Доступність посилання

19 Листопад 2017, Київ 18:51

Прага – Президент США Барак Обама, обіймаючи посаду, обіцяв поліпшити відносини з багатьма країнами світу, зокрема, з Росією. Ця обіцянка щодо Москви викликала тривогу в Східній Європі: там занепокоїлися, що Вашингтон може пожертвувати підтримкою країн регіону задля кращих стосунків із Кремлем. А ще виникли сумніви, чи дістане нова політика Обами необхідну підтримку в Західній Європі, де ставлення різних країн до Росії дуже різне. А тим часом спроба здійснити таку зміну американської політики наразилася на незмінну політику Кремля, де далі хочуть мати скрізь навколо підконтрольних сателітів.

Офіційне «перезавантаження» відносин між Сполученими Штатами і Росією почалося в липні – тоді Барак Обама вперше прибув до Москви, щоб деталізувати нову політику, вже проголошену віце-президентом Джо Байденом і держсекретарем Гілларі Клінтон.

Тоді президент США критикував «старі претензії» Москви, зокрема, бажання Росії змагатися зі Сполученими Штатами, створюючи власну сферу впливу.

«Ці претензії хибні. 2009 року великі держави вже не демонструють свою силу, пануючи над іншими державами чи паплюжачи їх. Дні, коли імперії могли ставитися до суверенних держав як до пішаків на шахівниці, скінчилися», – сказав Обама й згадав тут про Грузію.

США обіцяли не торгуватися з Росією

Іще перед цим візитом директор у справах Росії й Євразії Ради національної безпеки США Майкл МакФол, головний архітектор нової російської політики Вашингтона, казав, що в Америці не мають ілюзій щодо Росії й її готовності до змін.

«Сполучені Штати там вважають за супротивника. І я певен, що, говорячи про нас між собою, вони вживають значно різкіші слова. Вони думають, ніби наша найперша мета у світі – це послабити Росію й зробити все, щоб посилити нас і послабити Росію», – сказав тоді МакФол.

Але він наголосив, що США намагатимуться вийти з напруженості в відносинах, при цьому чітко висловлюючи свою позицію з суперечливих питань, а вже потім намагаючися знайти співпрацю з Росією з питань, які становлять для США національний інтерес.

Серед таких найсуперечливіших питань МакФол згадав категоричні заперечення Росії проти прагнення України й Грузії вступити до НАТО. Але при цьому він запевнив: «Ми не збираємося нічого обіцяти чи торгуватися про щось із Росією стосовно розширення НАТО. Ми жодним чином не відмовимося в ім’я «перезавантаження» від наших дуже близьких відносин із цими двома демократичними країнами, Україною і Грузією».

Росія не змінює ставлення до сусідів

Нова російська політика Барака Обами й ідея «перезавантаження» відносин дійсно зменшила напруженість у відносинах Москви й Вашингтона. Президент Росії Дмитро Медведєв на тому ж липневому саміті заявив, що його країна готова відповісти на пропозиції США.

Та саміт у Москві пройшов, а Росія не змінює свого ставлення до сусідів. У Грузії Росія в серпні ввела додаткові війська до Абхазії і Південної Осетії, хоча за мирною угодою взагалі мусила вивести свої війська з цих та інших грузинських територій. По тому Медведєв подав до парламенту законопроект про порядок використання російських військ поза межами Росії.

А нещодавно російський президент звернувся з відомим відкритим відеозверненням до українського колеги Віктора Ющенка, яке викликало думки, що Кремль хоче вплинути на результат майбутніх президентських виборів в Україні, і припущення, що Москва може піти з Києвом на дипломатичний чи й на військовий конфлікт.

«Перезавантаження» ще не відбулося

Заклики США поважати спільні цінності не доходять до таких авторитарних лідерів, як російські, каже московський політолог Кирило Рогов. І в цьому Росія не обмежується спротивом вступові України до НАТО, каже він: «Стратегічно необхідно залучити Україну – так розуміють сьогодні в Кремлі – у сферу російського впливу. Це визначальна проблема».

На думку Рогова, такі принципові розбіжності між Вашингтоном і Москвою щодо того, які дії припустимі стосовно України та інших післярадянських держав, загрожують зірвати політику «перезавантаження».

У прокремлівських колах дотримуються іншої думки. Заступник директора Інституту США і Канади Російської академії наук Віктор Кременюк запевняє, що не треба перебільшувати значення України. Росію, каже він, цікавить тільки загроза її безпеці, яку вона вбачає в розширенні НАТО.

А успіх чи неуспіх політики Обами, вважає Кременюк, залежатиме від результату переговорів про новий договір про обмеження ядерних озброєнь. Обидві сторони заявляють, що хочуть укласти таку угоду на заміну нині чинній, термін якої збігає вже в грудні.

І наразі серед аналітиків існують серйозні сумніви, що липневий візит президента США до Росії дійсно започаткував процес, який виведе відносини двох країн із тієї прірви, в яких вони опинилися раніше.

Тим часом у країнах Східної і Середньої Європи побоюються, що Вашингтон тепер не протистоятиме намаганням Москви відновити свій вплив у цьому регіоні…

(Прага – Київ)

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG