Доступність посилання

22 Листопад 2017, Київ 06:51

Чого очікувати від візиту Президента Ющенка до США?


Володимир Огризко

Гість: Володимир Огризко, перший заступник Секретаря РНБО, екс-міністр закордонних справ.

(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)

Ірина Штогрін: Віктор Ющенко бере участь у 64-ій сесії Генеральної асамблеї ООН.

Пане Огризко, для початку розмови, наскільки важлива взагалі сама участь Президента у цьому заході?


Володимир Огризко:
Відповідь дуже проста. Там беруть участь близько сотні керівників держав. Чому наш Президент не має там бути? Навпаки, він має і мусить бути серед своїх колег, він мусить донести до їх розуміння нашу українську позицію. Тому там бути – це просто об’єктивна даність і необхідність.

Я Вам скажу відверто, як колишній міністр, що протягом кількох днів ти можеш в Нью-Йорку мати зустрічі з 1,5-2 десятками своїх колег. Це унікальний шанс, унікальна можливість протягом години, яка, власне, і відводиться на всі переговори, ти можеш на одному майданчику поговорити з усіма тими, з ким потрібно. Тому в цьому плані для лідерів світу цей ООНівський нью-йоркський майданчик є справді таким, яким не можна знехтувати.

Це має бути щось таке екстраординарне, щоб президент чи міністр туди не поїхали. А особливо в цей момент, дуже складний з точки зору геополітичних процесів, які відбуваються, регіональних процесів безпеки, бути там – це просто річ обов’язкова.

- Ніщо не замінить простого, прямого спілкування людини з людиною.

- Безумовно.

- Але президент завжди виступає як людина, яка представляє цілу країну, цілий народ, який за ним.

Як правило, або, можливо, у цій ситуації конкретніше, які основні питання Президент має винести, на Вашу думку, на розгляд чи на предмет обговорення з лідерами інших країн: політичні, загальнополітичні чи, можливо, це економічні якісь питання?

- Президент матиме кілька, так би мовити, форматів своєї участі в Генасамблеї. Це і його виступ, тобто звернення як глави держави до Генасамблеї.

Тут, власне, закладаються кілька ключових тез, які Президент виголосить.

Безумовно, проблематика безпекова. Сьогодні для України ця тема є однією з найактуальніших. Тому, безумовно, Президент буде говорити про цей аспект. Але це проблема не тільки України, це проблем справді глобальна. Тому вона, ми переконані, буде дуже позитивно сприйнята аудиторією.

Друга проблематика (це сьогодні акцент теперішньої сесії) – екологічна ситуація у світі, необхідність вжиття глобальних, кардинальних заходів, інакше ситуація вийде з-під контролю. Що робити після закінчення дії Кіотського протоколу? Яким чином держави повинні зреагувати на ті виклики, які сьогодні виникають в цьому плані?

І Ви знаєте, вже давно українська дипломатія над цим працювала. І ми вже свого часу висували таку ініціативу про створення Кодексу екологічної безпеки Землі. І, можливо, в тій чи в іншій формі ця тема знову повернеться до обговорення після виступу Президента.

Ви згадали про економіку. Безумовно, в умовах світової економічної, фінансової кризи ця тема не може бути якось обійдена увагою. Тому Президент звернеться й до цієї проблеми, яким чином спільними зусиллями домогтися того, щоб ці наслідки були мінімізовані.

І от знову, до речі, одна з ініціатив української дипломатії, яка, правда, потім була трансформована кількома лідерами інших країн, це створення економічної ради безпеки ООН. Тобто, ключового органу, який визначав би справді правила економічної гри у світі.

Ми вже зараз прийшли до того, що зрозуміло, що проблеми в одній країні автоматично створюють проблеми або в групі країн, або по цілому світу. І ми бачимо, що зараз відбувається внаслідок того, що впала певна економічна система в одній, а потім в інших країнах. Тому без цього уявити собі сьогоднішню безпеку неможливу.

- Пане Огризко, чи можемо ми сподіватися, що президенти України і США зустрінуться на цьому майданчику у Нью-Йорку?

- У мене такої інформації от на цю хвилину немає. Я знаю, що наш посол, пан Шамшур активно працює над такою можливістю. Чи вона відбудеться? У мене зараз підтвердження немає.

Чому? Тому що знову ж таки, коли збирається близько сотні лідерів країн, то 100% узгодити їхній графік є практично неможливим. Навіть коли збираються міністри, то це важко, вже не кажучи про президентів.

Тому такі зустрічі дуже часто відбуваються, так би мовити, на трохи спонтанному ґрунті, коли зранку… Зрозуміло, одна делегація зробила запит, інша цей запит сприйняла, а потім йде можливість знайти отих 45-50 хвилин для зустрічі. Зранку дзвінок: «Так, у нас з’явилася можливість тоді-то, вам це підходить?» Якщо це підходить, то автоматично це спрацьовує.

- Тобто, це питання, можливо, вирішується в такому гарячому, абсолютно нагальному режимі?

- Це фактично є природна, звичайна практика.

- Але все, що стосується дипломатії, як правило, узгоджується заздалегідь. Можливо, є винятки, про які Ви сказали. Ви зараз підкреслюєте. Я не можу Вам не довіряти, бо я – журналіст, а Ви – дипломат. Але чи не ускладнена ця проблема зараз тим, що в Україні немає досі посла в США?

- Посол скоро буде. Це абсолютно не проблема. Власне, йдеться про технологічні речі. Немає ніякої політики, це просто процедура узгодження, яка в американському, так би мовити, варіанті є доволі складною. Тому вже всі необхідні процедури пройдено.
Володимир Огризко: Протягом найближчих двох тижнів, трьох тижнів максимум у нас буде новий американський посол.

Я думаю, що протягом найближчих двох тижнів, трьох тижнів максимум, у нас буде новий американський посол.

- Щоб зняти всі запитання. Це означає, що це лише просто збіг обставин, те, що в нас немає зараз послів і Росії, і США?

- Чому у нас немає посла Росії, то ми всі знаємо.

- Але так збіглось.
Володимир Огризко: Допоки там будуть думати, що Україна – це територія, а українська нація – це населення, то у нас нормальних відносин не буде.

- І тут позиція України була чіткою, заявленою неодноразово нашим Президентом: допоки там будуть думати, що Україна – це територія, а українська нація – це населення, то у нас нормальних відносин не буде.

А тут це просто технологія, яка в даному випадку, так би мовити, зіграла свою роль. І все.

- Віктор Ющенко заявив учора, виступаючи на Раді зовнішніх відносин, що «членство в НАТО» і «українська незалежність» – це майже слова-синоніми. Чи має Україна вимагати для себе спеціальної безпекової політики?

Зараз ми послухаємо, що думає з цього приводу Ваш колишній колега, колишній заступник міністра закордонних справ України і екс-заступник голови Секретаріату Президента Олександр Чалий.

Олександр Чалий:
Ми повинні зрозуміти, що нам потрібна така зовнішня політика, яка буде мати підтримку більшості українського народу. Нова безпекова зовнішня політика повинна об’єднувати націю, а не роз’єднувати її.

Олександр Чалий (архівне фото)
А друге, що ми із яблука, що розділяє, умовно скажемо, Росію і НАТО чи там Росію і ЄС, будемо інтегрувати не їх розподіл, а інтегрувати їх співпрацю. І на цьому ми будемо процвітати.

Цей принцип не означає, що ми знімаємо принцип європейської інтеграції. У нас альтернативи немає – ми європейська країна, ми повинні перебудувати свою країну під європейські принципи. Але європейська інтеграція не означає членство в ЄС.

Те ж саме з точки зору євроатлантичної інтеграції. Нам нічого не заважає перебудовувати нашу армію під євроатлантичні стандарти. Але ми повинні розуміти, що євроатлантична інтеграція не є обов’язковою її формою членство в НАТО.
Олександр Чалий: Холодна війна не завершилася. Мир, який би підвів підсумки холодної війни, не підписаний.

Холодна війна не завершилася. Мир, який би підвів підсумки холодної війни, не підписаний.
Олександр Чалий: Єдина країна, велика країна європейська, відносно якої по безпековому фактору не відбулося ніяких ключових домовленостей, є Україна.

І ключовим питанням сьогодні європейської безпеки нового європейського порядкує проблема України, тому що єдина країна, велика країна європейська, відносно якої по безпековому фактору не відбулося ніяких ключових домовленостей, є Україна. Всі інші чи в одному безпековому блоці, чи в іншому.

Тому ми вправі зараз поставити це питання перед європейцями, перед росіянами, перед американцями, тому що ми ж сформували свою позицію, що ми хочемо в НАТО, але нам цю позицію блокували. Значить, ми вправі сьогодні вимагати: дайте нам іншу формулу. Але ми не повинні її просити. Ми її повинні самі креативно запропонувати.

- Чи маємо ми що запропонувати задля того, щоб зміцнити власну безпекову ситуацію?

- Я повернуся, по-перше, що Ви сказали, про те, що Президент Ющенко абсолютно справедливо порівняв вступ до НАТО з питанням про незалежність України. Це абсолютно правда, тому що за усіма тими словами, які сьогодні лунають з різних столиць, включаючи і нашу рідну, можна загубити головне, можна загубити питання національної безпеки. А це є елемент ключовий.
Володимир Огризко: Ми знаходимося в сірій зоні невизначеності: ми не з НАТО, ми не з Росією, ми між тим і цим. Найгіршої ситуації геополітичної уявити собі неможливо.

Ми сьогодні насправді перебуваємо в сірій зоні невизначеності: ми не з НАТО, ми не з Росією, ми між тим і цим. Найгіршої ситуації геополітичної уявити собі просто-напросто неможливо.

- Дайте надію.

- Скажіть, будь ласка, яким чином нам побудувати власний захист? Ті, хто говорять про те, що нам, мовляв, ніщо не загрожує, то це люди, дипломатично висловлюючись, безвідповідальні.

Після Грузії, після січня цього року, після всіх тих речей, які зроблені для того, щоб Україні блокувати поступ не тільки в НАТО, але й в ЄС, питання про те, чи нам хтось загрожує – це питання просто для студентів першого курсу, але не профільного міжнародного вузу.

Тому нам треба дуже чітко і ясно ставити питання, яким чином нам треба забезпечити свою безпеку...

(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)
  • 16x9 Image

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Атор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG