Доступність посилання

18 Листопад 2017, Київ 04:01

Російський консул у Львові зачитується Бандерою


Перед російським консульством у Львові

Львів – 50 років тому, 15 жовтня 1959 року, у Мюнхені був вбитий провідник ОУН Степан Бандера. Завдання радянської спецслужби виконав агент КҐБ Богдан Сташинський, який згодом здався і перейшов на бік американців. Ім’я Степана Бандери донині в Росії оповите неправдою. Щоби розвіяти псевдоісторичні домисли сьогодні українські націоналісти передали у Генеральне консульство Росії у Львові книжки про життя і діяльність провідника ОУН.

Представники націоналістичних організацій підготували три пакуночки книжок для президента Росії Дмитра Медведєва, прем’єра Володимира Путіна і генконсула Росії у Львові Євгена Гузєєва.

Кунівець Ігор Данилиха розповів, які саме книжки підібрали: «Це: «Московські вбивці Степана Бандери», драматичний твір про УПА Богдана Стельмаха, книжечка «Про Нахтігаль» і львівського автора Сватка «Місія Степана Бандери», а також календарик із нагоди 100- річчя від дня народження Степана Бандери. Не стільки прості росіяни нічого не знають про Бандеру, бо багато з них вважають, що Бандера для українців герой, як російська влада нічого не хоче знати. Бо так вигідно».

Учасників акції запросили у консульство, де вони і вручили бібліотечки. Генконсул Росії Євген Гузєєв в одному з коментарів зазначив, що читає книжки про Степана Бандеру і його праці, знає, що Бандера був «зобов’язаний служити Гітлеру і невідомо, ким саме він був убитий агентом Сташинським чи мельниківцями».

Власне щоби не було таких сумнівів, зазначили кунівці, вони й подарували російському дипломатові книжки.

Доля вбивці Бандери невідома донині


Подарунок для Генконсульства
Завдання радянських спецорганів у 1959 році, згідно архівних матеріалів та свідчень, виконав агент КҐБ Богдан Сташинський, який походив зі села Борщовичі, що поблизу Львова. Радянська влада не визнавала факт своєї причетності до вбивства українського націоналіста, але сам Богдан Сташинський розвіяв усі міфи. Він у 1961 році отримав дозвіл поїхати в Німеччину на похорон сина. У Берліні мешкала його дружина, німкеня за національністю. Тоді радянський агент нелегально разом із жінкою перейшов у Західну Німеччину і здався.

За припущенням львівських істориків, Сташинський розумів, що його вб’ють, а під арештом міг почуватись більш-менш безпечно. Під час слідства він розповів про відомі йому спецоперації Радянського Союзу, зокрема зізнався у вбивстві одного з лідерів ОУН Льва Ребета і провідника ОУН Степана Бандери.

Богдан Сташинський був засуджений на 8 років позбавлення волі. Але в ув’язненні він провів лише чотири роки, після чого виїхав з родиною чи то до США, чи до іншої країни. Й досі про його долю нічого невідомо. Немає і його рідних у селі Борщовичі – його сестри були вислані з Галичини.

Степан Бандера знав, що ним стежать і готують замах на його життя. Провідника ОУН охороняла власна служба безпеки.

Богдан Сташинський вбив провідника ОУН у під’їзді його будинку, виприснувши Бандерів в обличчя отруту.

У Москві Сташинського нагородили орденом Бойового Червоного Прапора. Коли Степан Бандера був вбитий, радянська спецслужба намагалась відповідальність за злочин перекинути на мельниківців, але неправда швидко було розкрита, коли Сташинський зізнався у вбивстві і розкаявся.

Провідник ОУН Степан Бандера похований на цвинтарі Вальдфрігоф у Мюнхені.

У Львові не визначились, де перепоховати Степана Бандеру


У Львові з нагоди 50-річчя від дня смерті провідника ОУН відбулася панахида біля пам’ятника Степанові Бандері, яку провів священик із рідного села Богдана Сташинського.

Нині серед львів’ян немає однозначної думки щодо перепоховання Степана Бандери. Львівська обласна рада на останній сесії не ухвалила жодного рішення щодо цього питання. Одні вважають, що Степана Бандеру спершу мають посмертно удостоїти звання Героя України, збудувати у Києві Пантеон українських героїв і там перепоховати провідника ОУН. Інші дотримуються думки, що Київ не готовий до такого кроку і Степан Бандера має спочивати у Львові на Личаківському цвинтарі.

Тим часом на Львівщині збирають підписи людей під зверненням до Секретаріату Президента з проханням спорудити у столиці Пантеон Героїв України і у ньому перепоховати Степана Бандеру.

(Львів – Київ – Прага)

Аудіозапис промови провідника ОУН Степана Бандери, 1959 рік

  • 16x9 Image

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Має досвід роботи на телебаченні і в газеті.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG