Головна мета українсько-німецького проекту «Муніципальний розвиток та оновлення старої частини Львова» – зберегти світову культурну спадщину, яка є обличчям міста, витвором рук ремісників, а також навчити львівських реставраторів працювати з деревом і навчити людей, які мешкають в історичній частині, цінувати пам’ятки. Проект включає кілька програм – відновлення брам, дверей, вікон, сходів.
Почали з програми «Через старі двері – в майбутнє», протягом якої за три роки мають реставрувати 100 брам.
Львівським брамам по 100-250 років
Кожна брама у центральній частині міста – це обличчя будинку, яке має тішити, кожна з них різна. Усе залежало від смаку замовника і від моди, яка панувала у той чи інший час, який архітектурний стиль домінував. Львівським дерев’яним брамам, з кованими оправами, від 100 до 250 років. Чимало у стилі сецесії і класицизму.
Перших шість брам відновлять за кошти Німецького товариства технічної співпраці.
Експерт товариства Іріс Гляйхман зазначає: «Львівські пам’ятки мають європейське значення, ми хочемо навчити львівських реставраторів, передати знання, навчити нових технологій у реставрації».
Львів’яни мають навчитись цінувати своє місто
Уже завершують роботу над однією з брам, що в будинку колишнього латинського архієпископа, який користувався цією брамою у XVIII столітті.
Реставраційні роботи проводять львівські фахівці під керівництвом німецьких реставраторів. Українські фахівці пройшли 10-денні курси з реставрації дерев’яних виробів.
Реставратор Крістоф Юнґганс з Ляйпціга зрозповів: «Перша брама знаходиться центрі, це яскравий представник класицизму, є багато елементів декору, дерев’яної різьби. Ми могли практикувати різні техніки і підходи. Львівським реставраторам бракує тільки обладнання, а працюють вони старанно, мають великий досвід, виконують роботу бездоганно».
60% коштів на реалізацію проекту виділить німецький уряд, а 40% міська влада Львова. При бажанні можуть долучитись мешканці будинків. Наразі у свідомості городян домінує радянська ментальність, що хтось має зробити. Однак німецькі реставратори сподіваються, що зробивши кілька показових реставрацій брам у центрі Львова, мешканці також долучаться до проекту, бо побачать, що й брама у їхньому будинку може бути окрасою міст.
(Львів – Київ – Прага)
Почали з програми «Через старі двері – в майбутнє», протягом якої за три роки мають реставрувати 100 брам.
Львівським брамам по 100-250 років
Кожна брама у центральній частині міста – це обличчя будинку, яке має тішити, кожна з них різна. Усе залежало від смаку замовника і від моди, яка панувала у той чи інший час, який архітектурний стиль домінував. Львівським дерев’яним брамам, з кованими оправами, від 100 до 250 років. Чимало у стилі сецесії і класицизму.
Перших шість брам відновлять за кошти Німецького товариства технічної співпраці.
Експерт товариства Іріс Гляйхман зазначає: «Львівські пам’ятки мають європейське значення, ми хочемо навчити львівських реставраторів, передати знання, навчити нових технологій у реставрації».
Львів’яни мають навчитись цінувати своє місто
Уже завершують роботу над однією з брам, що в будинку колишнього латинського архієпископа, який користувався цією брамою у XVIII столітті.
Реставраційні роботи проводять львівські фахівці під керівництвом німецьких реставраторів. Українські фахівці пройшли 10-денні курси з реставрації дерев’яних виробів.
Реставратор Крістоф Юнґганс з Ляйпціга зрозповів: «Перша брама знаходиться центрі, це яскравий представник класицизму, є багато елементів декору, дерев’яної різьби. Ми могли практикувати різні техніки і підходи. Львівським реставраторам бракує тільки обладнання, а працюють вони старанно, мають великий досвід, виконують роботу бездоганно».
60% коштів на реалізацію проекту виділить німецький уряд, а 40% міська влада Львова. При бажанні можуть долучитись мешканці будинків. Наразі у свідомості городян домінує радянська ментальність, що хтось має зробити. Однак німецькі реставратори сподіваються, що зробивши кілька показових реставрацій брам у центрі Львова, мешканці також долучаться до проекту, бо побачать, що й брама у їхньому будинку може бути окрасою міст.
(Львів – Київ – Прага)
