Доступність посилання

18 Листопад 2017, Київ 20:20

Відродження духовності в освіті чи битва конфесій?


Київ – Представники Української православної церкви Московського патріархату пропонують дорівняти дипломи духовних закладів до дипломів державного зразка, а їхніх випускників залучати до викладання у школах та формування освітніх програм. Заява, яка пролунала 21 жовтня на конференції «Духовна та світська освіта» у Києві, викликала реакцію в експертів у ділянці освіти, які вважають такі дії порушенням Конституції України і вбачають у них ризик розколу українського суспільства за релігійною ознакою.

Києво-Могилянська академія, заснована у 1615 році, була і найбільшим вищим навчальним закладом у тогочасній Україні, і потужним богословським центром, який виховав багатьох видатних діячів тієї епохи.

Цей досвід успішного поєднання світської й духовної освіти можна використовувати і сьогодні, каже ректор Київської духовної академії, архієпископ Антоній. Першочерговими кроками для цього він називає спільне фінансування його церквою та державою окремих освітніх проектів, надання духовним вишам державної акредитації, а також участь представників УПЦ Московського патріархату в освітньому процесі, передовсім у регіонах, де є нестача вчителів.

«Освіта в духовній семінарії є широкою, ми даємо ґрунтовні знання з історії, філософії, сучасних та давніх мов, – говорить ректор духовної академії. – Наші випускники могли б на рівні викладати багато предметів у світських школах. Причому не обов’язково закон божий чи інші, пов’язані з церковним життям».

Семінаріям дадуть можливість акредитації – Держкомнацрелігій


Архієпископ Антоній вважає, що сьогодні якісна освіта не може вважатися завершеною без духовної складової, і тому пропонує залучати церкву до формування освітніх програм.

Ця робота вже почалася, однак необхідно дотримуватися певних умов, зазначає голова Державного комітету у справах національностей та релігій Юрій Решетников.

«В порядку експерименту трьом вишам надано ліцензію на підготовку фахівців за спеціальністю «теологія», – каже він. – Якщо церква вважає за потрібне акредитувати свій навчальний заклад, то вона отримає таку можливість. Тобто, держава не може змушувати церкви проходити акредитацію. Це має бути як можливість. Над механізмом цього наразі працює громадська рада при Міністерстві освіти та науки».

Сьогодні в Україні діє 196 духовних освітніх закладів усіх конфесій, в яких навчаються 17 тисяч студентів. Юрій Решетников вважає, що більшість із них може отримати державну акредитацію, а їхні випускники – відповідні права та дипломи.

Священик з державною освітою може бути вчителем – УПЦ КП

Священикові краще розповідати слово Боже дітям у церкві, а не за партою. Але він цілком може викладати у школі, якщо має педагогічну, а не лише духовну освіту, вважає речник УПЦ Київського патріархату, доктор філософії владика Євстратій.

«Питання не в тому, яку конфесію представляє священик. Просто в світській школі він має викладати як викладач, за узгодженою державною програмою, а не як йому заманеться. Якщо він порушує цю вимогу, тоді є привід для реагування органів освіти», – зауважив владика Євстратій.

Спроби духовної освіти впливати на світську загрожують розколом України – експерт

Для України характерне втручання до освітнього процесу всіх представлених у ній конфесій, і обсяг цього процесу залежить від стратегічних цілей та впливовості конфесій, говорить відомий релігієзнавець, доцент Львівського національного університету імені Івана Франка Андрій Юраш. Але він вважає, що це може загрожувати розколом українського суспільства.

«В Україні є декілька великих конфесій, які намагаються імплементувати свої принципи до освітніх програм, – наголошує він. – І тому цілком можливим є зіткнення різних точок зору. Все це може посилити регіоналізацію й конфесійне протистояння між регіонами».

Андрій Юраш нагадує, що стаття 36 Конституції України передбачає, що церква є відділеною від держави та школи. А відтак пропонує альтернативний шлях, апробований у Західній Європі: духовною складовою в системі освіти мають займатися неупереджені, фахові релігієзнавці, які є випускниками державного вишу, а не семінарії якоїсь окремої конфесії. За словами експерта, подібні факультети вже діють у кількох університетах, і попит на їхніх випускників зростає.

(Київ – Прага)

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG