Доступність посилання

13 Грудень 2017, Київ 18:21

Гість: Постійний представник України при ООН Юрій Сергєєв

(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)

Інна Кузнецова: …Пане Сергеєв, в кулуарах іноді вирішуються дійсно важливі проблеми, а так зовні виглядає – в краватках, в ресторанах, дуже гарне і миле життя…


Юрій Сергеєв: До ООН ставляться по-різному. Одні кажуть: не шукайте тут результату, бо це є процес.
Юрій Сергеєв:
Є робота, яку треба зробити, тому…

Ви знаєте, до ООН ставляться по-різному. Одні кажуть: не шукайте тут результату, бо це є процес. Але процес теж важливий, тому що він дає можливість погодити позиції, зблизити їх.
Юрій Сергеєв: ООН суттєвою мірою є стримуючим фактором. Світ вже такий час живе без глобального конфлікту.

І тому я не зовсім погодився з песимізмом того, що ніщо не працює. Принаймні, ООН певною мірою, а може, суттєвою мірою є стримуючим фактором. І те, що світ уже такий час живе без глобального конфлікту, хоча в різних глобальних кризах, які дуже схожі і на відкрите військове протистояння, і продовольча криза, і інше, тим не менше ООН є стримуючим фактором.

Навіть якщо ти неформально до когось звертаєшся з приводу поділу своїх думок або навіть просування свого інтересу, то за тобою спостерігають. І вже сам факт контакту для когось є стримуючим фактором.

- З тиждень тому Ви виступали на засіданні одного з комітетів у загальних дебатах стосовно нерозповсюдження ядерної зброї. І якось так сьогоднішній день приніс інформацію, яка говорила про те, що з нерозповсюдженням ядерної зброї не все гаразд.

Йдеться про повідомлення, яке прийшло з Москви, про нову редакцію військової доктрини РФ, яка передбачає можливість завдання попереджувального ядерного удару по агресору у критичних для національної безпеки РФ ситуаціях.

Про цю нову редакцію військової доктрини заявив в інтерв’ю газеті «Ізвєстія» секретар Ради національної безпеки РФ Микола Патрушев.

У першу чергу, чому така заява могла з’явитися саме сьогодні? Бо вчора були переговори Гіларі Клінтон у Москві...


- Я відповім у трьох аспектах. Спочатку дипломатично, потім від себе, а потім – як нам далі діяти, реагувати.

Дипломатично. Звичайно, що ця заява і саме рішення потребують детального вивчення експертами, що мається на увазі під «агресором», умови і так далі. І тоді, очевидно, на це все має бути якась офіційна реакція і офіційні коментарі.

Неофіційно. Ви перед розмовою нагадали мені декілька подій і розповіли про події, які зараз на Хрещатику відбуваються, і згадали, що 45 років тому зняли Хрущова. Ваше питання виводить саме на той період, коли Хрущов по трибуні ООН своєю отією туфлею стукав і показував «кузькіну мать», коли почалися ритися бліндажі в Америці, в Західній Європі, боячись нападу радянських ракет.

- Тобто, це такі попереджувальні…?
Юрій Сергеєв: Радянська дипломатія і політикум використовували силовий тиск в заявах для того, щоб зміцнити свою позицію.
Дуже схоже на те, що знову використаний (Росією) арсенал радянської дипломатії, використання такого роду тиску для вирішення якоїсь своєї позиції в переговорному процесі.

- Тут відразу напрошується питання: чому зараз, чому в цей час? І перше, що мені приходить до думки (це мій особистий, так би мовити, коментар), що радянська дипломатія і політикум використовували силовий тиск у заявах, для того щоб зміцнити свою позицію.

Ми знаємо, що сьогодні Росія і США в переговорному процесі по скороченню ядерного озброєння. «Старт» доходить кінця 5 грудня. Вони працюють над новим документом нового змісту. Вже пройшли кілька етапів. І я не виключаю, що це може бути одним з елементів тиску, тому що в документі є різного роду параметри, які можуть не влаштувати.

Є інші обставини, пов’язані вже з тим, що через такий тиск прискорити, наприклад, ратифікацію в США договору про заборону ядерних випробовувань.

Може бути, цей тиск пов'язаний з тим, що ведеться досить напружена робота над виробленням нових документів ООН. Наступного року весною буде конференція в ООН з питання нерозповсюдження.

Тобто, дуже схоже на те, що знову використаний (Росією) арсенал радянської дипломатії, використання такого роду тиску для вирішення якоїсь своєї позиції в переговорному процесі або в дискусії довкола питань ядерної політики в цілому у світі.

І третє: що нам треба робити після вивчення всіх цих обставин? Звичайно, навіть до цього ми поставили питання перед Росією і перед США, як одними з головних гарантів нашої безпеки після нашого ядерного роззброєння, – приєднання до відомих Будапештських меморандумів, розуміючи, що Будапештські меморандуми є все-таки політичними документами, нам все-таки потрібний механізм розуміння надання таких гарантій.

Тому таке рішення більш мотивує і прискорює наші кроки для переговорів з приводу посилення конкретизації з приводу, яким чином мають діяти механізми гарантій до України, яка прийняла таке свідоме і дуже вагоме рішення про ядерне роззброєння.

- Такі речі – це компетенція не посла України при ООН, а компетенція керівників держави.


- Так…

- Але посол має готувати, очевидно, такі речі. І в першу чергу, це буде якось вирішуватися при ООН.

- Це має вирішуватися і при ООН, і, звичайно, в Києві. У Києві на міжвідомчій консультації має бути прийняте рішення, які мають бути наші дії…

- Пане Сергєєв, Ви вчора виступали на брифінгу під час щорічної зустрічі послів. Мова йшла про те, чи планує Україна і український флот брати участь в якихось акціях, направлених проти піратства на морях.

І це було темою, власне, Президента України під час зустрічі президентів на Генасамблеї ООН.

- Ми увійшли в невелику групу донорів країн по боротьбі з піратством. Президент озвучив позицію українську, нашу готовність до співпраці, ми маємо доручення про проведення інтерактивного діалогу в рамках Генасамблеї.

У же зараз ми внесли пропозиції до майбутньої резолюції, яка буде прийматися на початку грудня щодо соціального захисту моряків, що потерпають від піратства.

Ми працюємо в групі зі вдосконалення міжнародного законодавства щодо визначення піратства і боротьби. Моя особиста думка, що ці два елементи надзвичайно важливі, вагомі, вони доповнюють ті заходи, які є.

Зараз опрацьовується механізм нашої участі в так званому фонді, який проголошений Японією, яка зараз керує координаційною групою, контактною групою.
Юрій Сергеєв: Україна розглядає можливість нашої участі в «Аталанті». Це військова операція країн ЄС і США, і інших країн.

Президент проголосив, що Україна розглядає можливість нашої участі в «Аталанті». Це військова операція країн ЄС і США, і інших країн. Тому це є цілий блок наших ініціатив, які ми запропонували.

З певних аспектів ми вже почали роботу. Я їх уже назвав. Це робота над резолюцією, це підготовка інтерактивного діалогу по піратству, це наша ініціатива про проведення й розширення засідання Ради Безпеки 3 грудня, куди запросили б Україну…

- Наскільки я розумію, 4 грудня там Україна хотіла б виступати з доповіддю.


- Ми запропонували, щоб під час закритих засідань Ради Безпеки 3 грудня, де обговорювалася б і доповідь Генсекретаря, щоб Україна, як одна з країн-донорів, мала б можливість виступити, донести нашу думку.

Суть нашої думки досить зрозуміла. Питання піратства – це не тільки проблема північно-західної акваторії Індійського океану біля Сомалі Аденської протоки. Питання ширше, це і Атлантичний океан у Гвінейській затоці, це Малаккська протока в Південно-Східній Азії.

Ми пропонуємо, щоб рішення носило універсальний характер, щоб країни, які потерпають, країни, які беруть участь в операціях з боротьби з піратством, і взагалі будь-яка країна, будь-який корабель, керувалися єдиними підходами, єдиним міжнародним правилом, єдиним інструментом, яких на сьогодні немає.

- Є питання, в яких Україна виступає, як донор, є питання, в яких виступає, як реципієнт. Повертаючись до тих питань, де донор, тобто те, що нам вигідно, це питання продовольства…

Що ще? І що ми робимо?


Юрій Сергеєв: Ми увійшли у Донорський фонд ООН. На нас розраховують, тому що ми є одними з найбільших виробників всього зернового комплексу - від ячменю, пшениці. Саме завдяки наші політиці не зросли ціни на зернову продукцію у світі. Нам за це вдячні.
- Це питання часті в подоланні продовольчої кризи. Україна на двосторонній основі надає таку допомогу. Ми увійшли у Донорський фонд ООН. На нас розраховують, тому що ми є одними з найбільших виробників всього зернового комплексу: від ячменю, пшениці і так далі.

Саме завдяки наші політиці не зросли ціни на зернову продукцію у світі. Нам за це вдячні. Таким чином наш внесок вже відчутний.

Ми є донорами у миротворчих операціях. Багато років ми беремо участь в цьому. Це питання відповідальне. І це питання, яке є привабливим для України…

- Бо воно приносить нам гроші ще до того всього, крім впливу і авторитету.

- Гроші завжди важливі, особливо в умовах, коли вони потрібні.

- Це в Україні дуже важливо, тому що ми вчора розглядали питання військові і питання фінансування армії, то питання грошей було на першому порядку.

Юрій Сергеєв: Міноборони платить за участь миротворців, ООН компенсує з певним прибутком.
- Тут є певна проблема, але вона витікає взагалі з механізму роботи нашої фінансової системи, тому що Міноборони платить за участь миротворців, ООН компенсує з певним прибутком. Так от, проходження цих грошей – це є питання, як його прискорити з тим, щоб Міноборони вчасно забезпечувало фінансово нашу участь в операціях.

Але це значною мірою більш престижно бути в авангарді тих країн, які підтримують мир, які створюють мир. Це той плацдарм, на якому тренуються наші військові, величезний досвід, вони повертаючись, стають інструкторами, вони приносять цей досвід у сучасну армію. І це також одна з основ нашої внутрішньої військової реформи.

Україна є донором у всьому комплексі того, що стосується ядерної теми, від військового до цивільного…

(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG