Доступність посилання

23 Листопад 2017, Київ 02:52

Інтелект на експорт. Чому українські науковці мають попит у світі, але мало затребувані на батьківщині?


За останні півтора десятиліття за кордон виїхали 600 співробітників Національної академії наук України. Серед них – сто докторів наук і понад триста кандидатів наук. Про це повідомив часопис «Дзеркало тижня», провівши відповідне дослідження. А за даними Національного Фонду науки США, до цієї держави виїхали 50 тисяч українських учених. Хоча в останні роки витік інтелектуального потенціалу загальмувався, однак повністю він не припинився. Чому українські науковці мають попит у світі, але мало затребувані на батьківщині?

Студенти і викладачі закордоном

Харків завжди вважався кузнею молодих наукових кадрів України. У цьому місті є чотири десятки вузів. Практично в кожному з них діють міжнародні програми обміну студентів. Що приваблює українську молодь під час навчання і роботи за кордоном, дізнавалася харківська кореспондентка Радіо «Свобода» Юлія Журавльова.

«Взяти участь в одному з подібних проектів не проти і Марина - студентка 5-го курсу Харківського Національного політехнічного Університету. Кілька її друзів вже мали можливість повчитися і попрацювати за кордоном, самій дівчині забракло знань іноземної мови, розповідає Марина. «В першу чергу це цікаво. На другому місці - це все-таки гроші. Я думаю саме через зарплату наша молодь і їде за кордон. Назавжди я б власне не залишилась, поїхала можливо б на кілька років», - розповідає дівчина.

Три роки пропрацював у Китаї викладач Національного університету імені Каразіна Сергій Попов. Він викладав китайським студентам російську мову. Причини, через які поїхав до Китаю, як і в багатьох інших: подивитися світ і підзаробити грошей. «В той час там платили десь 500 доларів на наші гроші. А у нас в цей час було рази в чотири менше. Я там був із 2003-го по 2006-ий навчальний рік. Зараз мабуть не більше, але життя в Китаї дешевше», розповідає Сергій Попов.

Якби Сергію Леонідовичу запропонувати поїхати за кордон сьогодні, він би також не відмовився. Але тепер їхав би не заради грошей. І поїхав би вже не до Китаю».

Киянин Євген п’ять років навчався у США, в Університеті штату Міссісіпі за фахом менеджера інформаційних систем. І сподівався за кордоном залишитися. Але зрештою вирішив повернутися в Україну. Бо вважає, що вчитися за рубежем варто, а роботу знайти йому все ж таки зручніше на Батьківщині. «Бізнесу навчать там набагато краще. Також зручно, що є предмети обов’язкові, а також треба набрати певну кількість академічних годин необов’язкових предметів. Повернутися сюди з тим дипломом - значить мати набагато більше перспектив. Мені це дуже допомогло. Закордоном важче знайти роботу, а ще важче знайти цікаву роботу».

Радіти чужим успіхам

Еміграція інтелектуальної еліти - це проблема не останніх років чи десятиліть. Талановиті науковці й митці змушені бути їхати працювати за кордон і п’ятдесят і вісімдесят років тому. І проблема тут не лише у грошах, але й у відсутності середовища, де цей талант міг би розквітнути, вважає народний депутат, член комітету з питань науки та освіти Олесь Доній. «Одна із проблем української нації - це надмірна внутрішня агресивність, заздрісність і небажання радіти успіхам партнерів. Є дуже багато талановитих людей, але щоб проявитися не вистачає не те що попиту, не вистачає доброзичливого середовища».

900 гривень на місяць

Поки в Україні економіка не запрацює ефективно, доти культура, освіта і наука пастиме задніх, наголошує директор Інститут біохімії, академік Сергій Комісаренко. «У мене дуже цікавий є приклад, це Ірландія. Ірландія була повністю сільськогосподарською країною, але приєдналася до Євросоюзу, почала вкладати багато грошей в науку і освіту. І що ви думаєте: науковці, які працювали здебільшого в США, почали повертатися».

Відтік науковців за кордон не просто загальмувався, наголошує Заступник міністра освіти і науки України Максим Стріха. Молоді фахівці все активніше повертаються додому. Щоправда, заслуга в цьому не лише самої України. «Йде процес повернення. Хоча б тому, що відбулася певна стабілізація в українській науці, до кризи вдалося суттєво збільшити рівень фінансування науки. Вдалося в окремих пріоритетних сферах покращити ситуацію з лабораторним обладнанням. Тож люди дістали змогу тут працювати активніше. Також на ситуацію вплинуло те, що науковий ринок на заході виявився перенасиченим».

Якщо брати за відлік відсоток від ВВП, в Україні витрачають на науку утричі менше грошей, ніж у Китаї, в чотири рази менше, ніж у Британії та у п’ять разів менше, ніж у Німеччині. Це констатують експерти. Поки зберігається така тенденція, повністю припинити відтік мізків за кордон просто неможливо, переконаний Максим Стріха. «Ці процеси припиняться тоді, коли рівень підтримки науки в Україні буде хоча б за порядками величин наближатися до того рівня який існує бодай у сусідніх країнах ЄС», - стверджує він.

Середня зарплата науковців в Україні нині становить у середньому 900 гривень на місяць. У державному бюджеті на фінансування науки та освіти передбачено менше 1 мільярда доларів на рік. В той час як у Росії на ці потреби виділяють 20 мільярдів доларів, у Польщі - 3 мільярди, а у США - 350 мільярдів доларів на рік.

Чи маєте ви бажання поїхати навчатися чи працювати за кордон?
Остап, філософ: Взагалі то хотів би повчитися. Жити назавжди - ні. Я зможу всюди вжитися. Тут можна заробляти і жити.
Аліна, вчитель молодших класів: Хотілося б у Великобританію. Але не жити весь час, а поїхати на деякий час. Наприклад, на рік.
Антон, піар-менеджер: Добре можна жити і в Україні. Я працюю в 22 роки, непогано заробляю. Тому виїжджати не хочу.
Катерина, студентка: Поки в мене такого бажання немає. Поки я тут вчуся.
Сергій, водій: Краще тут піднімати країну, ніж там працювати за копійки.
  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG