Родинний маєток драматурга Олександра Фредро знаходиться у Городоцькому районі, поблизу містечка Рудки. Це село називали Бенькова Вишня, яке знане палацом Фредрів, збудованим у XIX столітті, а ще розкішним парком площею 12 гектарів. У ньому щороку на початку червня цвіте тюльпанове дерево і дивує своєю неповторністю і дивовижністю дерево з грабовим і дубовим листям.
Маєток зберігся лишень тому, що будівля належить сільськогосподарському коледжу. Директор Дмитро Клебан, дізнавшись, що пам’ятка архітектури впала в око високим посадовцям із Києва, одразу звернувся до тодішнього польського президента Олександра Кваснєвського, а той уже доповів своєму українському колезі Леоніду Кучмі, що дехто з його підлеглих планує забрати палац. Як розповів пан Клебан, на щастя він мав списаний зошит з відгуками українських та польських туристів про палац Фредро, який показав Олександру Кваснєвському.
Інтер’єр цілком збережений
Тут у Вишні в XIX столітті польський граф Олександр Фредро писав свої комедії. Успіх прийшов до драматурга після виходу його комедійних п’єс «Пан Гельдгаб», «Муж і дружина», «Дами і гусари».
У цьому ж маєтку в 1837 році на світ з’явилась мати митрополита Андрея Шептицького Софія Фредро.
Саме завдяки щоденникові Софії Фредро-Шептицької, який зараз перекладають на українську, можна цілком відновити інтер’єр палацу. Адже збереглись численні предмети вжитку, а також старі печі, за одну з них – білу порцелянову з позолотою – французький підприємець пропонував 40 тисяч доларів.
У кімнаті господаря маєтку Олександра Фредро було велике ліжко на лапах лева та з мідними обручами, а поряд стояли дубова скриня і маленький столик, шість книжкових шаф. Стіни в кімнаті письменника прикрашали італійські щити. Однак бібліотека драматурга, з десяти тисяч томів, зникла з палацу в роки Першої світової війни.
Доцент університету «Львівська політехніка», архітектор Кость Присяжний каже, що палац чудово зберігся і його можна повністю відновити.
«На відміну від багатьох будівель на території України палац зараз знаходиться в ужитковому стані, тому живе та існує. – зазначає архітектор. – Тут збереглись автентичні деталі, в інтер’єрах збереглись паркети 150-літньої давнини, віконна столярка з фурнітурою. На теренах є офіцини».
На сьогодні у колишньому графському палаці є лише кімната-музей Олександра Фредро, яку часто відвідують польські туристи. Директор Вишнянського коледжу Дмитро Клебан говорить, що навчальний заклад у будь-який момент може перейти в нове приміщення лише б Польща та Україна відновили родинний маєток Фредрів.
«Цей палац у державній власності, – каже він, – але якби перейшов у підпорядкування Мінкультури, то є можливість забрати студентів. Я б із радістю віддав, коли мав би певність, що це не пропаде. У нас є сторож, на територію не можна заїжджати. Уже не раз хотіли забрати палац і зробити тут відпочинковий комплекс для себе. Цього не можна допустити, оскільки в інтер’єрі дуже цінні речі зберігаються, Це розпродадуть, як було з палацом Лянцкоронських».
Палац Фредро може стати центром поєднання
Наразі є громадська ініціатива – на базі маєтку створити центр українсько-польського поєднання, з виставковими залами, відновленим інтер’єром.
Представник польського товариства «Вілла Деціуша» Марія Богдані-Чепіта зазначає: «Добре було з часом розширити культурну діяльність в палаці, це стало б українсько-польським центром поєднання. Так багато злого маємо, пов’язаного з минулим, а культура єднала б».
Українські та польські науковці планують виготовити проект реставрації родинного маєтку, консервації, відновити спершу бодай частину палацу. За фінансовою допомогою вони звертатимуться до урядів своїх держав і меценатів.
(Львів – Київ – Прага)
Маєток зберігся лишень тому, що будівля належить сільськогосподарському коледжу. Директор Дмитро Клебан, дізнавшись, що пам’ятка архітектури впала в око високим посадовцям із Києва, одразу звернувся до тодішнього польського президента Олександра Кваснєвського, а той уже доповів своєму українському колезі Леоніду Кучмі, що дехто з його підлеглих планує забрати палац. Як розповів пан Клебан, на щастя він мав списаний зошит з відгуками українських та польських туристів про палац Фредро, який показав Олександру Кваснєвському.
Інтер’єр цілком збережений
Тут у Вишні в XIX столітті польський граф Олександр Фредро писав свої комедії. Успіх прийшов до драматурга після виходу його комедійних п’єс «Пан Гельдгаб», «Муж і дружина», «Дами і гусари».
У цьому ж маєтку в 1837 році на світ з’явилась мати митрополита Андрея Шептицького Софія Фредро.
Саме завдяки щоденникові Софії Фредро-Шептицької, який зараз перекладають на українську, можна цілком відновити інтер’єр палацу. Адже збереглись численні предмети вжитку, а також старі печі, за одну з них – білу порцелянову з позолотою – французький підприємець пропонував 40 тисяч доларів.
У кімнаті господаря маєтку Олександра Фредро було велике ліжко на лапах лева та з мідними обручами, а поряд стояли дубова скриня і маленький столик, шість книжкових шаф. Стіни в кімнаті письменника прикрашали італійські щити. Однак бібліотека драматурга, з десяти тисяч томів, зникла з палацу в роки Першої світової війни.
Доцент університету «Львівська політехніка», архітектор Кость Присяжний каже, що палац чудово зберігся і його можна повністю відновити.
«На відміну від багатьох будівель на території України палац зараз знаходиться в ужитковому стані, тому живе та існує. – зазначає архітектор. – Тут збереглись автентичні деталі, в інтер’єрах збереглись паркети 150-літньої давнини, віконна столярка з фурнітурою. На теренах є офіцини».
На сьогодні у колишньому графському палаці є лише кімната-музей Олександра Фредро, яку часто відвідують польські туристи. Директор Вишнянського коледжу Дмитро Клебан говорить, що навчальний заклад у будь-який момент може перейти в нове приміщення лише б Польща та Україна відновили родинний маєток Фредрів.
«Цей палац у державній власності, – каже він, – але якби перейшов у підпорядкування Мінкультури, то є можливість забрати студентів. Я б із радістю віддав, коли мав би певність, що це не пропаде. У нас є сторож, на територію не можна заїжджати. Уже не раз хотіли забрати палац і зробити тут відпочинковий комплекс для себе. Цього не можна допустити, оскільки в інтер’єрі дуже цінні речі зберігаються, Це розпродадуть, як було з палацом Лянцкоронських».
Палац Фредро може стати центром поєднання
Наразі є громадська ініціатива – на базі маєтку створити центр українсько-польського поєднання, з виставковими залами, відновленим інтер’єром.
Представник польського товариства «Вілла Деціуша» Марія Богдані-Чепіта зазначає: «Добре було з часом розширити культурну діяльність в палаці, це стало б українсько-польським центром поєднання. Так багато злого маємо, пов’язаного з минулим, а культура єднала б».
Українські та польські науковці планують виготовити проект реставрації родинного маєтку, консервації, відновити спершу бодай частину палацу. За фінансовою допомогою вони звертатимуться до урядів своїх держав і меценатів.
(Львів – Київ – Прага)
