Нині понад півтора мільярда людей у світі не має доступу до електрики. Саме там найбільший попит на розвиток енергетичної і транспортної інфраструктури. Крім цього, держави, що розвиваються, хочуть розвивати сільськогосподарські угіддя і розбудовувати міста. Але якщо це робити за старими технологіями, то різко зросте викид парникових газів, таким чином призводячи до нових кліматичних змін, вважає Світовий банк.
«Країни, що розвиваються, зазнають 75-80 відсотків потенційних збитків від змін клімату. Їм негайно треба готуватися до посух, паводків і підняття рівня моря», – наголошує головний економіст Світового банку Джастін Лін.
На його думку, багатші держави мають не лише допомагати біднішим країнам адаптуватися до змін клімату, але й самі якомога швидше зменшувати викиди вуглецю і розробляти альтернативні види енергії.
За оцінкою фахівців банку, вже зараз є технології, завдяки яким можна і суттєво заощадити енергію, і зекономити гроші. А нинішня фінансова криза не повинна бути приводом для того, щоб відсувати захист довкілля на другий план. Адже фінансові потрясіння рідко тривають довше ніж кілька років, тоді як потепління клімату матиме значно глибші і триваліші наслідки, наголошують автори звіту.
Україні треба буде постаратися, щоб заробити на зміні клімату
Тим часом Україні, поруч із Росією та Казахстаном, очікувана зміна клімату може піти і на користь, бо підвищиться врожайність. Але у Світовому банку сумніваються, що ці країни зможуть повністю скористатися такою нагодою. Як мовиться у звіті, хоча врожайність зернових у світі після 1991 року зростала в середньому на півтора відсотка щороку, то в Україні і Казахстані цей показник впав, а в Росії підвищився лише трохи. Тому цим державам, щоб скористатися сприятливішою погодою, в першу чергу радять розбудовувати «інституції та інфраструктуру».
Потепління на планеті може мати й очевидні мінуси для України. Співавтор звіту Світового банку Рейчел Блок в інтерв’ю Радіо Свобода попередила про можливі посухи в Україні, передовсім на півдні. За її словами, до цього має готуватися і українська держава, і селяни. Раніше українські урядовці запевнили Радіо Свобода, що робота у цьому напрямку вже ведеться, але разом з тим визнали, що втіленню Плану з адаптації до змін до клімату може завадити брак фінансів.
На чому українцям точно не можна економити, так це на енергозбереженні, переконані у Світовому банку. «У короткотерміновій перспективі це найважливіше завдання для України», – говорить Рейчел Блок.
Без спільних зусиль не обійтися
Щоб розв’язати кліматичну проблему, Світовий банк закликає суттєво збільшити інвестиції у дослідження і розвиток енергетичних систем. Наразі людство витрачає на це близько 70 мільярдів доларів на рік, тоді як міжнародні експерти радять фінансувати такі програми у розмірі від 100 до 700 мільярдів. І тут ключовою буде роль багатших держав, які мають не тільки більше ресурсів, але й несуть головну відповідальність за забруднення природного середовища в минулому.
Новий звіт Світового банку оприлюднили напередодні міжнародної зустрічі з кліматичних змін у Копенгагені. У грудні світова спільнота буде обговорювати новий договір про захист довкілля. «Держави світу мають діяти зараз, діяти разом і діяти інакше щодо змін клімату», – зазначає президент Світового банку Роберт Зеллік.
(Прага – Київ)
«Країни, що розвиваються, зазнають 75-80 відсотків потенційних збитків від змін клімату. Їм негайно треба готуватися до посух, паводків і підняття рівня моря», – наголошує головний економіст Світового банку Джастін Лін.
На його думку, багатші держави мають не лише допомагати біднішим країнам адаптуватися до змін клімату, але й самі якомога швидше зменшувати викиди вуглецю і розробляти альтернативні види енергії.
За оцінкою фахівців банку, вже зараз є технології, завдяки яким можна і суттєво заощадити енергію, і зекономити гроші. А нинішня фінансова криза не повинна бути приводом для того, щоб відсувати захист довкілля на другий план. Адже фінансові потрясіння рідко тривають довше ніж кілька років, тоді як потепління клімату матиме значно глибші і триваліші наслідки, наголошують автори звіту.
Україні треба буде постаратися, щоб заробити на зміні клімату
Тим часом Україні, поруч із Росією та Казахстаном, очікувана зміна клімату може піти і на користь, бо підвищиться врожайність. Але у Світовому банку сумніваються, що ці країни зможуть повністю скористатися такою нагодою. Як мовиться у звіті, хоча врожайність зернових у світі після 1991 року зростала в середньому на півтора відсотка щороку, то в Україні і Казахстані цей показник впав, а в Росії підвищився лише трохи. Тому цим державам, щоб скористатися сприятливішою погодою, в першу чергу радять розбудовувати «інституції та інфраструктуру».
Потепління на планеті може мати й очевидні мінуси для України. Співавтор звіту Світового банку Рейчел Блок в інтерв’ю Радіо Свобода попередила про можливі посухи в Україні, передовсім на півдні. За її словами, до цього має готуватися і українська держава, і селяни. Раніше українські урядовці запевнили Радіо Свобода, що робота у цьому напрямку вже ведеться, але разом з тим визнали, що втіленню Плану з адаптації до змін до клімату може завадити брак фінансів.
На чому українцям точно не можна економити, так це на енергозбереженні, переконані у Світовому банку. «У короткотерміновій перспективі це найважливіше завдання для України», – говорить Рейчел Блок.
Без спільних зусиль не обійтися
Щоб розв’язати кліматичну проблему, Світовий банк закликає суттєво збільшити інвестиції у дослідження і розвиток енергетичних систем. Наразі людство витрачає на це близько 70 мільярдів доларів на рік, тоді як міжнародні експерти радять фінансувати такі програми у розмірі від 100 до 700 мільярдів. І тут ключовою буде роль багатших держав, які мають не тільки більше ресурсів, але й несуть головну відповідальність за забруднення природного середовища в минулому.
Новий звіт Світового банку оприлюднили напередодні міжнародної зустрічі з кліматичних змін у Копенгагені. У грудні світова спільнота буде обговорювати новий договір про захист довкілля. «Держави світу мають діяти зараз, діяти разом і діяти інакше щодо змін клімату», – зазначає президент Світового банку Роберт Зеллік.
(Прага – Київ)
