Ще у серпні цього року посольство України в Білорусі надіслало ноту до Міністерства закордонних справ Республіки Білорусі, у якій звернуло увагу на неприпустимість виникнення надзвичайної ситуації в Шацькому національному природному парку у зв’язку з будівництвом кар’єру, котре розпочалося рік тому. Того ж місяця білоруси пообіцяли надати належний звіт щодо оцінки впливу будівництва на навколишнє природне середовище. Однак відповіді чекають дотепер. Досі не відбулися і консультації з природоохоронної тематики, які МЗС України запропонувало провести білоруській стороні у вересні цього року, розповів по телефону директор Шацького Національного природного парку Володимир Найда. 
Шацький національний природній парк, жовтень 2009 р.
«Обґрунтувань наукових донині немає. Ми звернулися з листами у відповідні служби, і є звернення районної ради, обласної ради до всіх владних структур України – про те, що є можлива загроза від того, що буде копатися цей кар’єр. Потрібно провести моніторинг і зробити певні висновки. Звісно, потрібні кошти, щоб це зробити», – каже директор Шацького Національного природного парку Володимир Найда.
Видимі загрози «невидимої» будови
Видимих змін у навколишньому середовищі Ратнівського і Шацького районів Волині нині не зафіксовано, повідомив Володимир Найда. Однак тут ніхто достеменно не знає, чи ведуться у Малоритському районі Білорусі розробки крейди, або ж на якій стадії перебуває будівництво кар’єру. Саме відсутність інформації тривожить начальника Державної екологічної інспекції у Волинські області Олега Кіндера.
«Ми не знаємо, на яку глибину будуть розробляти. Це були найпотужніші поклади крейди на західній території СРСР. Більше 120-и метрів розробка може йти. Радіус дії до 5 кілометрів при відкачуванні до 48 тисяч кубів за добу – це достатньо серйозна цифра, і вплив на пониження ґрунтових вод і водоносних шарів. Чому ми сьогодні говоримо? Може, варто обговорювати тоді, коли це вже станеться? Ні, тоді вже пізно буде», – наголошує начальник Державної екологічної інспекції у Волинські області.
Начальник управління водних ресурсів Волинської облдержадміністрації Юрій Бахмачук припускає: схоже, білоруси повернулися до реалізації колись нездійсненого державного проекту 1994-го року.
«Перший проект передбачав багато чого – кар’єр, комбінат будівельних матеріалів, транспортну розв’язку, будівництво житла. Це був досить серйозний великий інвестиційний проект. Його фінансувала держава, яка мала дуже високі технології виробництва будівельних матеріалів. Сьогодні ж це фінансує бізнесмен, який має велику мережу будівельних заводів», – зазначає начальник управління водних ресурсів Волинської облдержадміністрації.
Юрій Бахмачук вважає – розмови про серйозні загрози перебільшені. Білоруси також кажуть, що в результаті будівництва хіба що трохи підсохнуть українські болота. Натомість науковці столичного Інституту гідротехніки і меліорації вважають: розробка крейди в Хотиславському кар’єрі призведе до того, що озера будуть відрізані від підземного живлення. Нині ж волинянам не лишається нічого, як бити в дзвона в усі інстанції й організовувати дослідження власними силами й за власний кошт. Щоб завтра не було пізно.
(Луцьк – Київ – Прага)
«Обґрунтувань наукових донині немає. Ми звернулися з листами у відповідні служби, і є звернення районної ради, обласної ради до всіх владних структур України – про те, що є можлива загроза від того, що буде копатися цей кар’єр. Потрібно провести моніторинг і зробити певні висновки. Звісно, потрібні кошти, щоб це зробити», – каже директор Шацького Національного природного парку Володимир Найда.
Видимі загрози «невидимої» будови
Видимих змін у навколишньому середовищі Ратнівського і Шацького районів Волині нині не зафіксовано, повідомив Володимир Найда. Однак тут ніхто достеменно не знає, чи ведуться у Малоритському районі Білорусі розробки крейди, або ж на якій стадії перебуває будівництво кар’єру. Саме відсутність інформації тривожить начальника Державної екологічної інспекції у Волинські області Олега Кіндера.
«Ми не знаємо, на яку глибину будуть розробляти. Це були найпотужніші поклади крейди на західній території СРСР. Більше 120-и метрів розробка може йти. Радіус дії до 5 кілометрів при відкачуванні до 48 тисяч кубів за добу – це достатньо серйозна цифра, і вплив на пониження ґрунтових вод і водоносних шарів. Чому ми сьогодні говоримо? Може, варто обговорювати тоді, коли це вже станеться? Ні, тоді вже пізно буде», – наголошує начальник Державної екологічної інспекції у Волинські області.
Начальник управління водних ресурсів Волинської облдержадміністрації Юрій Бахмачук припускає: схоже, білоруси повернулися до реалізації колись нездійсненого державного проекту 1994-го року.
«Перший проект передбачав багато чого – кар’єр, комбінат будівельних матеріалів, транспортну розв’язку, будівництво житла. Це був досить серйозний великий інвестиційний проект. Його фінансувала держава, яка мала дуже високі технології виробництва будівельних матеріалів. Сьогодні ж це фінансує бізнесмен, який має велику мережу будівельних заводів», – зазначає начальник управління водних ресурсів Волинської облдержадміністрації.
Юрій Бахмачук вважає – розмови про серйозні загрози перебільшені. Білоруси також кажуть, що в результаті будівництва хіба що трохи підсохнуть українські болота. Натомість науковці столичного Інституту гідротехніки і меліорації вважають: розробка крейди в Хотиславському кар’єрі призведе до того, що озера будуть відрізані від підземного живлення. Нині ж волинянам не лишається нічого, як бити в дзвона в усі інстанції й організовувати дослідження власними силами й за власний кошт. Щоб завтра не було пізно.
(Луцьк – Київ – Прага)
