Доступність посилання

16 Грудень 2017, Київ 00:15

Волинським озерам загрожує білоруський кар’єр?


Шацькі озера – Шацький національний природній парк, жовтень 2009 р.

Луцьк – Сьогодні екологічна комісія Волинської обласної ради вирішуватиме, як захистити волинський скарб – Шацькі озера. Водним перлинам з цілющою гліцериновою водою загрожує зміління, а то й зникнення – у разі, коли до української сторони не дослухаються підприємці і влада Білорусі. Загроза виходить від найбільшого в Європі Хотиславського крейдяного родовища.

Ще у серпні цього року посольство України в Білорусі надіслало ноту до Міністерства закордонних справ Республіки Білорусі, у якій звернуло увагу на неприпустимість виникнення надзвичайної ситуації в Шацькому національному природному парку у зв’язку з будівництвом кар’єру, котре розпочалося рік тому. Того ж місяця білоруси пообіцяли надати належний звіт щодо оцінки впливу будівництва на навколишнє природне середовище. Однак відповіді чекають дотепер. Досі не відбулися і консультації з природоохоронної тематики, які МЗС України запропонувало провести білоруській стороні у вересні цього року, розповів по телефону директор Шацького Національного природного парку Володимир Найда.
Шацький національний природній парк, жовтень 2009 р.


«Обґрунтувань наукових донині немає. Ми звернулися з листами у відповідні служби, і є звернення районної ради, обласної ради до всіх владних структур України – про те, що є можлива загроза від того, що буде копатися цей кар’єр. Потрібно провести моніторинг і зробити певні висновки. Звісно, потрібні кошти, щоб це зробити», – каже директор Шацького Національного природного парку Володимир Найда.

Видимі загрози «невидимої» будови

Видимих змін у навколишньому середовищі Ратнівського і Шацького районів Волині нині не зафіксовано, повідомив Володимир Найда. Однак тут ніхто достеменно не знає, чи ведуться у Малоритському районі Білорусі розробки крейди, або ж на якій стадії перебуває будівництво кар’єру. Саме відсутність інформації тривожить начальника Державної екологічної інспекції у Волинські області Олега Кіндера.

«Ми не знаємо, на яку глибину будуть розробляти. Це були найпотужніші поклади крейди на західній території СРСР. Більше 120-и метрів розробка може йти. Радіус дії до 5 кілометрів при відкачуванні до 48 тисяч кубів за добу – це достатньо серйозна цифра, і вплив на пониження ґрунтових вод і водоносних шарів. Чому ми сьогодні говоримо? Може, варто обговорювати тоді, коли це вже станеться? Ні, тоді вже пізно буде», – наголошує начальник Державної екологічної інспекції у Волинські області.

Начальник управління водних ресурсів Волинської облдержадміністрації Юрій Бахмачук припускає: схоже, білоруси повернулися до реалізації колись нездійсненого державного проекту 1994-го року.

«Перший проект передбачав багато чого – кар’єр, комбінат будівельних матеріалів, транспортну розв’язку, будівництво житла. Це був досить серйозний великий інвестиційний проект. Його фінансувала держава, яка мала дуже високі технології виробництва будівельних матеріалів. Сьогодні ж це фінансує бізнесмен, який має велику мережу будівельних заводів», – зазначає начальник управління водних ресурсів Волинської облдержадміністрації.

Юрій Бахмачук вважає – розмови про серйозні загрози перебільшені. Білоруси також кажуть, що в результаті будівництва хіба що трохи підсохнуть українські болота. Натомість науковці столичного Інституту гідротехніки і меліорації вважають: розробка крейди в Хотиславському кар’єрі призведе до того, що озера будуть відрізані від підземного живлення. Нині ж волинянам не лишається нічого, як бити в дзвона в усі інстанції й організовувати дослідження власними силами й за власний кошт. Щоб завтра не було пізно.

(Луцьк – Київ – Прага)
  • 16x9 Image

    Валентина Одарченко

    Співпрацює  з  Радіо Свобода з 2000 року, власний кореспондент у Рівненській і Волинській області. Народилася 1965 року в місті Дубно. Закінчила факультет журналістики Київського державного університету ім.Т.Г.Шевченка, юридичний факультет Національного університету «Острозька академія». З 1995 по 1999 рік очолювала першу на Рівненщині ФМ-радіостанцію «Нова хвиля».  Журналіст  Рівненської філії НТКУ. 

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG