Доступність посилання

ТОП новини

Чи подолає Україна «політичний вакуум»? (Європейська преса)


Прага – В європейських газетах висвітлюють перебування світових лідерів в Нью-Йорку на сесії ООН, включно з виступами Президента Віктора Ющенка перед української громадою США та в Раді міжнародних відносин. У пресі також продовжується дискусія щодо складних питань історії, які щоразу викликають труднощі щодо взаєморозуміння між громадами Польщі та України. Окрім цього, оглядачі не стомлюються аналізувати перспективи української президентської кампанії та вплив на неї різноманітних факторів – від економічних і аж до релігійних.

Польська «Жечпосполита» звертає увагу саме на ті місяця виступу Президента України в Раді зовнішніх відносин США в Нью-Йорку, в яких Віктор Ющенко виділив ключові пункти гарантій безпеки для української держави. Газета звертає увагу на слова Ющенка про те, що «незалежність України безпосередньо пов’язана з її майбутнім членством в НАТО». Тут також виділено тезу Віктора Ющенка, що інтеграція України в євроатлантичні структури «не є загрозою для будь-якої іншої держави» і його запевнення про те, що Україна не стане у майбутньому місцем для військових баз іноземних держав, включно з російськими. «Жечпосполита» акцентує також увагу на характеристиці Ющенком основних факторів погіршення українсько-російських стосунків, серед яких Президент виділив питання неврегульованих кордонів між двома країнами, проблему виведення з українського Севастополя російського Чорноморського флоту, а також незаконне надання російським мешканцям Криму, громадянам України, російських паспортів. Польське видання виділяє слова експертів про те, що Президент Ющенко буде порушувати під час перебування в США, насамперед, проблему «політичного вакууму», в якому Україна опинилася після невдалих спроб отримати від НАТО План дій щодо членства в альянсі.

Німецька «Ді Вельт» сумнівається у тому, що Росія «буде вести себе скромніше щодо України, Грузії і Білорусі» внаслідок тіснішої співпраці зі США в сфері безпеки. Газета наголошує також на тому, що навіть Чехія і Польща вже розуміють, що США буде надалі, скоріш за все, «зовнішнім партнером із обмеженими інтересами в Європі» і не створюють собі якихось ілюзій щодо майбутніх перспектив стосунків із Вашингтоном.

Хоча Бжезинський-молодший, Марек, відомий як експерт Ради міжнародних відносин США і автор книг про Східну Європу, зазначає на сторінках «Інтернешнел Гералд Трібюн» і «Нью-Йорк Таймз», що Америка може активізувати співпрацю з Варшавою й Прагою у різних напрямках, окрім ПРО. А саме – у питанні підтримки демократичності наступних президентських виборів в Україні, сприянні цій державі у євроінтеграційних процесах.

Польська преса продовжує висловлювати невдоволення своїх співвітчизників такими діями українців, як вшанування пам’яті тих українських історичних постатей, які були історично пов’язані з винищенням поляків. Так, «Жечпосполита» дивується з того, що у Христинівці, яка поблизу Умані, відкривають до Дня українського козацтва десятиметровий пам’ятник Івану Гонті, котрий у 1768 році очолив антипольське повстання на Черкащині і вимордував до 20 тисяч поляків та євреїв, наголошує польська газета. Тут же наводиться думка українського філософа Мирослава Поповича, який вважає, що не варто робити з Гонти героя й відзначати спеціально його роль в українсько-польській історії пам’ятником. Інше польське видання – «Ґазета Виборча» – інформує, що депутати у Львові вшанували 17 вересня пам’ять жертв Червоної армії, а також звернулися до Президента Ющенка із закликом визнати своїм указом Степана Бандеру Героєм України, а також визнати ОУН-УПА як борців за незалежність України. «Ґазета Виборча» тут же нагадує, що керівники ОУН-УПА несуть пряму відповідальність за винищення у роки Другої світової війни від 100 до 150 тисяч поляків на Волині і в Східній Галичині.

Московська «Нєзавісімая ґазета» вважає, що намагання української влади взяти під повний контроль територію Києво-Печерської лаври означає не лише наміри навести лад на території історичного заповідника, але й використати УПЦ МП, яка господарює в Лаврі, в політичних передвиборних цілях. Газета також інформує, з посиланнями на київських чиновників, що питання про передачу території Лаври у повне підпорядкування Міністерства культури і туризму може бути пов’язане з початком переговорів глави УПЦ Сабодана з іншими православними конфесіями з метою утворення єдиної автокефальної православної церкви в Україні. Хоча газета наводить думки експертів про те, що такий адміністративний крок, який має затвердити Верховна Рада, вигідний лише Президенту Ющенку з метою «натиснути на Московський патріархат». Ця ж газета вважає, що дебати у Києві довкола приватизації Одеського припортового заводу пов’язані не лише з виборами, але й з можливими післявиборними кримінальними справами між Віктором Ющенком та Юлією Тимошенко, тоді, як «інвестори пошиті у дурні», наголошує газета.

Чеська газета «Днес» детально висвітлює, як тисячі ортодоксальних євреїв – хасидів – із багатьох країн світу, святкують у ці дні в українській Умані на Черкащині свій новий, 5770 рік, на місці поховання свого головного рабина – Нахмана (1772-1810). Газета також інформує, що уперше хасиди зібралися, після довгої перерви радянських часів, на могилі Нахмана у 1988 році. Тоді їх було близько 25 осіб, тоді, як у цьому році на своє свято приїхало 15 тисяч хасидських чоловіків і хлопців. «Днес» пише, що від часу початку хасидських прощ Умань отримала чималий зиск, тут з’явилися нові готелі, покращилася інфраструктура міста. Чеське видання також зауважує, як одна з жительок Умані приймає у своєму домі на нічліг 20 хасидів і з кожного бере по 200 доларів. Разом з тим чеська газета наголошує, що, окрім місцевої міліції, в охороні хасидів, під час свята в Умані, від ймовірних загроз з боку місцевих та інших радикалів, задіяні спеціальні підрозділи СБУ та спецслужби Ізраїлю.

(Прага – Київ)
  • Зображення 16x9

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG