Доступність посилання

22 Листопад 2017, Київ 11:53

Українець відмовляється бути найвищою людиною світу (європейська преса)


Прага – Європейські експерти обговорюють на сторінках європейських видань можливу реакцію ЄС на припущення, що на початку 2010 року Україна може подати заявку на членство в Євросоюзі. Деякі з впливових європейських дипломатів вважають, що Київ у даному разі ризикує «отримати яйцем у писок», бо Україна немає достатньої підтримки серед країн-членів ЄС навіть щодо отримання віддаленої перспективи вступу до спільноти. Газети також продовжують обговорювати напружені російсько-українські військові стосунки в Криму. Чимало газет також звернуло увагу на те, що українець, який, можливо, є фактично найвищою на сьогодні людиною світу, відмовляється від офіційної церемонії вимірювання для Книги рекордів Ґіннесса.

Європейське інтернет-видання EUObserver обговорює можливі наслідки, які настали б, якби Україна подала на початку 2010 року заяву на вступ до євроспільноти. Ендрю Ретман, оглядач цього видання, пише, що «українські дипломати беруть на себе ризик щодо заявки на вступ до ЄС». EUObserver відзначає, що першим про ймовірність такої заявки сказав 12 вересня у Києві посол України в ЄС Андрій Веселовський. Він вважає, що Київ має право на таке формальне звернення, щоб переконатися у справжніх намірах Брюсселя щодо України, і додає, що сусіди України раніше переконувалися у намірах ЄС і, «незважаючи на всі сумніви в Брюсселі, рухалися вперед і досягали результатів». Заступник керівника місії України при ЄС Василь Філіпчук висловив у середу EUObserver свою впевненість у тому, що Євросоюз відповість Києву позитивно щодо права України на вступ до євроспільноти, але скаже також про умови, які українцям необхідно буде для цього виконати. Згадане інтернет-видання відзначає також, що заяви Веселовського і Філіпчака не є офіційною позицією України, але вони відображають настрої багатьох українських дипломатів та політиків, які розчаровані двозначністю позиції ЄС в останні 5 років щодо перспектив розширення. Ендрю Ретман пояснює тут також, що згідно з формальною процедурою країни-члени ЄС повинні розглянути формальну заявку країни на членство і дати згоду на предмет розгляду цієї заявки у Європейській комісії, яка вирішить, чи можна розпочинати розгляд такої заявки і переговори про вступ країни-заявника до євроспільноти. Якщо Україна подасть таку заяву до Брюсселя у березні 2010 року, пише Ретман, то Єврокомісія дала б їй оцінку лише до початку 2011 року, якраз половини терміну президентства Польщі в ЄС. У статті також оцінюються шанси підтримки такої заяви України з боку різних членів ЄС. Йдеться про можливу позитивну для Києва, але стриману позицію Польщі і про несприйняття права України на вступ до євроспільноти з боку Німеччини та країн, котрі її підтримують. Навіть прихильник вступу України до ЄС, британський консерватор Чарльз Таннок вважає, що в разі подачі такої заявки українські дипломати ризикують «отримати яйцем у писок» (тобто відмову), бо не мають достатньої підтримки серед держав-членів ЄС». Ендрю Ретман пише на сторінках EUObserver, що більш перспективною для Києва у плані позитивного розгляду такої заяви могла б бути позиція Франції, яка стає більш відкритою для України. А заважали б цьому, як пише Ретман, такі фактори, як подальша дестабілізація в Києві після виборів 2010 року, втручання Росії в Криму і ймовірний зрив футбольного Євро-2012 в Україні.

Російська «Нєзавісімая ґазета» пише про нові військові незгоди між Росією та Україною в Криму. Йдеться про відмову Києва допустити російських морських пілотів до унікального тренажера корабельної авіації поблизу міста Саки. «НІТКА», як називають цей комплекс, збудований ще у 1980-ті роки, – це величезна споруда, котра точно імітує умови злету і посадки на трипалубний авіаносець. Подібний тренажер, як стверджує видання, є ще лише в США. Імовірних причин відмови української сторони, які бачить «Нєзавісімая ґазета», дві: або сторони не можуть домовитися про вартість оренди цього об’єкту росіянами, або ж винна «постійно мінлива політична кон’юнктура» між двома країнами.

Низка газет, зокрема, «Дейлі Телеґраф», «Таймз», пише про те, що у Лондоні відбулася церемонія реєстрації до Книги рекордів Ґіннесса на 2010 рік найвищої людини світу. Новим рекордсменом, як інформують газети, став громадянин Туреччини Султан Кезен висотою 2 метри 47 сантиметрів. Він на 10 сантиметрів вищий від попереднього «висотника» – китайця Бао Сішуня. Також відзначається, що перед цим найвищою людиною світу якийсь час вважали українця Леоніда Стадника, який, як стверджують, має зріст 2 метри 54 сантиметри. Але він свого часу відмовився від офіційного вимірювання для Книги рекордів. Газети також цитують слова Леоніда Стадника, який сказав тоді журналістам після своєї відмови, що, мовляв, його зріст є «карою Господньою».

(Прага – Київ)
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG