На сьогодні в Україні налічується 685 вищих навчальних закладів, які перебувають у державній або комунальній формі власності. А 196 вишів – у приватній власності. Для порівняння, у Великобританії – 96, у Франції – 78, в Італії – 65, у Польщі – 11 вищих навчальних закладів.
Україна лідер за кількістю вишів, але жоден не потрапляє у міжнародний рейтинг щодо якості навчання і престижу.
Про необхідність проведення реформи вищої освіти говориться давно й багато. Як і про корупцію, зокрема при призначенні ректорів, хабарництво при вступі, незважаючи на зовнішнє тестування, про хабарі під час сесії, низький рівень знань студентів, непрофесійність викладачів. Випускники з дипломами юристів, економістів, гуманітаріїв працюють таксистами, кельнерами, продавцями. Ті, хто має найменшу можливість продовжити навчання за кордоном, користуються нею.
Що змінює нова редакція закону «Про вищу освіту»
У новій редакції закону «Про вищу освіту» вилучені такі поняття як «неповна.., базова.., і вища освіта». Відповідно, не видаватимуть дипломи спеціаліста, а запроваджують три освітньо-кваліфікаційні рівні вищої освіти: молодший спеціаліст, бакалавр і магістр.
Згідно з новим законом, змінюється навчально-науковий ступінь для того, щоб не виникали розбіжності у визнанні наукових статусів в Україні і за кордоном. Тому запроваджується статус «доктор філософії», а це еквівалент європейському PhD – Doctor of Philosophy. «Кандидат наук» прирівнюватиметься до «доктора філософії». В українських вишах тепер будуть доктори філософії з математики, фізики чи іншої дисципліни.
Оскільки нині державні заклади утримуються за бюджетні гроші, а їхні прибутки належать державній скарбниці, то згідно з новим законом, ВНЗ зможуть на власний розсуд використовувати прибутки.
Зміна стосується автономних прав та академічних свобод національних університетів. Вони зможуть самостійно присуджувати наукові ступені вчені звання і встановлювати нормативи щодо чисельності студентів.
Новий закон «Про вищу освіту» стосується і статусу вищих навчальних закладів. В Україні існуватимуть класичні університети, на які претендуватимуть лише ті, на яких на денній формі навчання вчаться не менше 6 тисяч студентів, є 8 галузей освіти, 8 наукових спеціальностей. Статус профільних університетів отримають ті, які мають не менше 4 тисяч студентів і, відповідно, 4 галузі освіти, 3 наукові спеціальності. Щоб називатись академією, потрібно 2 тисячі студентів. Коледж – це не менше тисячі студентів і професійні коледжі – 500 студентів.
Згідно з новою редакцією закону, інститути існуватимуть лише в структурі університету або академії. Адже ніде у світі інститут не є окремою структурою, пояснюють у Міносвіти.
В Україні Гарвардський університет не міг би отримати статус класичного університету…
Український Католицький Університет, що знаходиться у Львові, у числі тих, хто втратить статус університету, якщо будуть ухвалені згадані зміни в освітньому законодавстві. Адже на денній формі навчання тут нараховується 550 студентів, ще 450 – на заочній і 300 – на короткотермінових програмах.
Ректорат УКУ зазначає про необхідність запровадження нового закону «Про вищу освіту», але вважає, що узалежнений статус ВНЗ від кількісних показників складу студентів суперечить світовій практиці і дискримінує приватні вузи. В університеті не розуміють, як збільшення кількості студентів може поліпшити якість діяльності вишу, зазначає віце-ректор Українського Католицького університету Тарас Добко.
«Окремі положення проекту змін до закону обмежують діяльність як нашого університету, так і інших приватних ВНЗ, – каже він. – Однією з новацій є скасування рівнів акредитацій, натомість введення статусу університету за кількістю студентів денної форми навчання. За цією системою, не кожен відомий у цілому світі університет відповідає своїй назві. Адже у Гарварді навчаються 5 тисяч студентів. Ми не розуміємо, яким чином кількість студентів впливає на якість освіти? Так виходить, що за означенням закону приватний вуз апріорі не може надавати якісну освіту».
Скажімо, у Польщі серед 11 вузів є Католицький університет у Любліні, єдиний недержавний університет у колишньому комуністичному таборі. Без цього університету не можна уявити сучасну польську культуру, наголошує професор Ярослав Грицак.
Львівська мерія звернулась до Кабміну та Верховної Ради
Положення про кількість студентів в університеті, на думку Львівської міськради, обмежує у правах ВНЗ приватної форми власності. У зверненні депутатів до Кабміну та Верховної Ради, зокрема, сказано: «Український Католицький Університет у Львові, єдиний вищий навчальний заклад такого типу на терені колишнього Радянського Союзу, від Львова до Владивостока. УКУ відзначається не тільки принциповою позицією у відстоюванні високих академічних стандартів у своїх навчальних програмах та наукових ініціативах. УКУ є прикладом інституції, яка не принижує себе політичним сервілізмом чи корупційними практиками, а навпаки, намагається йти в авангарді перспективних реформ, є носієм високої академічної культури, успішним міжнародним партнером, інституцією з розвинутим соціальним сумлінням».
Якісну освіту може забезпечити лише конкуренція
Якісна освіта може бути лише там, де є конкуренція серед вузів, які мають автономію. У цьому переконаний професор Ярослав Грицак, який протягом останніх 20 років працює у багатьох університетах світу і стверджує, що недержавні університети у порівнянні з державними демонструють набагато кращі академічні стандарти.
На думку ректора УКУ, отця Бориса Ґудзяка, держава мала б підтримувати інституції, які працюють без державного фінансування, а користуються коштами міжнародних фінансових установ.
По суті, положення нової редакції закону руйнує приватні ВНЗ. Зрозуміло, що державними університетами легко управляти і маніпулювати.
У Львові ініціюють проведення у приміщенні Українського Католицького Університету виїзного засідання комітету Верховної Ради з питань науки і освіти, щоб детальніше обговорити запропонований Міністерством освіти новий закон «Про вищу освіту». Адже останнє слово за народними депутатами.
(Львів – Київ – Прага)
Україна лідер за кількістю вишів, але жоден не потрапляє у міжнародний рейтинг щодо якості навчання і престижу.
Про необхідність проведення реформи вищої освіти говориться давно й багато. Як і про корупцію, зокрема при призначенні ректорів, хабарництво при вступі, незважаючи на зовнішнє тестування, про хабарі під час сесії, низький рівень знань студентів, непрофесійність викладачів. Випускники з дипломами юристів, економістів, гуманітаріїв працюють таксистами, кельнерами, продавцями. Ті, хто має найменшу можливість продовжити навчання за кордоном, користуються нею.
Що змінює нова редакція закону «Про вищу освіту»
У новій редакції закону «Про вищу освіту» вилучені такі поняття як «неповна.., базова.., і вища освіта». Відповідно, не видаватимуть дипломи спеціаліста, а запроваджують три освітньо-кваліфікаційні рівні вищої освіти: молодший спеціаліст, бакалавр і магістр.
Згідно з новим законом, змінюється навчально-науковий ступінь для того, щоб не виникали розбіжності у визнанні наукових статусів в Україні і за кордоном. Тому запроваджується статус «доктор філософії», а це еквівалент європейському PhD – Doctor of Philosophy. «Кандидат наук» прирівнюватиметься до «доктора філософії». В українських вишах тепер будуть доктори філософії з математики, фізики чи іншої дисципліни.
Оскільки нині державні заклади утримуються за бюджетні гроші, а їхні прибутки належать державній скарбниці, то згідно з новим законом, ВНЗ зможуть на власний розсуд використовувати прибутки.
Зміна стосується автономних прав та академічних свобод національних університетів. Вони зможуть самостійно присуджувати наукові ступені вчені звання і встановлювати нормативи щодо чисельності студентів.
Новий закон «Про вищу освіту» стосується і статусу вищих навчальних закладів. В Україні існуватимуть класичні університети, на які претендуватимуть лише ті, на яких на денній формі навчання вчаться не менше 6 тисяч студентів, є 8 галузей освіти, 8 наукових спеціальностей. Статус профільних університетів отримають ті, які мають не менше 4 тисяч студентів і, відповідно, 4 галузі освіти, 3 наукові спеціальності. Щоб називатись академією, потрібно 2 тисячі студентів. Коледж – це не менше тисячі студентів і професійні коледжі – 500 студентів.
Згідно з новою редакцією закону, інститути існуватимуть лише в структурі університету або академії. Адже ніде у світі інститут не є окремою структурою, пояснюють у Міносвіти.
В Україні Гарвардський університет не міг би отримати статус класичного університету…
Український Католицький Університет, що знаходиться у Львові, у числі тих, хто втратить статус університету, якщо будуть ухвалені згадані зміни в освітньому законодавстві. Адже на денній формі навчання тут нараховується 550 студентів, ще 450 – на заочній і 300 – на короткотермінових програмах.
Ректорат УКУ зазначає про необхідність запровадження нового закону «Про вищу освіту», але вважає, що узалежнений статус ВНЗ від кількісних показників складу студентів суперечить світовій практиці і дискримінує приватні вузи. В університеті не розуміють, як збільшення кількості студентів може поліпшити якість діяльності вишу, зазначає віце-ректор Українського Католицького університету Тарас Добко.
«Окремі положення проекту змін до закону обмежують діяльність як нашого університету, так і інших приватних ВНЗ, – каже він. – Однією з новацій є скасування рівнів акредитацій, натомість введення статусу університету за кількістю студентів денної форми навчання. За цією системою, не кожен відомий у цілому світі університет відповідає своїй назві. Адже у Гарварді навчаються 5 тисяч студентів. Ми не розуміємо, яким чином кількість студентів впливає на якість освіти? Так виходить, що за означенням закону приватний вуз апріорі не може надавати якісну освіту».
Скажімо, у Польщі серед 11 вузів є Католицький університет у Любліні, єдиний недержавний університет у колишньому комуністичному таборі. Без цього університету не можна уявити сучасну польську культуру, наголошує професор Ярослав Грицак.
Львівська мерія звернулась до Кабміну та Верховної Ради
Положення про кількість студентів в університеті, на думку Львівської міськради, обмежує у правах ВНЗ приватної форми власності. У зверненні депутатів до Кабміну та Верховної Ради, зокрема, сказано: «Український Католицький Університет у Львові, єдиний вищий навчальний заклад такого типу на терені колишнього Радянського Союзу, від Львова до Владивостока. УКУ відзначається не тільки принциповою позицією у відстоюванні високих академічних стандартів у своїх навчальних програмах та наукових ініціативах. УКУ є прикладом інституції, яка не принижує себе політичним сервілізмом чи корупційними практиками, а навпаки, намагається йти в авангарді перспективних реформ, є носієм високої академічної культури, успішним міжнародним партнером, інституцією з розвинутим соціальним сумлінням».
Якісну освіту може забезпечити лише конкуренція
Якісна освіта може бути лише там, де є конкуренція серед вузів, які мають автономію. У цьому переконаний професор Ярослав Грицак, який протягом останніх 20 років працює у багатьох університетах світу і стверджує, що недержавні університети у порівнянні з державними демонструють набагато кращі академічні стандарти.
На думку ректора УКУ, отця Бориса Ґудзяка, держава мала б підтримувати інституції, які працюють без державного фінансування, а користуються коштами міжнародних фінансових установ.
По суті, положення нової редакції закону руйнує приватні ВНЗ. Зрозуміло, що державними університетами легко управляти і маніпулювати.
У Львові ініціюють проведення у приміщенні Українського Католицького Університету виїзного засідання комітету Верховної Ради з питань науки і освіти, щоб детальніше обговорити запропонований Міністерством освіти новий закон «Про вищу освіту». Адже останнє слово за народними депутатами.
(Львів – Київ – Прага)