Польська «Жечпосполита» звертає увагу саме на ті місяця виступу Президента України в Раді зовнішніх відносин США в Нью-Йорку, в яких Віктор Ющенко виділив ключові пункти гарантій безпеки для української держави. Газета звертає увагу на слова Ющенка про те, що «незалежність України безпосередньо пов’язана з її майбутнім членством в НАТО». Тут також виділено тезу Віктора Ющенка, що інтеграція України в євроатлантичні структури «не є загрозою для будь-якої іншої держави» і його запевнення про те, що Україна не стане у майбутньому місцем для військових баз іноземних держав, включно з російськими. «Жечпосполита» акцентує також увагу на характеристиці Ющенком основних факторів погіршення українсько-російських стосунків, серед яких Президент виділив питання неврегульованих кордонів між двома країнами, проблему виведення з українського Севастополя російського Чорноморського флоту, а також незаконне надання російським мешканцям Криму, громадянам України, російських паспортів. Польське видання виділяє слова експертів про те, що Президент Ющенко буде порушувати під час перебування в США, насамперед, проблему «політичного вакууму», в якому Україна опинилася після невдалих спроб отримати від НАТО План дій щодо членства в альянсі.
Німецька «Ді Вельт» сумнівається у тому, що Росія «буде вести себе скромніше щодо України, Грузії і Білорусі» внаслідок тіснішої співпраці зі США в сфері безпеки. Газета наголошує також на тому, що навіть Чехія і Польща вже розуміють, що США буде надалі, скоріш за все, «зовнішнім партнером із обмеженими інтересами в Європі» і не створюють собі якихось ілюзій щодо майбутніх перспектив стосунків із Вашингтоном.
Хоча Бжезинський-молодший, Марек, відомий як експерт Ради міжнародних відносин США і автор книг про Східну Європу, зазначає на сторінках «Інтернешнел Гералд Трібюн» і «Нью-Йорк Таймз», що Америка може активізувати співпрацю з Варшавою й Прагою у різних напрямках, окрім ПРО. А саме – у питанні підтримки демократичності наступних президентських виборів в Україні, сприянні цій державі у євроінтеграційних процесах.
Польська преса продовжує висловлювати невдоволення своїх співвітчизників такими діями українців, як вшанування пам’яті тих українських історичних постатей, які були історично пов’язані з винищенням поляків. Так, «Жечпосполита» дивується з того, що у Христинівці, яка поблизу Умані, відкривають до Дня українського козацтва десятиметровий пам’ятник Івану Гонті, котрий у 1768 році очолив антипольське повстання на Черкащині і вимордував до 20 тисяч поляків та євреїв, наголошує польська газета. Тут же наводиться думка українського філософа Мирослава Поповича, який вважає, що не варто робити з Гонти героя й відзначати спеціально його роль в українсько-польській історії пам’ятником. Інше польське видання – «Ґазета Виборча» – інформує, що депутати у Львові вшанували 17 вересня пам’ять жертв Червоної армії, а також звернулися до Президента Ющенка із закликом визнати своїм указом Степана Бандеру Героєм України, а також визнати ОУН-УПА як борців за незалежність України. «Ґазета Виборча» тут же нагадує, що керівники ОУН-УПА несуть пряму відповідальність за винищення у роки Другої світової війни від 100 до 150 тисяч поляків на Волині і в Східній Галичині.
Московська «Нєзавісімая ґазета» вважає, що намагання української влади взяти під повний контроль територію Києво-Печерської лаври означає не лише наміри навести лад на території історичного заповідника, але й використати УПЦ МП, яка господарює в Лаврі, в політичних передвиборних цілях. Газета також інформує, з посиланнями на київських чиновників, що питання про передачу території Лаври у повне підпорядкування Міністерства культури і туризму може бути пов’язане з початком переговорів глави УПЦ Сабодана з іншими православними конфесіями з метою утворення єдиної автокефальної православної церкви в Україні. Хоча газета наводить думки експертів про те, що такий адміністративний крок, який має затвердити Верховна Рада, вигідний лише Президенту Ющенку з метою «натиснути на Московський патріархат». Ця ж газета вважає, що дебати у Києві довкола приватизації Одеського припортового заводу пов’язані не лише з виборами, але й з можливими післявиборними кримінальними справами між Віктором Ющенком та Юлією Тимошенко, тоді, як «інвестори пошиті у дурні», наголошує газета.
Чеська газета «Днес» детально висвітлює, як тисячі ортодоксальних євреїв – хасидів – із багатьох країн світу, святкують у ці дні в українській Умані на Черкащині свій новий, 5770 рік, на місці поховання свого головного рабина – Нахмана (1772-1810). Газета також інформує, що уперше хасиди зібралися, після довгої перерви радянських часів, на могилі Нахмана у 1988 році. Тоді їх було близько 25 осіб, тоді, як у цьому році на своє свято приїхало 15 тисяч хасидських чоловіків і хлопців. «Днес» пише, що від часу початку хасидських прощ Умань отримала чималий зиск, тут з’явилися нові готелі, покращилася інфраструктура міста. Чеське видання також зауважує, як одна з жительок Умані приймає у своєму домі на нічліг 20 хасидів і з кожного бере по 200 доларів. Разом з тим чеська газета наголошує, що, окрім місцевої міліції, в охороні хасидів, під час свята в Умані, від ймовірних загроз з боку місцевих та інших радикалів, задіяні спеціальні підрозділи СБУ та спецслужби Ізраїлю.
(Прага – Київ)
Німецька «Ді Вельт» сумнівається у тому, що Росія «буде вести себе скромніше щодо України, Грузії і Білорусі» внаслідок тіснішої співпраці зі США в сфері безпеки. Газета наголошує також на тому, що навіть Чехія і Польща вже розуміють, що США буде надалі, скоріш за все, «зовнішнім партнером із обмеженими інтересами в Європі» і не створюють собі якихось ілюзій щодо майбутніх перспектив стосунків із Вашингтоном.
Хоча Бжезинський-молодший, Марек, відомий як експерт Ради міжнародних відносин США і автор книг про Східну Європу, зазначає на сторінках «Інтернешнел Гералд Трібюн» і «Нью-Йорк Таймз», що Америка може активізувати співпрацю з Варшавою й Прагою у різних напрямках, окрім ПРО. А саме – у питанні підтримки демократичності наступних президентських виборів в Україні, сприянні цій державі у євроінтеграційних процесах.
Польська преса продовжує висловлювати невдоволення своїх співвітчизників такими діями українців, як вшанування пам’яті тих українських історичних постатей, які були історично пов’язані з винищенням поляків. Так, «Жечпосполита» дивується з того, що у Христинівці, яка поблизу Умані, відкривають до Дня українського козацтва десятиметровий пам’ятник Івану Гонті, котрий у 1768 році очолив антипольське повстання на Черкащині і вимордував до 20 тисяч поляків та євреїв, наголошує польська газета. Тут же наводиться думка українського філософа Мирослава Поповича, який вважає, що не варто робити з Гонти героя й відзначати спеціально його роль в українсько-польській історії пам’ятником. Інше польське видання – «Ґазета Виборча» – інформує, що депутати у Львові вшанували 17 вересня пам’ять жертв Червоної армії, а також звернулися до Президента Ющенка із закликом визнати своїм указом Степана Бандеру Героєм України, а також визнати ОУН-УПА як борців за незалежність України. «Ґазета Виборча» тут же нагадує, що керівники ОУН-УПА несуть пряму відповідальність за винищення у роки Другої світової війни від 100 до 150 тисяч поляків на Волині і в Східній Галичині.
Московська «Нєзавісімая ґазета» вважає, що намагання української влади взяти під повний контроль територію Києво-Печерської лаври означає не лише наміри навести лад на території історичного заповідника, але й використати УПЦ МП, яка господарює в Лаврі, в політичних передвиборних цілях. Газета також інформує, з посиланнями на київських чиновників, що питання про передачу території Лаври у повне підпорядкування Міністерства культури і туризму може бути пов’язане з початком переговорів глави УПЦ Сабодана з іншими православними конфесіями з метою утворення єдиної автокефальної православної церкви в Україні. Хоча газета наводить думки експертів про те, що такий адміністративний крок, який має затвердити Верховна Рада, вигідний лише Президенту Ющенку з метою «натиснути на Московський патріархат». Ця ж газета вважає, що дебати у Києві довкола приватизації Одеського припортового заводу пов’язані не лише з виборами, але й з можливими післявиборними кримінальними справами між Віктором Ющенком та Юлією Тимошенко, тоді, як «інвестори пошиті у дурні», наголошує газета.
Чеська газета «Днес» детально висвітлює, як тисячі ортодоксальних євреїв – хасидів – із багатьох країн світу, святкують у ці дні в українській Умані на Черкащині свій новий, 5770 рік, на місці поховання свого головного рабина – Нахмана (1772-1810). Газета також інформує, що уперше хасиди зібралися, після довгої перерви радянських часів, на могилі Нахмана у 1988 році. Тоді їх було близько 25 осіб, тоді, як у цьому році на своє свято приїхало 15 тисяч хасидських чоловіків і хлопців. «Днес» пише, що від часу початку хасидських прощ Умань отримала чималий зиск, тут з’явилися нові готелі, покращилася інфраструктура міста. Чеське видання також зауважує, як одна з жительок Умані приймає у своєму домі на нічліг 20 хасидів і з кожного бере по 200 доларів. Разом з тим чеська газета наголошує, що, окрім місцевої міліції, в охороні хасидів, під час свята в Умані, від ймовірних загроз з боку місцевих та інших радикалів, задіяні спеціальні підрозділи СБУ та спецслужби Ізраїлю.
(Прага – Київ)