Доступність посилання

14 Грудень 2017, Київ 12:12

В Івано-Франківську презентували наукову монографію про Гуцульщину


Гуцули не були неписьменним і диким народом. Гуцульщина займала не останнє місце в історії держав, до складу яких входила. Така основна ідея наукової монографії «Гуцульщина та гуцули: економіка і народні промисли (друга половина ХІХ – перша третина ХХ століття)», яку презентували в Івано-Франківську.

Це видання підготував до друку кандидат географічних наук Володимир Клапчук з Івано-Франківська, а рецензентами були науковці Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України та Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.

За словами Володимира Клапчука, більшість наукових праць про Гуцульщину мають етнографічний, історичний або фольклорний характер. Ця ж монографія показує, яку роль цей край з багатими природними ресурсами відігравав в економіці Австрії, Австро-Угорщини, Польщі сто і більше років тому.

Приміром, у Варшаві, Відні, навіть Ватикані чи Єгипті славилися косівські яблука, тюдівське повидло чи буркутська вода; міст в Яремчі був найвищим у Європі і другим за висотою у світі; з переробки лісу Гуцульщина мала прибуток, що перевищував бюджет окремих тодішніх держав; близько 30 курортів Карпатського краю входили до числа кращих у Польщі.

Водночас ця територія відзначалася низьким рівнем освіти, медичного обслуговування, соціального захисту.

Особлива увага у книзі приділена розвитку торгівлі, домашніх промислів і ремесел, рекреації і туризму, а також діяльності товариств «Просвіта», «Рідна школа», «Січ», «Луг», «Союз українок», «Сільський господар» тощо.

Володимир Клапчук присвятив монографію батькові Михайлові Клапчуку, відомому на Прикарпатті археологу та краєзнавцю, який кілька десятиліть віддав вивченню Гуцульщини.

Серед дослідників Гуцульщини – священик Софрон Витвицький, польський письменник Станіслав Вінценз, німецький історик Раймунд Кайндль, українські етнографи Володимир Шухевич, Володимир Гнатюк.
XS
SM
MD
LG