Доступність посилання

21 Листопад 2017, Київ 05:10

«Плати і лікуйся!» Страхова медицина має запрацювати в Україні за 2-3 роки


До Євро-2012 в Україні запрацює страхова медицина, запевняє Міністр охорони здоров’я України Василь Князевич. Такі обіцянки лунають, незважаючи на те, що в Україні не один рік розглядають кілька законопроектів про страхову медицину і питання постійно відкладається. Яким же чином має діяти страхова медицина? Які переваги і недоліки цієї системи? І як вона функціонує за кордоном?

Потрібно визначити скільки й за що платити

Маючи страховий поліс, пацієнт отримує більш якісне медичне обслуговування, стверджує Марта Джус, лікар-ревматолог київської Олександрівської клінічної лікарні. «На нас не відображається якась оплата пацієнта. Я не знаю де він платить гроші, кому і яку суму. Але я знаю, що всі ліки, які я йому призначаю він має безкоштовно. Страховому пацієнту усі ліки купує страхова компанія».

Міністр охорони здоров’я Василь Князевич пообіцяв торік, що страхова медицина має запрацювати в Україні до Євро-2012.
Що ж досі заважає це зробити, адже про необхідність запровадження такої медицини говорять вже півтора десятка років? Заступник пана Князевича Ігор Яковенко пояснює гальмування, зокрема, тим, що досі не визначено – скільки ж коштує лікування. «У світі є кілька підходів для того, щоб визначити вартість лікування. В першу чергу, потрібно ввести стандарт лікування по симптомам, синдромам. Далі – змінити систему фінансування медицини, адже сьогодні вона фінансується по об’ємним показникам. Необхідно щоб були кілька методів, у залежності від того, який це вид лікування».

Страхувати людей має держава

Секретар парламентського комітету з питань охорони здоров'я
Лілія Григорович - автор одного законопроектів про обов'язкове медичне страхування. Вона вважає, що передовіряти цю справу приватним структурам не варто. Головне у медичному страхуванні дотриматися принципу солідарності: багатий платить за бідного, здоровий – за хворого. Для цього страхувати людей має держава. «Це загальнообов’язкове державне медичне соціальне страхування, яке передбачає мати окремий Фонд при Міністерстві охорони здоров’я України, а не при Міністерстві соціального захисту. Хай милує нас Господь від комерційних організацій. Якщо ми ще при такій тотальній корупції запустимо якісь комерційні організації – це треба щоби країною керували тотальні вороги».

Хто має оплачувати страховку?

Розробник іншого законопроекту про страхову медицину – міністр праці і соціальної політики Людмила Денисова зазначає, хто саме має оплачувати людині страховку на випадок хвороби. «Страхувати має та організація, де працює людина, що отримує страховку. Якщо це – пенсіонер, то страхує Пенсійний Фонд; якщо студент – вуз; якщо робітник - його підприємство - це і називається страховою медициною. При цьому не створюється жоден новий Фонд. Ми прагнемо, щоб це адміністрування було на Фонді соціального страхування тимчасової втрати працездатності. Людина матиме страховку на випадок хвороби». Усі ці рішення – в руках народних депутатів, якщо парламент працюватиме, зазначила Людмила Денисова.

Як функціонує страхова медицина у Німеччин
і?

У Німеччині діють 2 види медичного страхування – це так зване законне (державне та приватне) медичне страхування. Страхування є обов’язковою справою. У компаніях державного медичного страхування застраховані майже 90% населення. Внески залежать від доходу пацієнта. В середньому це становить 14% від зарплати. При цьому пацієнт і роботодавець ділять ці витрати навпіл, розповідає місцевий кореспондент Радіо Свобода Ярослав Кандиба.


За ліки, виписані за рецептом, пацієнт повинен доплачувати з власної кишені по 5 євро, а за візит до лікаря – 10 євро на квартал. Це зроблено для того, аби заохотити пацієнтів вести здоровий спосіб життя. Однак критики твердять, що така практика навпаки призводить до нехтування захворюваннями.

10% німецького населення мають приватну медичну страховку. Розмір внесків уже не залежить від доходу, а є справою домовленостей між клієнтом і компанією. Компанії державного медичного страхування мають натомість каталог з чітко визначеними найнеобхіднішими послугами, за які вони готові повернути гроші, а за які - ні.

Медична страховка – це побажання кожного окремо

Запровадження страхової медицини не порушуватиме конституційне право громадян на безкоштовне лікування, стверджує юрист Сергій Власенко. Адже пацієнт завжди може скористатися послугами державної поліклініки. «Завжди медична страховка – це побажання кожного громадянина окремо. Мова не йде, що держава обмежує і говорить: «Ви тільки зобов’язані страхуватися». Держава може надавати обмежений пакет медичних послуг, але вона їх все одно надає».

«На все грошей не вистачить», - таким чином відповів економіст Володимир Лановий на запитання: «чи вдасться зібрати потрібні кошти на страхову медицину?» За його словами, переходити до різного типу медичного страхування і, можливо, зменшення фінансування цієї сфери з бюджету можна лише за певних умов. В першу чергу - зменшувати оподаткування громадян і підприємств. «Треба знизити, як в Європі, оподаткування зарплат до 4-5%, а не щорічно піднімати. Потрібно зменшувати відрахування підприємств до Пенсійного фонду». Адже, якщо взяти європейську модель страхування, наголосив Володимир Лановий, то страхові внески роблять саме власники підприємств із своїх прибутків.

Як підрахували фахівці Всесвітньої організації охорони здоров’я, в середньому на медичне обслуговування кожного українця держава витрачає 20 доларів на рік. Для порівняння, у Німеччині або Фінляндії ця сума в 10 разів більша.

Чи покращиться якість медичних послуг після запровадження страхової медицини?
Алла Сабріївна, пенсіонерка: Я цілком підтримую запровадження страхової медицини. В обох випадках потрібно платити. Але, коли ти оплачуєш страховку – знаєш за що ти платиш і впевнений, що уже забезпечений.
Степан, працівник хлібокомбінату: Я думаю, що мають бути різні підходи до здоров’я. Я мабуть, якщо ябед можливість, застрахуюся.
Тетяна, безробітна: Якщо буде страхова медицина, то буде і якість послуг краща. Адже лікарі будуть відповідати за надані послуги, а зараз у нас ніхто ні за що не відповідає.
Ігор, радіоінженер: Я вважаю, що страхова медицина потрібна. Наприклад, якщо Ви постраждали в результаті якогось нещасного випадку, Ви можете самі не вилікуватись. А в результаті страхової медицини є можливість всебічно й досконало підлікувати свій організм.
Людмила Василівна, пенсіонерка: Як я за пенсію в 600 гривень зможу заплатити ще й за медичну страховку? І діти не можуть: один син – безробітний, а другий – взагалі на заробітки виїхав.
  • 16x9 Image

    Наталка Коваленко

    Співпрацюю з Радіо Свобода з 2005 року. Магістр Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Народилася на Полтавщині 1984 року.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG