Доступність посилання

ТОП новини

Свинцеві набої – загроза птахам і людям


Київ – Українські екологи подали в суд на уряд, який вони звинувачують у забрудненні довкілля свинцем. За словами позивачів, Кабмін та Мінприроди не виконують міжнародних угод про заборону свинцевого мисливського шроту, який спричиняє отруєння водойм, водних птахів і питної води. Чи не найбільше потерпає екосистема Київського водосховища, яке до того ж є джерелом водопостачання для столиці. У Мінприроди посилаються на відсутність коштів, самі ж мисливці говорять, що екологічно безпечного та якісного шроту в Україні просто немає.

На території Київського водосховища лише за останні 30 років мисливці вистріляли близько 20 тисяч тонн свинцевого шроту: такими є підрахунки Київського еколого-культурного центру та Всесвітнього товариства захисту птахів. Таке забруднення, за оцінкою екологів, призводить до масового отруєння водоплавних птахів. Приміром, качка, яка проковтнула одну-дві шротинки або поранена ними – починає хворіти, а то й гине. В Україні від свинцевого отруєння гине близько 4 відсотків усіх водоплавних птахів на рік, заявляє директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко. Але, за його словами, крім птахів, страждають і люди.

«20-30 мільйонів перелітних птахів щороку гине у Європі через отруєння шротом. Що ж до людей, то є дослідження, що споживання дичини, впольованої свинцевими набоями, викликає рак. Взагалі, треба негайно заборонити полювання на водоймах, які є джерелами водопостачання українських міст», – закликає еколог.

Угода про заміну свинцевих набоїв. Ухвалили і забули?

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, свинець, потрапляючи до організму людини, викликає порушення у розумовій діяльності, кровотворенні, а також сприяє виникненню раку. Між тим, свинцева проблема в Україні могла бути вирішена ще кілька років тому, після підписання Україною «Угоди про збереження водно-болотних мігруючих птахів», яка зокрема, зобов’язує мисливців перейти зі свинцю на безпечніші сталеві чи олов'яні набої. Але уряд нічого не зробив для цього, пояснює голова організації «Екоправо-Київ» Борис Васильківський, який подав за це до суду на уряд.

«Країни, які ратифікували Угоду в 1995 році, заборонили в себе свинцевий шріт упродовж 5 років, – зазначає він. – Якщо Україна підписала угоду в 2002 році, небезпечний шріт мав зникнути ще два-три роки тому».

Позов екологів проти уряду розглядає Окружний суд міста Києва. Відповідачів двоє: Міністерство охорони довкілля, яке мало заборонити використання свинцю мисливцями, і Кабінет Міністрів, оскільки він відповідає за дотримання Україною всіх міжнародних угод.

Набої з інших металів – дороге задоволення чи необхідність?

Україна продовжує використовувати свинцевий шріт через брак коштів, говорить начальник відділу охорони тваринних ресурсів Мінприроди Володимир Домашлінець.

«Робота із заміни шроту триває. Ми дали відповідні доручення Державному комітету лісового господарства, який контролює мисливців, – каже він. – Має бути відповідна програма заміни свинцевого шроту на безпечний, але на її реалізацію наразі немає коштів. Крім того, в міжнародних угодах не вказано терміну, коли ми маємо це зробити, виходить юридична колізія».

Володимир Домашлінець також зазначає, що проблемі може зарадити роз’яснювальна робота серед мисливців. Але самі мисливці кажуть, що безпечний шріт в Україні купити вкрай важко. Крім того, неякісний шріт з інших металів, який трапляється в Україні, може псувати рушниці, тому використовують його неохоче. Натомість у Данії чи Німеччині виготовляється і продається шріт із заліза, цинку чи олова, причому собівартість його навіть нижча, ніж у свинцевого.

Тим часом забруднення водойм України триває. Втім, за словами головного санітарного лікаря Київської області Галини Гринчук, останні аналізи води на водозаборах Київського водосховища і Десни не показують перевищень зі свинцю. Однак санепідслужба спільно з екологами має намір детальніше вивчити ці водойми на вміст важких металів.

(Київ – Прага)
  • Зображення 16x9

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG