плану має й опонентів. Особливо у Німеччині, Франції, Іспанії та Італії. Та є й група східноєвропейських країн, що дуже хоче мати такий план, бо це їм дало б відчуття поглибленої безпеки. Що стосується України, яка не є членом НАТО, то вона надіється на зближення з альянсом, щоб також почуватися у безпеці. Можливо, у майбутньому це й полегшило б її проблеми з Росією, бо Україна могла б покластися на допомогу Заходу.
– Підписанти цього звернення закликають керівництво США, Британії, Франції, Китаю, щоб вони скликали міжнародну конференцію, присвячену загрозі, яку нині становить Росія. Наскільки реальною є така ініціатива?
– Росія вже запропонувала провести зустріч або розпочати процес консультацій щодо нової архітектури європейської безпеки. З огляду на це, я не думаю, що було б конструктивним скликати міжнародну нараду, яка була б так очевидно націлена на можливу загрозу з боку Росії. Кремль має рацію, коли каже, що слід говорити про європейську архітектуру безпеки. Західні уряди, у свою чергу, заявили, що відкриті до цієї ідеї, за умови, якщо вона не зачіпає НАТО. Та поки що було б неконструктивним створювати нову організацію чи установу, що була б направлена проти Росії.
– Кремль готує підґрунтя для можливого силового втручання до внутрішніх справ України та придушення її суверенітету, йдеться у Зверненні. Як Ви гадаєте, чи можливий, так би мовити, «кавказький сценарій» щодо України?
– Війна у Південній Осетії була двостороннім конфліктом, де росіяни, зрозуміло, вчинили надто сильно. Проте, там була й провокація з боку Грузії. На мій погляд, ситуація в Україні дуже відрізняється, і все залежить від того, про які види конфліктів ідеться. Якщо взяти до уваги, скажімо, незначні сутички між російськомовним населенням Криму та українською міліцією, то, очевидно, НАТО не втручатиметься у ці справи, під приводом захисту України від російської агресії.
Якби трапилося широкомасштабне вторгнення Росії в Україну – сценарій, на мій погляд, малоймовірний – то мені важко уявити, що Альянс би це дозволив і сидів, склавши руки. Не тільки через те, що Україна є приятелем НАТО, а й тому, це було б загрозою і нашій інфраструктурі та енергопостачанню. Але я не передбачаю такого розвитку подій. Якщо виникла б незначна суперечка між Росією та Україною, то ми б дуже сподівались на її мирне розв’язання.
(Брюссель – Прага – Київ)
